Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Психіатрія і наркологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Епідеміологія

Вивчати епідеміологію наркоманії та токсикоманій ще складніше, ніж алкоголізму. Це зумовлено нелегальністю обігу наркотиків. Нині вважають, що на одного зареєстрованого хворого на наркоманію або токсикоманію припадає 8—10 незареєст- рованих.

За даними МОЗ України, у 1998 р. у країні було майже 70 тис. таких хворих. І щороку їх кількість зростає на 10—12 %. На думку деяких дослідників, з огляду на те що латентність при наркоманії вища, ніж при алкоголізмі, ці показники потрібно помножити на 10.

Вищу латентність реєструють серед хворих на канабіолову наркоманію та токсикоманію, ніж на так звану тяжку наркоманію (опіатна та стимуляторна). За даними опитування школярів старших класів України, проведеного в 1995 р., майже 15— 18 % респондентів вживали канабіноїди. Кількість споживачів “тяжких наркотиків” і токсичних речовин коливалася в межах 0,5—1,5 %.

Наркоманії

За сучасною класифікацією, розрізняють три великі групи наркотиків:

  • — депресанти (опіати, героїн);
  • — стимулятори (амфетаміни, кокаїн, екстазі);
  • — галюциногени (ЛСД, канабіоли, мескалін).

Усі вони спричинюють психічну та фізичну залежність і низку психічних, неврологічних і соматичних розладів. Медичне застосування наркотиків суворо контролюють на підставі спільних постанов МОЗ і МВС України. Незаконні операції з ними (виготовлення, зберігання, транспортування, продаж) підпадають під дію 229-ї та 230-ї статей Карного кодексу України.

Розглянемо окремі різновиди наркоманій.

Опійна наркоманія

До цієї групи наркоманій належить вживання героїну, офіцинальних опіатів і кустарно виготовленої витяжки з маку Papaver somniferum і Papaver rhoes.

Форма. Героїн — коричневий чи світло-сірий порошок або рідина. В Афганістані героїн виготовляється у формі брикетів, загорнутих у целофан. Часто на них стоїть тавро із зображенням двох схрещених мечів і написом арабською мовою. У деяких випадках стикаються з офіцинальною формою героїну: в ампулах або таблетках з відповідною назвою.

Опій (засохлий сік макових головок) — тягуча біла рідина, що нагадує клей ПВА. Іноді опієм або героїном просочують клаптики тканини чи бинти.

Дуже рідко застосовують офіцинальні опіати (промедол, кодеїн, тебаїн, пентидил та ін.).

Спосіб вживання. Порошок розчиняють у теплій воді (якщо це просочені бинти, то їх кип'ятять). Одержаний розчин використовують для внутрішньосудинних ін'єкцій, рідше — для внутрішньом'язових (недосвідчені споживачі наркотиків або хворі, в яких затромбовано вени). Надзвичайно рідко спостерігають випадки куріння героїну або макової соломки, опіофагії (поїдання свіжих головок і стебел маку), пиття розчиненого героїну (кокнару). Варто пам'ятати, що більшість наркоманів разом із героїном вживають снодійні засоби, барбітурати, димедрол.

Класифікація

Згідно з традиційним вітчизняним підходом, наркоманії та токсикоманії класифікують за конкретними видами психоактивних речовин, якими зловживає хворий (опійна наркоманія, гашишна та ін.), або за дією речовин (ейфоро-, дизпепто-, аналге- то-, гіпно-, атаракто- та полінаркотоксикоманія) на організм.

За DSM-IV

  • 304.0— Залежність від опіатів.
  • 305.50 — Зловживання опіатами.
  • 292.89 — Опійна інтоксикація (зокрема з порушенням сприйняття):
  • 292 — опійний абстинентний синдром;
  • 292.81 — опійний інтоксикаційний делірій.
  • 292 — Психотичні розлади, спричинені опіатами:
  • 11 — з параноїдом;
  • 12 — з галюцинаціями.
  • 292.84 — Розлади настрою під впливом опіатів.
  • 292.85 — Тривожні розлади під впливом опіатів.
  • 292.86 — Сексуальні розлади під впливом опіатів.
  • 292.87 — Розлади сну під впливом опіатів.
  • 292.9 — Неуточнений розлад, пов'язаний із вживанням опіатів.

За МКХ-10

Розлади, пов'язані із вживанням опіатів:

F 1.0 Гостра інтоксикація

F11.1 Вживання речовин, пов'язане зі шкодою для здоров'я

F1.2 Синдром залежності

F 1.3 Стан відміни (абстиненція)

F 1.4 Стан абстиненції з делірієм

F 1.5 Психотичні розлади

F 1.6 Амнестичний синдром

F1.7 Залишкові та віддалені психотичні розлади (утому числі F 1.73 —деменція)

F11.8 Інші психічні та поведінкові розлади

F11.9 Неуточнений психічний та поведінковий розлад.

Клінічна картина

Під час вживання опіатів хворий відчуває “прихід” тепла, що локалізується в ділянці сонячного сплетення, а потім ніби розливається по всьому тілу. “Прихід” може супроводжуватися і неприємними відчуттями: ознобом, нудотою, потягом до блювання, свербежем шкіри, в деяких випадках — навіть набряком обличчя та тулуба. Це досить часто спостерігають під час першого вживання наркотика або в разі його поганої якості. Негативна реакція може бути також індивідуальною.

Через 10—20 хв після вживання наркотика розвивається стан за типом сп'яніння (“кайф”, “таска”), що триває десь 2—6 год — залежно від дози та стадії наркоманії. Під час сп'яніння хворі малорухливі, ейфоричні. У цьому стані можливі раптові переходи від стану спокою до агресії (якщо хтось заважає насолоджуватися). Зіниці різко звужені, спостерігають брадикардію, зниження артеріального тиску. Трапляються випадки поганого настрою й агресивності, які пов'язують з низькою якістю наркотика.

Якщо застосовують суміш героїну з барбітуратами або димедролом, стан ейфорії триває довше, але з'являється своєрідна сонливість.

У разі передозування розвивається сонливість, сповільнюється і стає нечітким мовлення. Поступово знижується артеріальний тиск, сповільнюється дихання, людина непритомніє (спочатку — сопор, а потім кома) і потребує негайної медичної допомоги.

За реакцією на першу ін'єкцію споживачів наркотиків розподіляють на три групи:

  • — ті, які відчувають негативні наслідки “приходу” (їх більшість);
  • — ті, хто не має ніяких відчуттів;
  • — ті, у кого з'являється ейфорія за першої спроби (незначна частина).

Пацієнти третьої групи найшвидше втягуються в систему.

Темпи появи хімічної залежності також пов'язані зі способом вживання і якістю опіатів. Так, залежність від героїну формується швидше, іноді виражену ейфорію відчувають після 1—2 ін'єкцій. Вона швидше виникає в разі внутрішньосудинного введення, ніж за вдихання та вживання опіатів усередину.

У І стадії наркоманії формується індивідуальна хімічна залежність, поступово підвищується толерантність до препаратів. З'являються симптоми так званої групової залежності (контактний кайф). Цей стан нагадує наркосп'яніння та виникає умовно-рефлекторно під впливом спогадів про вживання наркотиків, зустрічей із так званими друзями, під час приготування наркотичних розчинів тощо. У І стадії виникає відраза до алкоголю, підвищується потреба в солодощах і жирних стравах. Абстиненція в цьому стані стерта і найчастіше маніфестує у вигляді депресивно-іпохондричного синдрому з істероїдними реакціями. Приєднуються соматовегетативні компоненти: нежить, пітливість, незначна тахікардія, деяке підвищення артеріального тиску. Хворі бачать досить яскраві (ейдетичні) сни. Переважно це епізоди, пов'язані з добуванням, переробленням та підготовкою до вживання наркотиків. Але вони мають неприємний кінець (у руках розламується шприц, міліція забирає препарат тощо) або ж людина прокидається, відчуваючи непереборний потяг до наркотику.

У І стадії абстинентний стан можна частково усунути за допомогою транквілізаторів, канабіноїдів, чаю або кави.

II стадія опійної наркоманії характеризується формуванням фізичної залежності від наркотику. Хворому доводиться значно збільшувати його дозу, регулярно вживати протягом доби. Характер сп'яніння змінюється, з'являється розгорнутий абстинентний синдром.

Сп'яніння у цій стадії характеризується відсутністю “приходу” та меншою ейфорією в другу фазу. Хворі на наркоманію намагаються компенсувати це поступовим підвищенням дози (на висоті II стадії її збільшують у 20—ЗО разів порівняно з І). Дехто вживає концентрованіший розчин опіатів: замість 4—6 мл розчину зі склянки маку готують 2 мл. Та навіть це не відновлює первинних відчуттів.

Під час обстеження таких хворих потрібно визначити дозу вжитих опіатів у сухій речовині. Так, у разі використання витяжки з макової соломки дозу встановлюють за її кількістю і якістю. Якщо вживали героїн, — у чвертях (“чеках”). Зазвичай з 1 г героїну роблять 20—30 “чеків”.

У II стадії поступово зменшується період ейфорії, натомість хворі відчувають приплив сил; поліпшується самопочуття, з'являється бажання працювати та спілкуватися. Значно змінюються також мотиви вживання наркотику: основним стає прагнення запобігти абстиненції. Для цього наркотики вживають 2—4 рази на добу.

Деякі хворі на наркоманію для відновлення характеру сп'яніння навмисно переживають стан абстиненції або звертаються за допомогою до лікаря. Після тимчасового зниження дози на нетривалий період відновлюється стан ейфорії.

Абстинентний синдром у II стадії героїнової наркоманії набуває максимальної ви- раженості. Його ознаками є погіршення настрою, дратівливість, відчуття холоду та тремор. З'являються вони через 6—8 год після введення останньої дози наркотику. Поступово набрякають слизові оболонки, починаються сльозо-, слинотеча тощо. За клінічною картиною цей стан нагадує ГРВІ (нежить). Симптоми посилюються до

2— 4-ї доби. На висоті абстиненції спостерігають іремор, суглобовий і м'язовий біль.

пронос зі спазмами шлунка та кишок, блювання, заніміння кінцівок, тонічні судоми різних груп м'язів. Це може призвести до опістотонусу (тіло різко вигинається назад, хворий спирається лише на п'яти та потилицю). Потрібно мати на увазі, що під час абстиненції загострюються хронічні захворювання, передусім серцево-судинної системи. Триває абстиненція (без лікування) 1,5—2 тиж. Після виходу із цього стану ще деякий час спостерігають астенію, безсоння.

Залежно від проявів психічних і соматоневрологічних розладів виділяють чотири клінічні форми опійної абстиненції:

  • 1) експлозивну з дисфоричними включеннями;
  • 2) астенічну з переважанням соматоневрологічних проявів;
  • 3) дистимічну з тривожно-депресивним компонентом;
  • 4) “продуктивну” — з продуктивними розладами свідомості (переважно делірієм).

Для усунення та зменшення вираженості симптомів абстиненції деякі хворі на

наркоманію застосовують стимулятори (ефедрон, чифір, каву) або транквілізатори. Усі їхні думки концентруються довкола наркотиків. Вони брехливі, цинічні, не гребують нічим, аби дістати гроші на препарат. Втрачають ситуаційний і кількісний контроль, що часто призводить до передозування.

У II стадії наркоманії спостерігають соматичні порушення через систематичне вживання наркотиків. Передусім це астенія, схуднення, атрофія м'язів. Шкіра стає в'ялою, сірою; часто утворюються фурункули. Значно знижується імунітет, тому при захворюванні в таких пацієнтів не підвищується температура тіла. Страждають також серцево-судинна система, органи травлення (передусім шлунок). У більшості хворих розвивається імпотенція з фемінізацією (за рахунок порушення обміну гормонів), у жінок змінюється менструальний цикл. Відбувається склерозування судин, спочатку вен передньої поверхні лівого передпліччя (в шульги — правого). Після цього ін'єкції роблять у судини задньої поверхні верхньої кінцівки та плеча, під пахвами, у судини нижньої кінцівки, пахвинної ділянки та яремні вени.

Окремі дослідники виділяють III стадію опійної наркоманії, що характеризується тотальним недоумством, великою кількістю соматоневрологічних ускладнень і деяким зниженням доз опіатів. Проте більшість хворих помирає в II стадії від передозування та супутніх захворювань.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші