Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Психіатрія і наркологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Антидепресанти

Антидепресанти належать до групи психоаналептиків і мають різні хімічні структури (три- та чотирициклічні сполуки, інгібітори моноамінооксидази (МАО) та ін.) та механізми дії. Завдяки специфічному психотропному впливу підвищують патологічно знижений настрій різного генезу.

Основою тимоаналептичного (антидепресивного) ефекту трициклічних антидепресантів (імізин, амітриптилін) є блокування зворотного захоплення вільних моно- амінів у пресинаптичну структуру, блокування пресинаптичних рецепторів серотоніну, що сприяє збільшенню синтезу та кількості нейромедіаторів з активізацією норадрен-, дофамін- і серотонінергічних структур мозку.

Механізм дії антидепресантів іншої групи (іпразид, ніаламід) полягає в інгібіції ферментів групи МАО, завдяки чому також підвищуються вміст і активність моно- амінів (адреналіну, норадреналіну, дофаміну, серотоніну), що збуджують, стимулюють і справляють антидепресивний вплив на центральну нервову систему.

Антидепресантам (піразидол, інказан) властиві кілька ефектів: вони вибірково інгібують певний тип МАО й одночасно блокують зворотне захоплення деяких моно- амінів-нейромедіаторів.

У виборі препарату і тактики лікування антидепресантами потрібно керуватися загальними принципами психофармакотерапії. Стратегія при терапевтично резистентній депресії, яку спостерігають у 60—70 % хворих, полягає в можливості комбінації антидепресантів з нейролептичними засобами, солями літію, карбамазепіном та іншими допоміжними засобами (триптофаном або тиреоїдними гормонами). Використовують також методики ЕСТ, депривації сну, раптової відміни антидепресантів.

Розрізняють антидепресанти з додатковою седативною та стимулювальною дією.

Антидепресанти з додатковою седативною дією

Амітриптилін (саротен, триптизол) — трициклічний антидепресант, похідне дигідробензоциклогептену — поєднує тимоаналептичну дію із вираженою седативною. Одночасно зі зменшенням депресивних проявів усуває відчуття тривоги, ажитацію. При цьому не відбувається загострення галюцинаторно-маячної симптоматики, а тому його можна застосовувати при психотичних тривожних депресіях різного генезу (інволюційна меланхолія, шизофренія та ін.). Оскільки препарат виявляє седативний і навіть снодійний ефекти, його можна призначити ввечері. Лікування амітриптиліном починають з добової дози 25 мг. Оптимальна терапевтична доза становить 150—200 мг на добу, а при тяжких депресіях — 300 мг на добу і більше. Після цього дозу знижують до 50—100 мг на добу. Випускають препарат у таблетках і драже (по 10, 25, 50, 75 мг), в ампулах для ін'єкцій (по 2 мл 1 % розчину).

Міансерин (леривон, міансан) виявляє виражений протидепресивний ефект із седативною дією, сприяє нормалізації сну. Препарат ефективний при непсихотичних розладах. Призначають міансерин у дозі 30—90 мг на добу за 2—3 вживання. Форма випуску — таблетки по 10 і 30 мг.

Циталопрам (ципраміл) — селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну. Препарат перевершує трициклічні антидепресанти щодо швидкості настання терапевтичного ефекту, має добру переносимість, оскільки не порушує когнітивну та моторну функції, справляє мінімальний антихолінолітичний вплив (тобто майже не змінює діяльності серцево-судинної системи), не посилює дію алкоголю, не токсичний (можна тривалий час використовувати для профілактики рецидивів депресій), не зумовлює синдрому відміни. Циталопрам не взаємодіє з іншими психотропними, кардіотропними, антигістамінними та іншими препаратами, тому його можна призначати паралельно з ними (зокрема при психосоматичних і соматопсихічних розладах). Призначають препарат по 20 мг 1 раз на добу в будь-який час, незалежно від споживання їжі. Максимальна добова доза — 60 мг. Випускають у таблетках по 20 і 40 мг.

Есциталопрам (ципралекс) відрізняється від попереднього препарату коротшими строками терапевтичної дії (наприкінці першого тижня застосування) та меншою частотою побічних ефектів. Призначають препарат по 40—60 мг на добу. Форма випуску — таблетки по 5, 10 і 15 мг.

Агомелатин (мелітор) має подвійну серотонін- і мелатонінергічну дію, що зумовлює як протидепресивний ефект, так і такий, що нормалізує циркадні ритми (формулу сну). Призначають препарат по 25—50 мг перед сном. Випускають у таблетках по 50 мг.

Азафен — за силою загальної тимоаналептичної дії поступається іншим антидепресантам, проте виявляє достатній заспокійливий, транквілізувальний ефекти. Призначають препарат при депресіях без глибоких психотичних, вітальних розладів. Ефективний азафен при астенічній, емоційній лабільності, дратівливості, експансивності та іншій неврозоподібній симптоматиці. Середня добова доза становить 150—200 мг. Випускають препарат у таблетках по 25 мг і ампулах по 2 мл 1,25 % розчину.

Тримепримін (герфонал, сюрмоптил) — трициклічний антидепресант, який має тимоаналептичну (антидепресивну) та седативну дії. Найефективніший при психотичних тривожних депресіях середнього ступеня тяжкості, а також при невротичних, сенесто-іпохондричних, реактивних депресіях. Застосовують препарат усередину (середня терапевтична доза — 150—300 мг/добу), а також внутрішньовенно краплинно (по 75—200 мг в ізотонічному розчині натрію хлориду). Випускають у таблетках по 25 мг і ампулах по 2 мл 1,25 % розчину.

Оксилідин — препарат з незначними антидепресивним, седативним і гіпотензивним ефектами. Показаний при нерізко виражених тривожно-депресивних станах різного генезу (особливо хворим похилого віку), органічній церебральній недостатності, зумовленій розладами мозкового кровообігу (гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз). Препарат призначають усередину (до 300—500 мг на добу), а також внутрішньом'язово (по 1—3 мл 2 % розчину 2 рази на добу). Форма випуску — таблетки по 20, 50 мг і ампули по 1 мл 2 і 5 % розчину.

Антидепресанти з додатковою стимулювальною дією

Імізин (іміпрамін, тофраніл, меліпрамін) має виражену антипсихотичну (антидепресивну) дію, що спрямована насамперед на вітально змінений афект (ендогенна депресія). Крім того, препарат виявляє чітко виражений стимулювальний ефект, а тому його призначають при тяжких депресіях, які супроводжуються відчуттям глибокої нудьги, пригнічення. Меліпрамін, як і амітриптилін, протипоказаний при гострих захворюваннях печінки та нирок, декомпенсованих вадах серця, захворюваннях крові, глаукомі, гіпертонічній хворобі III стадії.

Побічні ефекти — головний біль і запаморочення, спрага, сухість у роті, тремор, безсоння, парестезії, гіпергідроз, затримка сечовипускання — виникають переважно на початку лікування та не потребують відміни або зниження дози препарату. Меліпрамін може посилити тривогу, активізувати маячні думки, галюцинації, спричинити безсоння, тому на ніч його призначати не варто. У тяжких випадках лікування починають з парентерального введення (внутрішньом'язово, краплинно внутрішньовенно) меліпраміну в дозі 50—75 мг на добу. Поступово її підвищують до терапевтичної — 200—250 мг на добу. З поліпшенням стану хворого (через 7—10 діб) переходять на внутрішнє вживання препарату. За потреби його комбінують з іншими трициклічними антидепресантами (амітриптиліном), нейролептичними засобами, транквілізаторами, при цьому призначати імізин разом з інгібіторами МАО заборонено через ризик розвитку токсичної дії. Якщо потрібно перейти до лікування препаратом цієї групи, варто зробити перерву не менше ніж на 2 тиж. Випускають меліпрамін (імізин) у формі драже (по 25 мг) і в ампулах (по 2 мл 1,25 % розчину).

Прозак (флуоксетин) — інгібітор зворотного захоплення серотоніну. Сприяє підвищенню настрою, ліквідує відчуття страху й емоційне напруження, дисфорію. Не має седативної дії. Призначають препарат при реактивних і ендогенних депресивних станах (по 20 мг на добу), нервовій булімії (по 20 мг 3 рази на добу), обсесивно-компульсивних розладах (по 20—60 мг на добу).

Протипоказаннями до застосування препарату є епілепсія, виражена ниркова недостатність, одночасне призначення з інгібіторами МАО, підвищена індивідуальна чутливість.

Випускають у вигляді капсул (по 20 мг), розчинних таблеток (по 20 мг).

Лудіоміл (мапротилін) — активний антидепресант зі стимулювальним ефектом — застосовують переважно при депресіях середнього ступеня тяжкості (циклотимічного рівня) з адинамією, нав'язливими іпохондричними розладами. Середня добова терапевтична доза препарату становить 150—200 мг. У тяжких випадках лудіоміл уводять внутрішньовенно краплинно в дозі 25—150 мг на добу. Випускають у таблетках (по 10,25, 50 і 75 мг), а також в ампулах (по 25 мг діючої речовини в 2 мл розчину).

Цефедрин застосовують при різних варіантах депресій з апатією, моторною й ідеаторною загальмованістю. Призначають препарат усередину по 0,025 г на добу (за 2—3 вживання), поступово підвищуючи дозу до 0,2—0,4 г на добу.

Ніаламід (ніамід, нуредал) — похідне гідразину, антидепресант, який належить до інгібіторів МАО, м'який антидепресант-стимулятор. Через це, а також токсичний вплив на печінку в разі появи реакції несумісності з іншими лікарськими засобами та ' низкою продуктів (сир, пиво, вино, боби, копчення) препарати цієї групи не дуже популярні. Призначають їх при неглибоких ендогенних депресіях із млявістю, загальмованістю, безініціативністю, а також у разі резистентності до інших методів терапії. Середня терапевтична доза — 200—350 мг на добу. Якщо напади тривалі і депресивний стан тяжкий, внутрішньовенно краплинно вводять по 500—1 000 мг препарату у вигляді 0,1 % розчину. Для запобігання безсонню ніаламід призначають внутрішньо- м'язово по 250—500 мг 2 рази на добу в першій половині дня. Випускають у формі таблеток (по 25 мг).

Трансамін (парнат, транічципромін) також належить до інгібіторів МАО, проте виявляє менший токсичний і побічний ефекти. Це антидепресант зі слабкою антидепресивною і вираженішою стимулювальною дією, представник групи малих антидепресантів. Застосовують його для лікування неглибоких депресій різної етіології з переважанням психомоторної загальмованості. Призначають препарат уранці та вдень у добовій дозі 5—10 мг. Поступово її підвищують до оптимальної — 25—40 мг на добу, в тяжких випадках — до 60 мг на добу і вище. Випускають у формі таблеток (по 5 мг).

Індопан — негідразиновий інгібітор МАО з чітко вираженою стимулювальною дією, що поєднується зі слабкою антидепресивною. Найефективніший при астено- депресивних, астеноіпохондричних станах. У комбінації з малими дозами нейролептичних засобів (наприклад трифтазином) індопан можна застосовувати для лікування шизофренії з апатикоабулічними та депресивними розладами. Середня терапевтична доза становить 20—40 мг на добу. Випускають препарат у формі таблеток (по 5 і 10 мг).

Антидепресанти нейтральні

Сертралін (золофт, золокс, стимулотон) — інгібітор зворотного захоплення серотоніну. Застосовують препарат для лікування та профілактики рецидивів депресії з тривогою або без неї, з наявністю або відсутністю манії в анамнезі, а також при обсесивно-компульсивному розладі (нав'язливому стані), панічних атаках і післятравматичному стресовому розладі. Призначають сертралін 1 раз на добу, починаючи з 25—50 мг. За потреби через 1 тиж. дозу збільшують. Максимальна добова доза становить 200 мг. Випускають препарат у таблетках по 50 і 100 мг.

Піразидол — за антидепресивним ефектом подібний до амітриптиліну й імізину та належить до так званих великих антидепресантів. Препарат виявляє збалансований вплив за різних видів депресії: в разі тривоги заспокоює, а за пригнічення — стимулює. Може бути застосований при соматичній патології, також його призначають фізично ослабленим пацієнтам і хворим старечого віку. Піразидол несумісний з інгібіторами МАО. Середня добова доза препарату становить 150—200 мг. Випускають у таблетках по 25 і 50 мг.

Кломіпраміи (аиафраніл). Призначають при ендогенних і психогенних видах депресії по 25—200 мг на добу всередину, а при тяжкій формі захворювання — внутрішньовенно (повільно). Випускають у таблетках і капсулах по 10, 25, 50 мг та в ампулах по 2 мл 1,25 % розчину.

Велбутрин (бупропіон) призначають при депресії, апатії, анергії по 150—300 мг на добу. Форма випуску — таблетки по 150 мг.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші