Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Екстрена медична допомога
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

Актуальність. Часто члени БЕ(Ш)МД надають допомогу постражда- лим із різними травмами. На жаль, подібні ушкодження зумовлюють загалом високий рівень інвалідизації та летальності, особливо при поєднаних чи комбінованих травмах. Тому розуміння різновидів травм, травматичних чинників, механізмів ураження на тлі якісного проведення первинного та вторинного обстеження суттєво покращують рівень і своєчасність як діагностики, так і надання догоспітальної медичної допомоги таким постраждалих Важливо пам'ятати, що знання базових принципів сучасних протоколів з медицини невідкладних станів, помножені на високий рівень освоєння практичних навичок та своєчасно й якісно проведені невідкладні медичні заходи на догоспітальному та ранньому госпітальному етапі, не лише рятують життя хворим (постраждалим), а й сприяють подальшому успішному лікуванню хвороби або ушкодження, попереджають при цьому розвиток тяжких ускладнень та інвалідності.

Поняття про травми та їх різновиди

Травматизм – це порушення (втрата) структури органа або системи із втратою (зниженням) їх функцій, що виникає внаслідок дії фізичного фактора і супроводжується погіршенням або втратою здоровя. Травматизм це насамперед медико-соціальна проблема, яка включає медичні, транспортні, дорожні, економічні та соціальні питання. Незважаючи на всі державні та громадські зусилля, травматизм продовжує катастрофічно зростати, що пов'язано із урбанізацією, стрімким розвитком та збільшенням кількості транспортних засобів, соціальними катаклізмами та локальними війнами.

У структурі інвалідності травматизм загалом складає 11 % і займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, а у віковій групі від 11 до 45 років посідає перше місце. Особливо високий рівень травматизму спостерігають при дорожньо-транспортних аваріях. За даними ВООЗ, в світі щорічно на дорогах гине 250 тис. чоловік і 1 млн отримують поранення. В Україні з цієї причини близько 70 тис. чоловік отримують політравми і при цьому 50 % з них мають летальний кінець. Для вирішення даної проблеми, а саме з метою зниження показників смертності та каліцтва, важлива роль належить якісній та своєчасній догоспітальній медичній допомозі. Остання повинна базуватися на чіткій взаємодії рятувальних служб, скороченні термінів доїзду до постраждалих, належного оснащення та високої фахової підготовки медичних бригад. В цьому контексті важлива роль, зокрема, належить розробці і застосуванню єдиних алгоритмів з надання екстреної медичної допомоги.

Аналіз досвіду розвинутих країн світу довів, що застосування стандартів лікування (протоколів, уніфікованих медичних технологій тощо) дозволяє підвищити ефективність лікування на 25-35 %, суттєво знизивши при цьому догоспітальну летальність та інвалідизацію.

Травма – ушкодження Організму, його тканин чи органів під впливом механічних, фізичних, хімічних, психічних чинників, що супроводжуються розвитком місцевих та загальних реакцій.

Ізольована травма – кожне окреме пошкодження в будь-якій анатомофункціональній ділянці тіла або органа.

Множинна травма – кілька пошкоджень у межах однієї анатомофункціональної ділянки.

Поєднана травма – кілька пошкоджень в межах різних анатомофункціональних ділянок.

Комбінована травма – пошкодження, що виникають у результаті одночасного або послідовного впливу на організм декількох травмуючих агентів.

Однією із найскладніших проблем охорони здоров'я в усьому світі є політравма, яку визнано самостійною нозологічною одиницею, що супроводжується специфічними змінами в усіх системах травмованого організму з розвитком травматичної хвороби (рис. 5.1).

Постраждалий з політравмою внаслідок падіння з велосипеда.

Рис. 5.1. Постраждалий з політравмою внаслідок падіння з велосипеда.

Політравма збірне поняття, що включає множинні, поєднані і комбіновані травми, кожна з яких становить небезпеку для життя чи здоров'я постраждалого і вимагає надання невідкладної медичної допомоги. Існують й інші визначення поняття "політравма". Обов'язковою умовою

для застосування терміну "політравма" є наявність травматичного шоку, а одне з ушкоджень чи їх поєднання становлять загрозу для життя та здоров'я постраждалого (так званий "синдром взаємного обтяження").

Політравмі властива також атипова симптоматика ушкоджень, складність діагностики, необхідність постійної оцінки тяжкості стану постраждалого, термінова потреба в адекватних лікувальних заходах, розвиток травматичної хвороби, велика кількість ускладнень і висока летальність. Політравму найчастіше спостерігають внаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП) та падінь з висоти. Серед усієї кількості травмованих хворих внаслідок ДТП постраждалі з політравмою складають 20-25 %, при катастрофах – 50“75 %. Майже у кожного другого хворого з політравмою розвивається травматичний або геморагічний шок різного ступеня тяжкості (рис. 5.2). Летальність при множинній травмі становить 15-20 %, при поєднаній травмі досягає 50 % і більше, тоді як при однойменних ізольованих пошкодженнях не перевищує 2 %. Після падіння з висоти внаслідок нещасного випадку, політравму констатують у 66-76 % випадків, із них краніо- скелетну травму констатують у 63; торако-скелетну травму – у 52. ЧМТ як ізольоване пошкодження спостерігають лише у 35 випадків.

Постраждалий з поєднаною травмою (травматичні ушкодження нижніх кінцівок з артеріальною кровотечею), ускладненою гіповолемічним шоком.

Рис. 5.2. Постраждалий з поєднаною травмою (травматичні ушкодження нижніх кінцівок з артеріальною кровотечею), ускладненою гіповолемічним шоком.

У 76-90 % травмованих спостерігають політравму з ушкодженням кінцівок (закриті та відкриті переломи), поєднану черепно-мозкову травму та переломи кісток черепа – у 66–76 %, поєднану травму грудної клітки – у 62-80 %. Найчастіше ушкоджуються голова і кінцівки (63 %) та грудна клітка і кінцівки (52 %). Летальність при політравмі складає 22-34 %, із них в перші 24-48 год з моменту госпіталізації смерть констатують в 65,1-70 % випадків. Все це вимагає надання своєчасної та адекватної екстреної медичної допомоги за життєвими ознаками в повному обсязі на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. Відомий догоспітальний принцип "краще менше, але швидко" не спрацьовує стосовно політравми, оскільки неповноцінне надання медичної допомоги на місці пригоди може призвести до фатального наслідку в майбутньому.

Загальноприйнятої класифікації політравми за ступенем тяжкості немає. За основу прийнято робочу класифікацію, запропоновану В. Ф. Пожа- риським (1999).

Політравма легкого і середнього ступеня тяжкості – різні комбінації пошкоджень, які безпосередньо не загрожують життю постраждавших (наприклад, струс головного мозку, неускладнені переломи ребер, закриті переломи трубчастих кісток, неускладнені переломи хребта, переломи кісток таза без порушення цілісності тазового кільця, травми м'яких тканин). Шок компенсований або відсутній. Загальний стан хворого задовільний чи середнього ступеня тяжкості.

Тяжка політравма – патологічний стан, для якого характерний розвиток шоку на тлі травм, що становлять загрозу для життя при несвоєчасній невідкладній медичній допомозі (забій головного мозку легкого ступеня, переломи ребер, травма легені з обмеженим гемопневмотораксом, множинні закриті переломи довгих трубчастих кісток, відкриті переломи великих сегментів, нестабільні переломи таза, пошкодження внутрішніх органів). Загальний стан хворого середнього або тяжкого ступеня тяжкості.

Політравма крайнього ступеня тяжкості характеризується декомпенсованим шоком і становить безпосередню загрозу для життя постраждалого (наприклад, забій головного мозку середнього і тяжкого ступеня тяжкості, здавлення головного мозку, вікончасті переломи ребер з обширним гемо- пневмотораксом, абдомінальні ушкодження з тривалою внутрішньочеревною кровотечею, множинні відкриті переломи, травматичні ампутації великих сегментів кінцівок, пошкодження хребта з розривом спинного мозку). Стан хворих тяжкий або крайнього ступеня тяжкості. Доведено, що несприятливі наслідки політравми пов'язані з патогенетичними особливостями їх перебігу; пошкодження будь-якої важкості і локалізації призводять до порушення анатомічної цілості тканин і розладу їх функції; глибина функціональних порушень залежить від тяжкості травми та її локалізації.

При масивних травмах у патогенезі гострого періоду травматичної хвороби домінує виражена крововтрата. Водночас лікарі часто неадекватно оцінюють обсяг крововтрати, що призводить і до неадекватного лікування. Встановлено, що при травмі паренхіматозних органів черевної порожнини об'єм крововтрати коливається від 500 до 3000 мл, а при великих ранах голови вона становить 2000 мл і більше.

Крововтрата поряд з іншими патогенетичними факторами призводить до розвитку синдрому поліорганної недостатності, який є однією з основних причин летальності постраждалих з політравмою.

Перш за все необхідно пам'ятати, що політравма – це не просто сума двох і більше ушкоджень, а якісно інший патологічних процес з розвитком синдрому взаємного обтяження. Наприклад, порушення дихання при торакальній травмі призводить до гіпоксії мозку і, як наслідок, розвивається набряк мозку з порушенням дихання центрального генезу. Близько 50 % смертей на місці події наступає в результаті грубих вентиляційних порушень з розвитком гострої дихальної недостатності. Тому одним із базових принципів роботи БЕ(Ш)МД при наявності постраждалим із множинною і поєднаною травмою є швидка і своєчасна невідкладна допомога в повному обсязі згідно з основними положеннями протоколу політравми (рис. 5.3).

БЕ(Ш)МД транспортує постраждалого з політравмою в салон автомобіля.

Рис. 5.3. БЕ(Ш)МД транспортує постраждалого з політравмою в салон автомобіля.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші