Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Історія arrow Історія України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поняття і терміни

Бароко – епоха в історії образотворчого мистецтва, архітектури, музики і літератури країн Європи, колоніальної Центральної і Південної Америки кінця XVI – середини XVIII ст., для якої характерні святково-монументальні ансамблі, театральні та музичні постановки, живопис, скульптури, що вирізняються грандіозністю й пишнотою.

Козацькі літописи – історико-літературні твори, що висвітлювали історію України XVII–XVIII ст.

Козацьке бароко – назва стилю, що набув поширення в українській архітектурі другої половини XVII–XVIII ст. внаслідок поєднання рис європейського бароко і місцевих традицій.

Колегіуми – середні та вищі навчальні заклади в XVI–XVIII ст. у Західній Європі, Московській державі та Україні.

Курйозні вірші – один з поетичних жанрів, що розвивався у XVII–XVIII ст., до якого належали різноманітні часто малозмістовні, але завжди бездоганні за своєю технікою вірші-жарти, словесні ігри, фігурні вірші, хроновірші тощо.

Просвітництво – широка ідейна течія, що відображала антифеодальні, антиабсолютистські настрої мислителів другої половини XVII–XVIII ст. Її представники вважали метою суспільства людське щастя, а шляхом до його досягнення – переустрій суспільства на розумних засадах за допомогою реформ і розвитку освіти.

Антропоцентризм – сукупність філософських поглядів, за якими людина є центром і найвищою метою Всесвіту.

"Філософія серця" – назва напрямку філософської думки, в основі якого уявлення Г. Сковороди та його послідовників про те, що у своїх вчинках людина повинна керуватися не розумом, а покликом серця.

Персоналії

Березовський Максим (1745-1777) – видатний український композитор. Навчався в Київській духовній академії, де почав писати музику. Із 1758 р., завдяки гарному голосу, перебував у придворній капелі у Петербурзі та італійській оперній трупі в Орієнбаумі. У 1769–1773 pp. вчився у Болонській академії в Італії, де здобув звання академіка-композитора. У 1774 р. в Ліворно (Італія) поставив першу українську оперу "Дмофонт". Вважається першим представником раннього класичного стилю в українській музиці.

Бортнянський Дмитро (1751–1825) – видатний український композитор і хоровий диригент. Спочатку навчався у Глухівській співочій школі, а потім у Петербурзькій придворній капелі. У 1769–1779 pp., продовжуючи навчання в Італії, створив опери "Креонт", "Алкід" і "Квінт Фабій". Після повернення працював капельмейстером придворної капели в Гатчині й Павловську. У цей час створив опери "Сокіл", "Свято сеньйора", "Син-суперник". автор понад 100 хорових релігійних творів, створив перші зразки фортепіанної сонати.

Ведель Артемій (1767 (1770 або 1772) – 1808 pp.) – видатний український композитор, хоровий диригент і співак. До 1787 р. навчався в київській духовній академії, де був співаком-солістом, а пізніше – регентом хору. У 1787–1798 pp. керував хоровими капелами у Москві, Києві й Харкові. Із 1798 р. став послушником Києво-Печерської лаври. У 1799 р. заарештований, оголошений божевільним й утримувався у лікарні для розумово хворих Кирилівського монастиря. Автор 29 церковних концертів, на яких позначився вплив української народної пісенності.

Величко Самійло (бл. 1670 - після 1728)– український історіограф. Навчався у Києво-Могилянській колеги. Служив канцеляристом у генерального писаря та у Генеральній військовій канцелярії. Автор першого систематичного викладу історії Гетьманщини "Сказанія о войне козацкой з лолякамі через Зиновія Богдана Хмельницького, що розповідає про події 1648-1700 pp. Літопис написаний українською літературною мовою XVIII ст. з елементами народної мови.

Граб'янка Григорій (? – бл. 1738) – український історіограф. Навчався у Києво-Могилянській колегії. Із 1686 р. на службі в козацькому війську. Учасник багатьох походів і битв. Автор історичного jeopy літописного характеру "Действия предельной и от начала поляков кровавшой небивалой брани Богдана Хмельницкого с поляками. Року 1710", де викладено події української історії з давніх часів до 1709 р. Головною ідеєю твору є прагнення автора показати історичну, правову суспільну й політичну самобутність українців-козаків.

Прокопович Феофан (1681–1736) – письменник, учений, церковний і культурно- освітній діяч. Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії та Римському єзуїтському колегіумі. Із 1704 р. викладав піїтику, риторику і філософію у Київській академії, аз 1711 р. був її ректором. У 1716 р. за наказом Петра І переїхав до Петербурга. Був активним прихильником його реформ і одним із найближчих радників Петра І у справах перетворень православної церкви. Допоміг царю ліквідувти патріархію і створити підконтрольний йому Синод. Брав участь в організації і створенні Академії наук. Одним із перших у Росії здійснюючи наукові спостереження став використовувати мікроскоп і телескоп.

Растреллі Варфоломій (1700–1771) - відомий архітектор, основний представник архітектури російського бароко середині XVIIIct. Італієць за походженням. У 1730– 1763 pp. працював придворним архітектором в Росії. За йог проектами у Києві збудовано Андріївську церкву (1747–1753) та Царський (Маріїнський) палац (1752– 1753 pp.). Творчість Растреллі мала значний вплив на українських архітекторів.

Самойлович Данило (? – 1805) – видатний український лікар, засновник епідеміології в Російській імперії. Освіту отримав у 1756–1765 pp. в Київській академії та Петербурзькій медичній школі. Чимало своїх праць присвятив лікуванню чуми і засобам боротьби з її поширенням. Його наукові дослідження здобули визнання в європейських медичних колах. Самойловича обрали своїм членом 12 медичних академій світу.

Сковорода Григорій (1722–1794) – видатний мислитель, просвітник, письменник і поет. У 1734–1753 pp. з перервами навчався у Києво-Могилянській академії. Працював викладачем у Переяслівському і Харківському колегіумах, а також домашнім учителем. Останні 25 років життя проповідував свої погляди, мандруючи по Слобожанщині. Із творчої спадщини Сковороди найбільш відомі "Сад божественних песней" (1756) і "Басні Харьковскія" (1774). За життя митця його твори не видавалися. Своїми творами створив передумови для формування на народній основі нової української народної мови.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші