Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Історія arrow Історія України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1918-1920 PP.)

ОСНОВНІ ПОДІЇ

січень (лютий) 1918 р. – Брестський мир між УНР та державами Четвертного союзу

лютий–листопад 1918 р. – окупація України військами Німеччини та Австро- Угорщини

березень 1918 р. – відновлення влади УЦР в умовах німецько-австрійської окупації. Ухвалення УЦР Конституції УНР

29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П.Скоропадського

серпень 1918 р. – утворення Українського національного союзу

1 листопада 1918 р. – українське повстання у Львові ("Листопадовий зрив") листопад 1918 - проголошення ЗУНР

14 листопада 1918 р. – Утворення Директорії

грудень 1918 р. – відновлення УНР

22 січня 1919 р. – акт злуки УНР і ЗУНР

листопад 1918 - листопад 1921 р. - друга радянсько-українська війна, поразка українського визвольного руху

18 березня 1921 р. – Ризький мирний договір РСФРР та УСРР з Польщею

Берестейський мирний договір УНР з державами німецько- австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні

Вихід із війни був одним із головних питань на початку української революції. Для лідерів національно-визвольного руху підписання миру означало підтримку народу, а зволікання у цій справі – втрату популярності.

Ініціатива у проведенні мирних переговорів належала більшовикам, які на Другому Всеросійському з'їзді Рад проголосили Декрет про мир. Раднарком звернувся до всіх воюючих сторін із пропозицією розпочати мирні переговори, на яку відгукнулися лише Німеччина та її союзники. Переговори розпочались у Брест-Литовську. Перемир'я було укладено 2 (15) грудня 1917 року.

Керівники Української Центральної ради, не бажаючи бути заручниками російсько-німецької змови, вирішили втрутитись у переговорний процес. У Бресті відбулася неофіційна зустріч української делегації з представниками Німеччини та Австро-Угорщини. 11 (24) грудня 1917 р. Генеральний секретаріат звернувся до всіх воюючих і нейтральних країн із нотою, у якій говорилося, що УНР до утворення федеративного російського уряду буде здійснювати міжнародні відносини самостійно. Указуючи на те, що влада Раднаркому не поширюється на Україну, Генеральний Секретаріат заявив, що угода, яку хоче укласти Росія зі своїми противниками, буде чинною в Україні лише тоді, коли її ухвалить і підпише уряд УНР. У відповідь делегація УНР була запрошена до участі в пере говорах. Напередодні від'їзду делегації, яку очолив В. Голубович (згодом О. Севрюк), її докладно інструктував М. Грушевський.

Делегація мала домагатися включення до складу УНР Східної Галичини, Буковини, Закарпаття, Холмщини, Підляшшя, а в разі відмови – утворення з цих земель у складі Австро-Угорщини окремого коронного краю з широкими правами автономії.

Переговори розпочались 28 грудня 1917 р. (10 січня 1918 р.). Російську делегацію очолював Л. Троцький, який був змушений визнати делегацію УНР. Наприкінці січня в переговорах було оголошено перерву. Раднарком вирішив скористатися цією перервою для встановлення контролю над Україною. До складу російської делегації було включено представників "радянської УНР". Але повноважність цієї делегації не була визнана представниками Четвертного союзу. До того ж, виконуючий обов'язки голови делегації УНР О. Севрюк ознайомив присутніх із текстом IV Універсалу УЦР і зажадав визнання УНР незалежною державою.

9 лютого 1918 р. було укладено договір УНР із країнами Четвертного союзу. За договором, УНР зобов'язалася поставити Німеччині та Австро-Угорщині 60 млн пудів хліба, 2750 тис. пудів м'яса, 400 млн яєць та іншої сільськогосподарської продукції і сировини. Делегації Німеччини та Австро-Угорщини погодилися на приєднання Холмщини та Підляшшя до УНР і утворення на західноукраїнських землях окремого коронного краю.

Після підписання мирного договору делегація УНР оголосила, що УЦР перебуває у важкому становищі й вимагає негайної допомоги.

У лютому 1918 р. війська Четвертного союзу перейшли в наступ на території України, попереду них просувались українські частини. З березня 1918 р. у Бресті- Литовському РСФРР підписала мирний договір з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною. Росія зобов'язувалася визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Української Центральної ради на території України, визнати договір держав австро-німецького блоку з УНР, укласти з нею мирний договір, вивести з її території частини Червоної гвардії, припинити будь-яку агітацію і пропаганду проти уряду і громадських установ УНР.

У цій ситуації керівництво "радянської УНР" опинилося у скрутному становищі. У своєму розпорядженні Народний секретаріат мав близько 25 тис. червоноармійців. Для оборони Києва було ледь набрано 3 тис. осіб. Чинити опір 450- тисячній німецько-австрійській армії було недоцільним.

1 березня 1918 р. радянські війська залишили Київ, а вже 7 березня сюди повернулась УЦР. Протягом березня-квітня радянські війська були витіснені з території України.

Берестейський договір поклав початок міжнародно-правовому визнанню України як незалежної держави і продемонстрував успіх молодої української дипломати.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси