Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Психіатрія і наркологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вікові особливості та патоморфоз неврозів

Найчастіше неврози розвиваються в осіб середнього та похилого віку. Для неврозів дитячого віку характерні клінічна одноманітність, переважання соматовегетатив- них і рухових розладів. Основними проявами неврозів дитячого віку є енурез, звичне блювання, тик, істеричний параліч, логоневроз. “Чисті” неврози інволюційного віку спостерігають рідко. В їхній структурі переважає істероіпохондрична, тривожно- депресивна, астенодепресивна симптоматика. В останні десятиріччя неврози, як й інші психічні недуги, характеризуються кількісним і якісним патоморфозом клінічної картини. Спостерігають збільшення кількості випадків істеричного неврозу (особливо в чоловіків), а також обсесивно-фобічних порушень, кардіофобії та нервової анорексії. Помітно зростає кількість хворих із затяжними формами неврозу. Для всіх форм неврозу характерні збільшення кількості соматовегетативних неврологічних порушень, “соматизація” неврозів.

Зазначають загальну тенденцію до збіднення власне психопатологічної феноменології (стертий, змішаний характер симптомокомплексів різних форм неврозів). Із середини 80-х років XX ст. спостерігають також протилежну тенденцію до повернення класичних, розгорнутих форм неврозів, особливо істеричного. Це пов'язано, певне, із соціально-психологічними чинниками, масовою невротизацією населення, поширенням псевдонаукових окультно-містичних поглядів, примітивно-архаїчного знахарства та цілительства.

Невротичним розвиток особистості

На думку О.В. Кербікова (1971), невротичні розлади особистості є проміжною клінічною формою між неврозами та розладом особистості (психопатіями). Вони формуються внаслідок тривалого та несприятливого перебігу неврозів, проявляються помітним поширенням невротичної симптоматики, її відривом від психогенно травмівної ситуації або побічним зв'язком із нею. При цьому чужорідні щодо особистості невротичні переживання стають стійкими, складними, змінюють спрямування основних інтересів пацієнтів. Зменшується характерний для неврозів прояв вегетативних і соматоневрологічних розладів. Загострюються, набувають перебільшеного характеру деякі преморбідні риси особистості хворого. Стають усе помітнішими ознаки психосоціальної дезадаптації, внаслідок чого знижується рівень життєвого функціонування пацієнта, зокрема працездатність. Негативно позначаються на частоті випадків невротичного розвитку особистості посилення описаних раніше (переважно патологічних) соматогенних впливів та нові несприятливі екологічні, виробничі, економічні й соціально-політичні чинники (О.К. Напрєєнко, К.М. Логанов- ський, 1997).

Згідно з розробками Н.Д. Лакосиної (1970), розрізняють такі клінічні варіанти невротичного розвитку:

  • істеричний — характеризується демонстративністю, підкресленим егоцентризмом, проявами афективності мислення й інфантильності поведінкових реакцій;
  • обсесивний — загострення психастенічних рис, зниження критики щодо прогресуючих фобій, розвиток нав'язливих потягів, поява настирливих сумнівів, звуження кола інтересів, неврівноваженість, надцінні ідеї щодо свого здоров'я;
  • експлозивний — значне зниження здатності контролювати власну поведінку, дратівливість, вибуховість, злостивість, зосередженість на негативних переживаннях, схильність до стійких надцінних іпохондричних ідей.
 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші