Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Психіатрія і наркологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Нетипові форми вживання опіатів

Деякі хворі на наркоманію, знаючи про зазначені вище негативні наслідки систематичного вживання опіатів, на тривалий час відмовляються від них. Зазвичай це спостерігають на межі І та II стадій, коли хворі починають збільшувати дози і формуються перші компоненти абстинентного синдрому. Через деякий час хворі відновлюють вживання наркотиків у помірних дозах. Це має характер “запоїв” протягом 2— 4 діб 2—3 рази на місяць. Такі хворі усамітнюються і намагаються приховати від інших згубну пристрасть.

За подібного вживання опіатів II стадія пс формується завдяки суворому самоконтролю: під час перших ознак зміни характеру сп'яніння хворі надовго перестають вживати будь-які наркотичні або токсичні речовини.

Одночасне вживання героїну та стимуляторів

На початку та в середині 80-х років XX ст. хворі на опійну наркоманію для пом'якшення проявів абстиненції вживали ефедрон. Частина з них потім перейшли на ефедрон, ще частина — на опіати, а невелика група почала поєднувати героїн з ефед- роном (“чорно-білі”).

У цьому разі спочатку вводять героїн, а потім, у другу фазу сп'яніння, — ефедрон. Інколи обидві речовини вводять в одному шприці. Перебіг наркотичного сп'янінні зумовлений комбінацією обох препаратів.

При полінаркоманії значно прискорюється процес деградації особистості.

Метадон

Синоніми: фенадон, adanon, algidon, algil, algolysin, amidon, amidosan, anadon, butalgin, depridol, diaminon, dianon, dolafin, dolamid, dolcsone, dolophine, dorcxsol, heptadone, heptanal, ketalgine, mecodine, mephenon, miadone, polamidon, sintalgon.

Форма: сироп золотистого або коричневого кольору у флаконі з відповідною назвою або нерозчинні таблетки. Метадон кустарного виробництва має вигляд кристалічного порошку.

Це синтетичний аналгетик, який застосовують для усунення спазмів плоских м'язів. Після того як було помічено його ейфоризувальну дію, препарат почали використовувати для полегшення опійної абстиненції та для заміни на тривалий час героїну (до 3—6 років).

Від інших опіатів метадон відрізняється тим, що сп'яніння перебігає без першої фази (“приходу”). Наслідки такі самі, що і за вживання інших опіатів, проте розвиваються вони не так швидко. Це зумовлено вищою порівняно з іншими наркотичними засобами якістю препарату.

Лікування

У разі передозування опіатів потрібно негайно ввести їхні антагоністи: 2,0—0,5 % розчин налорфіну (паркан). Якщо пацієнт непритомний, через 15 хв препарат уводять повторно. Загальна доза не мас перевищувати 8,0 г.

Варто також призначати стимулятори центральної нервової системи (амфе- таміни) та центральні аналептичні засоби (лобелін, цититон, кофеїн).

Оскільки опіати за осмотичним градієнтом потрапляють у шлунок і повторно всмоктуються, потрібно виконати зондове промивання. При цьому варто пам'ятати, що внаслідок притуплення кашльового рефлексу зонд може потрапити в трахею. Тому перед промиванням вдувають у зонд трохи повітря (з аускультацією надчеревної ділянки). Коли зонд потрапить у шлунок, з'являється булькання, якщо він ще в трахеї — чути звук дуття.

Обов'язковим також є проведення інтенсивної детоксикаційної терапії.

Лікування хворих па опійну наркоманію розпочинають з усунення абстинентного синдрому. При цьому варто застосовувати масивну детоксикацію з гемосорбцією. Для зменшення вираженості психічних розладів призначають великі дози гранк- вілізаторів (радедорм, рудотель, седуксен та in.), для усунення больового та спастичного синдромів — ненаркотичні аналгетикн та протисудомні препарати.

Після того як минуть гострі прояви абстинентного синдрому, хворі стикаються з проблемами астеніїта безсоння. Зазвичай у цей період загострюються численні порушення. У такому разі доцільно зосередити зусилля на нормалізації сну й усуненні афективних порушень за допомогою транквілізаторів (якщо с тривога) або антидепресантів (за депресії). Потрібно дуже обережно призначати седативні та снодійні засоби, оскільки хворі нерідко застосовують їх для посилення дії опіатів. До того ж вони можуть збільшувати потяг до психотропних засобів.

Психотерапія мас бути спрямована на подолання анозогнозії та повну відмову від вживання наркотиків. Для запобігання рецидивам її потрібно проводити курсами протягом 1—2 років.

Замісна терапія грунтується на заміні опіатів метадоном або бупренорфіном. Мета — вивести хворого на наркоманію з кримінального оточення, посилити контроль за ним та запобігти поширенню ВІЛ-інфекції. Така терапія с складовою програм зниження ризику. Її проводять переважно у двох варіантах:

  • 1) для зменшення вираженості абстинентного синдрому з подальшим зниженням дози протягом 0,5—1 міс. У цьому разі хворобливі прояви пацієнти переносять легше, але тривають вони довше;
  • 2) програма “Метадонова підтримка” (“Methadone maintenance treatment”) передбачає пожиттєве забезпечення хворого на наркоманію метадоном. Її недоліками є висока частота рецидивів, підвищення доз та інші проблеми, пов'язані із систематичним вживанням опіатів.

Прогноз

Вживання опіатів призводить до швидкої соціальної та морально-етичної деградації особистості. Причинами загибелі таких хворих часто є передозування та гостра серцева недостатність під час абстиненції. Варто зазначити, що велика кількість ВІЛ-інфікованих є споживачами наркотиків.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші