Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Екстрена медична допомога
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

Лише незначна частина новонароджених дітей потребує проведення реанімаційних заходів. Серед новонароджених, яким проводять реанімаційні заходи, більшості виконують додаткову легеневу вентиляцію і лише незначній частині новонароджених – компресію грудної клітки разом з вентиляцією легень. Проведення реанімаційних заходів чи допомога неонатолога при народженні необхідна дітям із вагомими внутрішньо- утробними вадами розвитку, народженим через природні пологові шляхи при порушеннях вагітності або внаслідок багатоплідної вагітності, а також до 35 тижнів вагітності.

На відміну від проведення реанімаційних заходів дорослим, надання невідкладної допомоги дітям досить часто є прогнозованим. Тому є можливість для попереднього приготування необхідного обладнання та створення усіх умов для успішної реанімації.

Проводити реанімаційні заходи новонародженим необхідно у теплому, добре освітлювальному приміщенні на плоскій поверхні, з усім необхідним для реанімації обладнанням, яке попередньо необхідно перевіряти на справність. Якщо народження відбувається не в умовах пологового будинку, то необхідне обладнання включає: пристрій для легеневої вентиляції, сухі, теплі рушники та ковдри, стерильні інструменти для обрізання пуповини, стерильні рукавиці для персоналу, а також відсмоктувач і ларингоскоп.

Новонароджені не можуть самостійно підтримувати температуру тіла, тому в кімнаті, яка є комфортною для дорослого, новонародженим необхідно створити додаткові умови, які б запобігали зниженню концентрації кисню в крові дитини та наростанню метаболічного ацидозу. Для того, щоб зменшити втрату тепла, необхідно обсушити новонародженого відразу після пологів та обкутати головку і тіло дитини в теплий рушник, підтримувати температуру повітря в кімнаті в межах 26 °С (особливо при народженні до 28 тижнів гестації).

Алгоритм надання допомоги новонародженим

Проведення реанімаційних заходів новонародженим необхідно розпочати, якщо після народження дитина не може самостійно відновити дихання, а ЧСС нижча 100 на хв (рис. 2.45).

Алгоритм надання допомоги новонародженим

Рис. 2.45. Алгоритм надання допомоги новонародженим

Крок A (Airway). Покласти новонародженого на спину, розмістити голову в нейтральній позиції (рис. 2.46). Під плечі покласти валик завтовшки 2 см для кращого розміщення голови.

Досить часто у новонароджених є обтурація верхніх дихальних шляхів мезонієм, кров'яними згустками, слизом, тому необхідно провести аспірацію цих речовин відсмоктувачем під контролем зору.

Крок В (Breathing). Підтримка належного дихання є другим пріоритетним кроком у проведенні реанімаційних заходів новонародженим. Якщо після відновлення прохідності дихальних шляхів новонароджений не дихає, необхідно провести штучну вентиляцію легень (рис. 2.47). Виконують 5 форсованих вдихів, кожен з яких необхідно проводити близько 2-3 с, що допоможе легеням достатньо розправитись під тиском вдиху. Як правило, більшість дітей, які потребують реанімаційних заходів, реагують на вентиляцію легень у перші 30 с від її початку шляхом збільшення ЧСС. Якщо ЧСС збільшується, а дихання відсутнє, необхідно розпочати вентиляцію легень із частотою 30 вдихів на хвилину з розрахунку один вдих на секунду до того моменту, доки не відновиться фізіологічне дихання.

Підвищення ЧСС або збільшення ЧСС вище 100 на хв підтверджує ефективність штучної вентиляції легень у новонародженого. Проте, якщо новонароджений не реагує на проведену вентиляцію легень, це свідчить, що причиною може бути недостатній контроль за маніпуляціями або занадто малий об'єм повітря під час вдиху. Необхідно перевірити наявність пасивних рухів грудної клітки під час вдихання повітря, якщо грудна клітка новонародженого не рухається при вдиханні повітря, це значить, що достатня аерація не досягнута. При неефективності вищеописаних методів для відновлення дихання в новонароджених рекомендовано проводити інтубацію трахеї, проте ця маніпуляція досить складна і вимагає від спеціаліста певної підготовки, тому за його відсутності маніпуляцію не виконують. Варто зазначити, що без відновлення фізіологічного дихання компресії грудної клітки при проведені реанімаційних заходів у новонароджених будуть недостатньо ефективними.

Крок С (Circulatory support). Відновлення кровообігу при реанімаційних заходах у новонароджених проводять лише за умови відновлення фізіологічного дихання та ЧСС менше 60 на хв.

Найефективнішим положенням рук при проведенні компресій грудної клітки є розміщення двох великих пальців один біля одного над нижньою третиною груднини нижче лінії, яка з'єднує соски, при цьому іншими пальцями охоплюють грудну клітку і підтримуюють спину (рис. 2.48). Альтернативним методом у пошуку правильної позиції рук при компресії

Положення голови і тулуба новонародженого під час реанімації.

Рис. 2.46. Положення голови і тулуба новонародженого під час реанімації.

Схема проведення ШВЛ новонародженому.

Рис. 2.47. Схема проведення ШВЛ новонародженому.

грудної клітки є їх розміщення на один палець вище від мечоподібного відростка. Глибина компресій складає 1/3 передньо-заднього розміру грудної клітки, що дозволяє їй повернутись до вихідної позиції в період між компресіями.

Компресію грудної клітки необхідно проводити з частотою 3 натискання до 1 вдиху, за хвилину повинно бути проведено 120 маніпуляцій, що становить 90 компресій до 30 вентиляцій. Варто пам'ятати про те, що якість проведених компресій є важливішою, ніж їхня кількість. Кожні ЗО с необхідно проводити оцінку ЧСС, і якщо ЧСС складає понад 60 на хв, то компресії грудної клітки необхідно припинити.

Введення медикаментів при проведенні реанімаційних заходів новонародженим застосовують нечасто через те, що брадикардія є результатом недостатньої вентиляції легень і гіпоксії та при відновленні фізіологічного дихання, як правило, зростає ЧСС. Якщо після відновлення дихання та проведених компресій грудної клітки ЧСС залишається нижче ніж 60 на хв, необхідно забезпечити введення медикаментів через катетеризацію пупкової вени (рис. 2.49).

Враховуючи, що причиною і/або несприятливим фактором неефективної реанімації у новонароджених є низький ОЦК, медикаментозні та реанімаційні заходи доцільно розпочинати з внутрішньовенного (внутрішньо- пупкового) введення 0,9 % розчину хлориду натрію з розрахунку 10 мл/кг.

Як правило, із медикаментів використовують адреналін. Дозування адреналіну при його внутрішньовенному введенні становить 10-30 мг/кг. Внутрішньотрахеальний шлях введення під час проведення реанімаційних заходів новонародженим не рекомендований, але якщо ж необхідно ввести адреналін внутрішньотрахеально, то його доза повинна становити 50– 100 мг/кг. Ні ефективність, ні безпечність дозування для внутрішньотрахеального введення не вивчали, тому пріоритетним шляхом введення є внутрішньовенний (внутрішньопупковий) у відповідних дозах.

Розміщення пупкової вени на зрізі пуповини.

Рис. 2.49. Розміщення пупкової вени на зрізі пуповини.

Правильне положення рук реаніматора для компресії грудної клітки новонародженого.

Рис. 2.48. Правильне положення рук реаніматора для компресії грудної клітки новонародженого.

Особливості проведення реанімаційних заходів новонародженим

На сьогодні не отримано достатньої кількості наукових доказів, які б визначали рекомендований час клемування пуповини у новонароджених із тяжкою асфіксією, проте у здорових новонароджених цей час становить близько однієї хвилини від моменту народження дитини. Варто зазначити, що в новонароджених у терміні до 32 тижнів сатурація при диханні повітрям не досягає тієї величини, що у доношених народжених, тому необхідно ретельніше контролювати пульсоксиметром подачу суміші кисню з повітрям. Особливістю надання екстреної медичної допомоги недоношеним новонародженим є те, що дітей, які народилися в терміні до 28 тижнів гестації, необхідно негайно після народження та обсушення повністю загорнути в продовольчу плівку або в поліетиленовий пакет до рівня шиї. Такі новонароджені повинні залишатися овинуті плівкою, поки не буде перевірено температури тіла при прийомі до реанімаційного (пологового) відділення. У випадку таких новонароджених температура в родильному залі повинна становити принаймні 26 °С.

Критерії припинення реанімаційних заходів новонародженим

Згідно з рекомендаціями Європейської ради реанімації основним показанням для припинення реанімаційних заходів новонародженим є відсутність ЧСС протягом 10 хв від початку проведення реанімаційних заходів. Рішення про припинення реанімації є досить складним та нелегким, проте продовження реанімаційних заходів може спричинити тяжкі та незворотні зміни в головному мозку, що призведе до тяжкої інвалідності дитини у випадку оживлення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші