Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Історія arrow Історія України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поділи Польщі й входження Правобережної України до складу Російської імперії

У другій половині XVIII ст. Річ Посполита переживала період занепаду. Фільваркова система господарювання і шляхетська анархія гальмували господарський розвиток країни, послаблювали її перед зовнішньою агресією.

Ослабленням Польщі скористалися сусідні держави – Росія, Пруссія та Австрія. Вони планували розчленувати Польщу, прагнули розширити за рахунок її території свої володіння. їх лякала також можливість поширення через Польщу ідей Просвітництва, а згодом і Французької революції. Перший поділ Польщі відбувся у 1772 р., унаслідок якого майже всю територію Руського (без Хомської землі), Белзького, західну частину Волинського та Подільського воєводств отримала Австрія. У результаті об'єднання цих українських земель із південною частиною польських (Краківського, Сандомирського та Люблінського) воєводств було створено так зване "Королівство Галичини і Ладомерії".

До Пруссії відійшла північно-західна частина Польщі з Гданськом, до Росії- східнобілоруські землі з Полоцьком і Вітебськом.

Приводом до другого поділу Польщі стало те, що чотирирічний сейм (1788- 1792 pp.) розпочав у країні важливі реформи, зокрема прийняв конституцію, у якій відбилися ідеї Французької революції. Противники реформ і конституції, яка обмежувала сваволю магнатів і шляхти, звернулися по допомогу до сусідів. І вони не забарилися. Щоб не допустити поширення революційних ідей і зміцнення Польщі, Росія і Пруссія 12 січня 1793 р. підписали конвенцію про другий поділ Польщі. За ним до Пруссії відійшли західнопольські землі з Познанню, до Росії – Правобережна Україна (Київщина, Брацлавщина, Поділля) і центральна частина Білорусії з Мінськом.

Другий поділ Польщі викликав у країні піднесення національно-визвольного руху. У березні 1794 р. у Кракові розпочалося польське визвольне повстання під проводом Т. Костюшко. На Правобережній Україні поширювалися листи й прокламації із закликами приєднатися до повстання. Проте великої популярності серед населення вони не мали: переважна більшість українського селянства залишилась пасивною. Урешті-решт повстання придушили російські війська, очолювані О. Суворовим. Після цього у 1795 р. було здійснено третій поділ Польщі, за яким Росія отримувала Волинь, Західну Білорусь, Литву і Курляндію; Пруссія – решту польських земель із Варшавою; Австрія – Люблін і Краків із прилеглими районами.

За результатами третього поділу Речі Посполитої, польський народ втратив свою державність. Основну частину території (62 %) і 45 % населення колишньої Речі Посполитої отримала Росія. 18 % території і 32 % населення – Австрія, 20 і 23 % відповідно дісталися Пруссії. Такі радикальні зміни політичної карти Східної Європи суттєво вплинули на долю українців. Близько 80 % українського населення опинилося у складі Російської імперії.

Австрія, скориставшись ослабленням Туреччини в російсько-турецьких війнах, окупувала в 1774 р. Буковину. Згідно з Константинопольським протоколом, вона визнавалася за Австрією. Відтепер у складі Австрійської монархії Габсбурге опинилися всі західноукраїнські землі: Східна Галичина, Закарпаття і Північна Буковина.

На Правобережній Україні після її приєднання до Росії було запроваджено загальноросійський адміністративний поділ: спочатку намісництва, а потім губернії. У 1797 р. було створено Київську (з центром у Києві), Волинську (Новоград-Волинський) і Подільську (Кам'янець-Подільський) губернії. Однак для того

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші