Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Психіатрія і наркологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Істеричний невроз

Термін “істерія” є одним з найдавніших визначень у медицині: його “авторство” приписують Гіппократу. У розвиток вчення про істерію значний внесок зробили

J. Charcot (1889), Р. Janet (1905), Е. Kretschmer (1924). Найчастіше істерію спостерігають у жінок. Зазвичай до неї схильні особи з преморбідними ознаками психічного інфантилізму, егоцентризму, демонстративності.

Основним механізмом симптомогенезу при істеричному неврозі є конверсія, тобто залагодження психогенного конфлікту через соматоневрологічні прояви. Найтяжчі істеричні розлади дисоціативного типу — сутінки, ступор тощо — характерні для реактивного істеричного психозу.

У клінічній картині істеричного неврозу виділяють три основні симптомокомп- лекси: рухові, сенсорні та вегетативні порушення. Проявом рухових розладів є гіперкінезія. Гіперкінези досить різноманітні: грубий ритмічний тремор голови та кінцівок, тики, хореєформні посіпування, блефароспазм, глосолабіальний спазм та ін. Гіперкінези корелюють з емоційним станом хворих, поєднуються з іншими істе- роїдними симптомами. Акінезії мають вигляд істеричного парезу та паралічу. Вони перебігають за типом моно-, пара-, рідко — геміпарезу та плегії. Вони можуть імітувати центральні спастичні та периферійні в'ялі паралічі. Класичними є порушення ходи: абазія або неможливість стояти — астазія. При цьому тонус м'язів, сила та обсяг рухів у кінцівках зберігаються в положенні лежачи. Відносно рідко спостерігають втрату голосу: афонія, параліч язика, м'язів шиї, кінцівок, істеричні контрактури. Локалізація істеричних паралічів не збігається з топографією нервів. Не буває патологічних рефлексів, як у разі органічного паралічу.

Одним із характерних істеричних проявів є напади. У структурі типового істеричного нападу (за J. Charkt, 1888) виділяють чотири періоди.

Продромальний: стан дискомфорту, зниження настрою, підвищення дратівливості, мутизм, часто — істерична аура (біль у животі, потьмарення, відчуття грудки в горлі, дзвін у вухах, пульсівний біль у скронях).

Судомний. Тонічна фаза — афективне звуження свідомості, істерична “дуга” (вигин тулуба назад із закиданням голови з опорою на п'ятки та потилицю); клонічна фаза — швидкі безладні скорочення окремих м'язів і здригання.

Фаза завершення — уривчасте дихання, салівація. Хворі набувають вигадливих поз (“палкі рухи” або “пристрастні пози”), страждальницького або еротичного характеру із відповідною мімікою та рухами тіла, вигукують слова або фрази відповідно до психотравмівних обставин.

Резидуальні контрактури. Тривалість нападу — до ЗО хв. У сучасній практиці класичні напади спостерігають рідко, переважають абортивні й атипові форми: істеричний судомний напад — короткочасна “дуга” або тоніко-клонічні судоми, без звуження свідомості; істеричний напад психомоторного збудження — тремор у вигляді “трясучки” з елементами “пристрасних поз”; істеричний ступор; малі поліморфні напади — ікання, тремор, качання, повертання, тики, м'язові посмикування, усмішки, плач та ін.; дитячий істеричний ситуаційний напад — “трясучка” дітей у стресо- генній ситуації, що раптово виникла.

Сенсорні порушення найчастіше спостерігають у вигляді розладів чутливості та больового синдрому: гіпер-, гіпоанестезії, -алгії. Порушення поверхневої чутливості можуть мати різноманітні локалізацію та конфігурацію, але найчастіше розвиваються на кінцівках у вигляді “рукавичок”, “шкарпеток”, “панчіх” та ін. Як і за рухових порушень, немає анатомо-топографічної відповідності.

Істеричні алгії також різноманітні. Спостерігають головний біль у вигляді “забитого цвяха” (clavus hystericus), біль у суглобах, кінцівках, спині, животі.

У 60—80-ті роки XX ст. клінічна картина істеричного неврозу помітно змінилася. Напади, конверсійні симптоми, грубі демонстративні розлади спостерігають значно рідше. Натомість переважають соматоневрологічні та вегетативні порушення. Дуже часто істерична симптоматика “клішує” соматичні та неврологічні синдроми. Окрім того, з початку 90-х років поряд із поглибленою “соматизацією” істерії намітилася й протилежна тенденція, а саме: повернення класичних клінічних проявів.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші