Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Екстрена медична допомога
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

Важливу роль в ефективному виконанні реанімаційних заходів відіграють лікарські середники. Сучасні дослідження в різних випадках і часових рамках раптової зупинки кровообігу підтверджують необхідність застосування достатньо обмеженої кількості медикаментів, які проявляють швидкий та безпосередній вплив на функції життєво важливих органів і систем. На сьогодні до таких відносять: кисень, адреналін, аміодарон, лідокаїн, гідрокарбонат натрію, інфузійні середники та ін.

Кисень. Забезпечення адекватної оксигенації на тлі штучної вентиляції легень в її різних варіантах має велике значення насамперед для запобігання вторинному ураженню мозку та інших важливих органів внаслідок гіпоксії. Серцевий ритм неможливо відновити без належної кількості кисню підтримання перфузії, тому під час СЛМР потрібне значне підвищення концентрації (без зворотнього дихання) дозволяє отримувати у вдихуваній суміші концентрацію кисню до 85 % при швидкості струменя 10-15 літрів/хв. Якщо постраждалий заінтубований, БЕ(Ш)МД може застосовувати кисень у максимальній концентрації, вентилюючи за допомогою мішка Амбу. У пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легень висока концентрація кисню знижуватиме дихальну стимуляцію. Впродовж різних стадій СЛМР необхідно постійно моніторувати сатурацію крові, щоб модифікувати дозу подачі кисню залежно від отриманих результатів.

Адреналін – найбільш ефективний симпатоміметик зі здатністю впливати як на α-, так і на β-адренергічні рецептори для відновлення серцевої діяльності. Адреналін в дозах, які використовують під час СЛМР, стимулює рецептори α-1 і α-2, тим самим сприяє звуженню судин периферичного кровообігу. Це призводить до збільшення периферичного системного опору під час реанімації, завдяки чому підвищується тиск мозкової та вінцевої перфузії (централізація кровообігу). Поліморфізм дії адреналіну дозволяє підсилювати всі функції міокарда: скоротливість, провідність, збудливість та автоматизм. Окрім того, адреналін переводить дрібнохвильову фібриляцію шлуночків у великохвильову, яку краще усуває лише дефібриляція.

Вплив адреналіну при працюючому серці на β1-рецептори полягає у прискоренні частоти та сили його скорочень, що особливо небезпечно, адже при цьому збільшується потреба міокарда в кисні й може посилити його ішемію. Середньотерапевтична доза адреналіну складає 1 мг (1 ампула – 1 мл 0,1 % розчину) в 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. БЕ(Ш)МД застосовує адреналін під час СЛМР в часових рамках, адаптованих до виду зупинки кровообігу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші