Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основні ознаки живої природи

Жива природа, або органічний світ, як сукупність організмів, які населяють біосферу Землі, мають для людини різні аспекти цінності – ресурсний, пізнавальний, еститичний тощо.

Ресурсна цінність полягає в тому, що об'єкти і сили живої природи є ресурсами, які використовуються або потенційно придатні для використання як засоби праці, джерела енергії, сировина, їжа, корм, джерело інформації, місця рекреації тощо.

Пізнавальна цінність полягає в тому, що в процесі пізнання живої природи людина засвоює знання у вигляді біологічних ідей та узагальнень, які є обов'язковими компонентами загальнолюдської культури.

Естетична цінність живої природи полягає в тому, що жива природа навчає людину бачити й пізнавати прекрасне, творити й охороняти красу в усьому.

Які ж ознаки обумовлюють цінність живої природи та відрізняють живе від неживого? Живим організмам притаманна низка особливостей, яких немає в більшості неживих систем. Проте серед них нема жодної, яка була би притаманна тільки живому. Єдиний спосіб описати життя – це перелічити основні властивості живого.

Найзагальнішою особливістю живого називають упорядкованість, яка має місце на кожному з рівнів організації. Російський біохімік В. О. Енгельгардт (1894-1984) відзначав, що "у здатності живого створювати порядок із хаотичного теплового руху молекул полягає найбільш глибока, корінна відмінність живого від неживого".

До фундаментальних властивостей життя належать: саморегуляція, самовідтворення і самооновлення.

  • Саморегуляція – здатність біосистем підтримувати та відновлювати відносну сталість свого складу й перебігу функціональних процесів після їхньої зміни.
  • Самооновлення – здатність біологічних систем відтворювати собі подібних завдяки саморепродукції ДНК, що забезпечує спадкоємність життя.
  • Самовідтворення – здатність біосистеми утворювати нові складові частини замість старих на основі генетичної інформації, закладеної в нуклеїнових кислотах.

Перераховані фундаментальні властивості зумовлюють основні функції і атрибути життя: обмін речовин, живлення, дихання, виділення, рух, подразливість, розвиток, адаптивність, ріст тощо.

Обмін речовин – сукупність процесів надходження поживних речовин, їхнього перетворення в організмі та видалення з організму продуктів життєдіяльності.

Живлення – процес надходження в організм поживних речовин, необхідних для його нормальної життєдіяльності.

Дихання – процес надходження в організм кисню і виділення з нього вуглекислого газу.

Виділення – процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин.

Рух – здатність організмів змінювати положення своїх частин або свого тіла в просторі.

Подразливість – здатність живих істот сприймати впливи довкілля і певним чином на них відповідати

Розвиток – сукупність якісних змін, які зумовлюють формування організмів упродовж життя.

Адаптивність – пристосування організмів до певних умов існування.

Ріст – сукупність кількісних змін, завдяки яким збільшуються розміри, об'єм, маса організмів.

Різноманітність живої природи

Сукупність видів організмів на Землі існувала й існує в тісній взаємодії між собою і з навколишнім середовищем. Увесь сучасний органічний світ нараховує понад 2 млн видів істот, які упорядковуються для вивчення за допомогою систематичних категорій надвидового рангу в систему організмів. Основна схема сучасної номенклатури в систематиці з використанням основних таксономічних категорій включає: Царство (regnum) → Тип (phylum) – у тварин; Відділ (divisio) – у рослин → Клас (classis) → Ряд (ordo) – у тварин; Порядок (ordo) – у рослин → Родина (familia) → Рід (genus) → Вид (species).

У необхідних випадках використовуються проміжні таксономічні категорії (надцарство, підцарство, надтип, підтип та ін).

Природні системи організмів базуються на сукупності ознак різних таксонів і ступені їхньої спорідненості. Загальновизнана система організмів поки що не створена, тому кількість царств, підцарств, типів (відділів) у різних авторів є неоднаковою. У шкільній програмі прийнята система з шістьма царствами організмів.

У всьому розмаїтті органічного світу виділяють дві форми – неклітинну і клітинну, які утворюють, відповідно, дві імперії. Неклітинними є віруси, які поєднують у царство Віруси. Основну масу живих істот складають організми, які мають клітинну будову. У процесі еволюції органічного світу клітина набула властивостей елементарної системи, у якій можливий прояв усіх закономірностей, що характеризують життя. Клітинні організми поділяють за наявністю ядра на два надцарства: доядерні і ядерні.

Імперія Доклітинні

Імперія Клітинні

Царство Віруси (сюди відносять і такі форми життя, як пріони й віроїди)

Надцарство Доядерні організми, або Прокаріоти

Царство Еубактерії (Бактерії. Ціанобактерії) (бл. 4500 видів)

Царство Археї

Надцарство Ядерні організми, або Еукаріоти

Царство Рослини (близько 0.5 млн видів)

Царство Гриби (близько 0.1 млн видів)

Царство Тварини (близько 1.5 млн видів)

Величезна різноманітність живих організмів обумовленеє а) наявністю різних рівнів організації живої природи; б) різноманітністю умов, які оточують живі організми; в) здатністю організмів пристосовуватися до різних умов довкілля.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші