Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Психіатрія і наркологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лікування

Лікування БАР проводять з урахуванням фази хвороби (маніакальна або депресивна), її прояву (циклотимічна або психотична), а також особливостей структури психопатології. До того ж потрібно враховувати, що при цьому психозі чітко виражена тенденція як до ремітивності, так і до рецидиву.

Дози препаратів мають бути достатніми для досягнення повної редукції симптомів й інтермісії, бо коли потрібного терапевтичного ефекту домогтися не вдається, хвороба перебігає довше. Крім того, потрібно здійснити заходи з профілактики рецидивів і намагатися збільшити тривалість ремісій за допомогою препаратів, що виявляють стабілізувальний (нормотимічний) вплив.

Терапевтичну тактику в маніакальній фазі захворювання визначають з огляду на клінічні особливості манії. Основним засобом купірування маніакального стану є нейролептичні препарати: клопіксол, тизерцин, лепонекс, зипрекса, соліан, кветирон та ін.

Седативний ефект клопіксолу проявляється досить швидко. Максимальні добові дози в разі перорального введення становлять 75—100 мг і більше.

Тизерцин виявляє виражений седативний ефект і рідше спричинює депресію. Максимальні дози за перорального вживання становлять 300—400 мг, а в разі внутрішньом'язового введення — до 200 мг на добу. Аналогічно діє лепонекс (азалептин), який призначають у дозі 100—200 мг на добу. Досить ефективні під час купірування маніакального стану бутирофенонові похідні, передусім галоперидол, який практично не зумовлює депресії та гальмування. Призначають препарат у формі таблеток у дозі 30—40 мг на добу. Для досягнення швидкого ефекту його вводять внутрішньом'язово (до 15—20 мг на добу).

Поряд з нейролептичною терапією при маніакальних станах застосовують солі літію (літію карбонат і літію оксибутират). Вони мають вузьке спрямування і діють “специфічно” при циркуляторній манії. Для підтримання оптимального терапевтичного ефекту концентрація літію в плазмі крові має становити 0,6—1,2 ммоль/л. Монотерапія препаратами літію показана при гіпоманіакальних станах. У разі частих змін фаз як тимокоректор застосовують фінлепсин у дозі 400—1400 мг на добу та вальпроати в дозі 20—30 мг на 1 кг маси тіла на добу. Збільшують її поступово для адаптації до препарату.

Якщо лікування маніакальних станів за допомогою психофармакотерапії неефективне, можна призначати електросудомну терапію.

Для лікування депресивної фази БАР, незалежно від клініки, призначають антидепресанти. Ефективними трициклічними антидепресантами є амітриптилін, кломіпрамін і меліпрамін. Початкова добова доза має становити не менше 50—75 мг. Якщо протипоказань немає, її збільшують щодоби на 25 мг до 200 мг. Після досягнення терапевтичного ефекту дозу поступово зменшують. Під час підбору антидепресантів враховують особливості психопатологічної структури синдрому. Так, тривога, неспокій, напруження краще піддаються седативному впливу амітриптилін, а загальмованість, адинамія, апатія — стимулювальній дії меліпраміну. Антидепресант ципраміл варто призначати по 20 мг на добу в будь-який час. Залежно від індивідуальної реакції та тяжкості депресії дозу збільшують до 60 мг на добу (хворим, старшим 65 років — до 40 мг на добу). Препарат помітно знижує частоту повторних депресій і має добру переносимість під час тривалого застосування. Ефективним є сертралін, який збалансовано діє на різні види депресії. Його призначають 1 раз на добу по 25—50 мг. За потреби через тиждень дозу збільшують до 100 мг на добу. Для подолання резистентності до зазначених препаратів їх рекомендують відміняти одномоментно. Коли це виявиться неефективним, вдаються до електроконвульсивної терапії (якщо у хворих нема протипоказань до її проведення).

Недостатня ефективність трициклічних антидепресантів за тривалого застосування може бути пов'язана зі стійкою адаптацією до них, через що потрібно призначати антидепресанти іншої структури. Наприклад, піразидол, мелітор, мапротилін, пароксин, коаксил, ремерон, іксел, велаксин, феварин, міансерин, ципралекс, флуоксетин. Після досягнення терапевтичного ефекту доцільно проводити підтримувальну терапію антидепресантами, щоб запобігти рецидивові. Вона стає й профілактичною. З цією метою застосовують також солі літію, які запобігають розвитку як депресивної, так і маніакальної фаз захворювання. Спочатку літій призначають у невеликих дозах — до 300 мг, а згодом підвищують їх до 900 мг на добу. Лікування проводять під контролем концентрації літію в плазмі крові, що не має перевищувати 0,6—1,2 ммоль/л.

Для профілактики афективних фаз застосовують також карбамазепін (мезакар, фінлепсин) та вальпроати (депакін, депакін-хроно, вальпроком). Карбамазепін призначають спочатку в дозі 200 мг на добу, потім поступово, з розвитком адаптації до препарату, її збільшують. Добова доза в середньому становить 800—1000 мг. Препарат вживають 2—3 рази на добу. Середня добова доза вальпроатів — 900—1800 мг за 1—2 вживання.

При затяжних, резистентних до антидепресантів депресіях іноді потрібного ефекту досягають за допомогою включення в комплексну терапію нетрадиційних методів: краніоцеребральної гіпотермії, люкс-терапії, голкорефлексотерапії та ін.

У разі тривалого перебігу депресії велике значення мають реабілітаційні заходи, що спрямовані на активізацію соціального спрямування особистості. Такі хворі потребують проведення психотерапії, що має бути спрямована на усунення депресії, заспокоєння хворого, коригування мислення, нейтралізацію відчуття безпорадності та безнадії. Великого значення набувають індивідуальна, групова, сімейна її види. Використовують також когнітивну і психоаналітичну терапію. Психотерапія має бути спрямована на усунення депресії, заспокоєння хворого, коригування мислення, нейтралізацію відчуття безпорадності та безнадії.

Хворих на циклотимію частіше лікують амбулаторно або в умовах денного стаціонару. При субдепресії, помірній тривозі перевагу віддають застосуванню транквілізаторів (анксіолітиків), психотропних засобів природного походження (Хомвіо- Нервін та ін.). У разі психотичних форм перебігу недуги вони потребують лікування в умовах стаціонару. Після поліпшення стану хворих їх можна переводити в денний стаціонар.

Прогноз

При афективних розладах прогноз загалом сприятливий, бо після редукції фазового стану відновлюється психічне здоров'я. Майже 15 % пацієнтів повністю одужують. У 50—60 % хворих під час ремісії зберігається задовільна соціальна адаптація.

Прогноз погіршується в разі затяжних фаз і скорочення проміжків між ними. Його вважають несприятливим за безперервного (континуального) перебігу тяжких фаз БАР, а також високого ризику суїциду.

Експертиза

Медико-соціальна експертиза. Більшість хворих у період психотичні фази захворювання непрацездатні. Під час інтермісії працездатність відновлюється. Якщо фази затяжні і надто часті, а також наявні резидуальні астенічні розлади, хворим встановлюють інвалідність з постійним повторним оглядом. За циклотимічних фаз для визначення непрацездатності потрібно враховувати характер порушень, їхню тривалість і особливості професії. У третини пацієнтів унаслідок хронічного перебігу хвороби значно погіршуються показники рівня життєвого функціонування, тобто настає соціальна дезадаптація.

Військова експертиза. При афективних розладах з нечастими нападами та тривалими проміжками повного одужання пацієнтів визнають непридатними до військової служби в мирний час і обмежено придатними у воєнний. Призовники і службовці з такими розладами є непридатними до військової служби на підводних човнах у мирний і воєнний час.

Судово-психіатрична експертиза. У період психотичної фази хворі неосудні. Під час визначення неосудності осіб, які вчинили правопорушення у період, коли перебували в стані афекту циклотимічного рівня, потрібно ретельно порівняти інкриміновані дії й обставини, за яких їх здійснили, із психічним станом.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші