Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

Різноманітність у подібномуодна з найбільших таємниць.

А. Моруа

ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

Організм як цілісна система

Організм – відкрита біологічна система, яка завдяки системам регуляції та пристосувальним механізмам може зберігати свою цілісність та впорядкованість і відносно самостійно існувати в певному середовищі життя. Організмений рівень організації живої природи є найрізноманітнішим, оскільки умови існування Землі були і є дуже різними. Наприклад, сучасних еубактеріальних організмів нараховують близько 4500 видів, грибів – 0,1 млн видів, рослин – 0,5 млн видів, тварин – близько 2 млн видів.

Будь-який організм має таку будову, яка відповідає його способу життя і забезпечує життєдіяльність у певному зовнішньому середовищі існування. Живі організми нашої планети населяють чотири основних середовища існування: наземно-повітряне, водне, ґрунтове і організми інших істот (для паразитів). Основною умовою існування організмів є постійна взаємодія їх з довкіллям та надходження певної інформації із середовища, тому організми – це відкриті біосистеми, оскільки через них іде безперервний потік речовини, енергії та інформації.

Організмом є особина, індивід, який самостійно взаємодіє з мінливим середовищем свого існування. Мінливість довкілля обумовлює необхідність підтримувати гомеостаз внутрішнього середовища завдяки процесам саморегуляції на клітинному рівні та процесам гуморальної, нервової й імунної регуляції на рівні організму. Гомеостаз – відносна динамічна сталість властивостей внутрішнього середовища організму людини, тварини і рослин. Гомеостаз підтримується безперервною роботою систем органів кровообігу, дихання, травлення, виділення тощо, виділенням у кров біологічно активних речовин, які забезпечують взаємодію клітин і органів. Найважливіша роль у підтриманні гомеостазу належить нервовій системі, яка регулює діяльність органів і систем організму.

Організми здатні не лише підтримувати постійність параметрів гомеостазу, а й активно змінювати свою життєдіяльність під впливом дії зовнішніх чинників, тобто володіють подразливістю. Основними формами подразливості є тропізми, ностїї, таксиси і рефлекси.

  • Тропізми – ростові рухи органів рослин у відповідь на подразник, що має певну спрямованість (наприклад, позитивний фототропізм листків на дію світла).
  • Настії– ростові рухи органів рослин у відповідь на подразник, що не має певної спрямованості (наприклад, фотонастії віночка квітки на зміну освітленості).
  • Таксиси – рухова реакція організму на подразнення, яка здійснюється без участі нервової системи (наприклад, позитивний фототаксис евглени на світло).
  • Рефлекс – це реакція-відповідь організму на подразнення, яка здійснюється за участю нервової системи (наприклад, умовний слиновидільний рефлекс собаки на світло).

Елементарною структурно-функціональною одиницею організмів є клітина, що є підставою для об'єднання живих істот нашої планети в Імперію Клітинні організми. Саме клітинний рівень визначає особливості будови і життєдіяльності, а також властивості організмів.

Для організму як біологічної системи характерні функції живого, якими є опора, рух, живлення, дихання, виділення, подразливість, ріст, розмноження, розвиток та ін. Основні властивості організмів, які є результатом його структурно-функціональної організації, такі: відкритість, обмін речовин, ієрархічність, цілісність, дискретність, саморегуляція, самооновлення, самовідтворення, ритмічність. Крім них, учені-біологи підкреслюють значення ще таких властивостей організму, як самоорганізація, адаптивність, спадковість, мінливість, які забезпечують самостійне існування в певному середовищі упродовж тривалого часу.

Самоорганізація – здатність організмів самостійно підтримувати, відтворювати або вдосконалювати будову й життєдіяльність при зміні умов існування задля стійкості та розвитку в часі.

Адаптивність – здатність біосистем до розвитку, зміни і перетворення пристосувань до певних умов існування, яка проявляється в процесі еволюції.

Спадковість – здатність живого передавати наступному поколінню особливості своєї організації, а також характерні риси становлення цих особливостей у процесі розвитку.

Мінливість – здатність організму набувати нових ознак чи втрачати колишні.

Організми розрізняються за багатьма різними ознаками. Для зручності всі організми розподіляються на групи і категорії, що складають біологічну систему їх класифікації. Наприклад, за типом живлення їх поділяють на автотрофні та гетеротрофні, за типом дихання – анаеробні й аеробні, за кількістю клітин – на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні, за наявністю ядра – на прокаріотичні й еукаріотичні.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші