Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Історія arrow Історія України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Голод 1946-1947 pp., його причини, масштаби і наслідки. Демографічна ситуація. Рівень життя та побут населення у повоєнний час

Одним із наслідків радянської моделі відбудови народного господарства був голод 1946– 1947 pp. У повоєнний час на селі склалося вкрай несприятливе становище: скоротилися посівні площі, зменшилось поголів'я худоби, не вистачало техніки, а особливо робочих рук. Усе це вимагало зміни державної політики щодо села. Але сталінське керівництво і думки не мало про якісь зміни, село повинне було стати одним із головних джерел для проведення відбудови. Під тиском Москви уряд УРСР та ЦК КП(б)У планував на 1946 р. форсовано збільшити посівні площі, урожайність і хлібозаготівлю.

Навесні-улітку 1946 р. 16 областей України вразила посуха. Озимі та ярі культури загинули, а там, де вони збереглися, врожайність зернових складала 2-3 ц/га (у 1940 р. – врожайність 14,6 ц/га, 1944 р, – 10,8 ц/га). Валовий збір зерна був у 3 рази менший, ніж у 1940 р. Керівники деяких областей наполегливо зверталися до уряду з проханням зменшити планові завдання хлібозаготівлі, які в липні 1946 р. були збільшені з 340 до 360 млн пудів. Відповіддю на звернення про допомогу стали репресивні заходи. Було відновлено дію "Закону про п'ять колосків", за яким було засуджено і ув'язнено тисячі селян. Селяни почали тікати від голодної смерті у більш благополучні райони (Західну Україну) та міста. Щоб уникнути обезлюднення сіл, каральні органи почали відшукувати і повертати селян назад.

Посуха загострила і проблему кормів, що відбилося на тваринництві. Почався падіж худоби. У той час, коли за межі країни ешелонами вивозився хліб, в Україні розпочався голод, жертвами якого стали майже 1 млн осіб. Наслідками голоду стало ускладнення і без того важкого процесу відбудови, скорочення трудових ресурсів села і його можливостей, падіння морального духу населення, невиконання планів п'ятирічки з відбудови сільського господарства.

Голод 1946–1947 pp. поряд із іншими факторами – втрати у війні, міграції населення, входження до складу УРСР західноукраїнських земель, відбудова - мав значний вплив на демографічне становище України. Через демографічні зміни 1940-х pp. населення республіки в 1951 р. становило 37,2 млн осіб, що на 4,1 млн менше, ніж у довоєнному 1940 р. Значно змінився і етнічний склад УРСР. Зменшилась кількість таких національних меншин, як євреї, поляки, німці та інші, натомість збільшилася частка росіян.

Суттєвий вплив на демографічні процеси мала відбудова та подальший розвиток промисловості, які прискорили процес урбанізації і сприяли скороченню кількості сільських жителів.

Війна і повоєнна розруха призвели до катастрофічного падіння рівня життя населення. Не вистачало продовольства і найнеобхідніших речей. Гостро постали житлова проблема, проблема безпритульних дітей, злочинності та ін. Але на їх вирішення, за планом четвертої п'ятирічки, виділялися незначні ресурси. Це зумовило те, що на кінець п'ятирічки легка промисловість досягла лише 80 % рівня 1940 р. Значна частка мешканців міст змушена була вести підсобне господарство, щоб забезпечити сім'ю продуктами харчування.

У грудні 1947 р. Рада Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) прийняли постанову про відміну карток на продовольчі й промислові товари та перехід до відкритої торгівлі за єдиними державними роздрібними цінами. Водночас зі скасуванням карткової системи було проведено грошову реформу, що мала на меті ліквідувати наслідки війни у фінансово-грошовій сфері та упорядкувати всю фінансову систему. Ці реформи мали неоднозначні наслідки. З одного боку, скасування карткової системи було явищем позитивним, воно свідчило про певну стабілізацію народного господарства, з іншого, ця акція носила більш пропагандистський характер та мала засвідчити як населенню, так і світові переваги соціалізму. Проте після 1947 р. заробітна плата більшої частини населення підвищилась лише наполовину, але суттєво відставала від нових державних цін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень. Унаслідок цього склалася парадоксальна ситуація: прилавки ломилися від делікатесів (ікра, риба, м'ясопродукти тощо), але ні черг, ні особливого попиту на ці товари не було.

Деякий вплив на життєвий рівень населення мала і грошова реформа. З одного боку, вона привела грошову масу, що перебувала в обігу, у відповідність до потреб господарства, з іншого – призвела до вилучення грошей у тих, хто заощадив певні суми. По вкладах в ощадних касах у розмірі до 3 тис. крб обмін грошових знаків здійснювався 1:1, по вкладах від 3 до 10 тис. крб було проведено скорочення заощаджень на третину, а понад 10 тис. крб – на дві третини. Особливо боляче реформа вдарила по селянству, яке знову було ошукане державою. В умовах повної відсутності установ Ощадбанку на селі обмін грошей, що зберігалися у населення вдома, здійснювався з розрахунку 1:10.

Таким чином, відбудова не сприяла зростанню життєвого рівня населення, відсунула вирішення соціальних проблем на наступні десятиліття.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси