Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види коренів і типи кореневих систем

Залежно від походження у рослин розрізняють такі види коренів, як головний, бічні та додаткові.

У переважної більшості вищих рослин корені добре розвинені і розміщуються в ґрунті, а в деяких рослин – у воді (наприклад, у ряски) і повітрі (наприклад, в орхідей). Є серед вищих рослин і такі, у яких корені відсутні (наприклад, у таких рослин-паразитів, як повитиця, петрів хрест).

Коренева система – сукупність усіх коренів рослини. За формою розрізняють 3 типи кореневих систем: стрижнева, мичкувата і змішана.

  • Стрижнева коренева система – це система коренів, яка має добре розвинений головний корінь, від якого відходять бічні (у дводольних рослин). Утворюється ця система із зародкового корінця і галузиться за рахунок бічних коренів.
  • Мичкувата коренева система – це система додаткових коренів, які пучком ростуть від основи стебла (в однодольних рослин, а з дводольних – у жовтецевих та подорожникових). Формує мичкувату систему вузол кущіння, із якого розвиваються додаткові пагони і корені. Галуження системи відбувається також за рахунок бічних коренів.
  • Змішана коренева система – це система коренів, у якій можна виділити добре розвинений головний корінь з бічними та численні додаткові корені на нижній частині стебла. Наприклад, є у рослин, які людина підгортає при вирощуванні (у капусти, помідорів, соняшника).

Типи кореневих систем: 1 – стрижнева, 2 – мичкувата, 3 – змішана.

Типи кореневих систем: 1 – стрижнева, 2мичкувата, 3змішана.

Розвиток і потужність кореневих систем залежать від виду та індивідуальних особливостей рослин, умов існування та ін. За об'ємом кореневі системи рослин завжди більші від їх надземних частин.

Людина може впливати на формування кореневої системи у рослин, здійснюючи підгортання і пікірування, що обумовлює утворення потужної розгалуженої системи коренів у верхньому родючому шарі ґрунту. Пікірування – це відщипування кінчика головного кореня, що посилює галуження кореневої системи внаслідок утворення та розростання бічних коренів. Підгортання – це підсипання до основи рослини землі з метою посилення росту додаткових коренів у поверхневих шарах ґрунту.

Зони кореня, особливості їх будови та функцій

На поздовжньому розрізі головні, додаткові і бічні корені мають подібну будову і в них можна виділити певні зони. По довжині молодий корінь розділяють на декілька ділянок: кореневий чохлик, зона поділу, зоно розтягування, всисна зона і провідна зона.

Кореневий чохлик складається з кількох шарів живих клітин, які утворюються зовнішніми клітинами верхівкової меристеми. Живуть клітини чохлика 2-9 діб, залежно від типу ґрунту, середовища життя (наприклад, у коренів водних рослин його немає). Кореневий чохлик захищає верхівку кореня від пошкоджень, сприймає силу земного тяжіння і визначає напрямок росту, виділяє слиз для полегшення просування кореня в ґрунті.

Зона поділу клітин має довжину близько 1-3 мм і утворена живими клітинами верхівкової твірної тканини. Завдяки здатності клітин до швидкого поділу ця зона забезпечує ріст кореня в довжину і дає початок іншим тканинам.

Зона розтягування клітин має довжину 2-5 мм і складається з живих витягнутих клітин, які набули постійної форми і розмірів. Разом із зоною поділу утворює зону росту кореня. У цій зоні відбувається диференціація клітин на тканини. Тут формуються ризодерма, первинна кора та центральний циліндр кореня.

Всисна зона (зона кореневих волосків, зона всмоктування) це ділянка кореня довжиною 5-20 мм. Поверхня цієї зони вкрита виростами клітин шкірки – кореневими волосками. Кореневі волоски – це вирости клітин покривної тканини кореня, які всмоктують воду з розчиненими мінеральними солями. Довжина волосків – декілька міліметрів, але їх дуже багато, чим забезпечується велика поминальна поверхня кореня. Живуть кореневі волоски 10-20 днів, потім відмирають і злущуються. Замість них утворюються нові, але вже на новій, молодшій частині кореня. Так що з ростом кореня вглиб переміщується і зона кореневих волосків. Таким чином, зона кореневих волосків забезпечує всмоктування розчинених мінеральних речовин та закріплення верхівки кореня в ґрунті.

Провідна зона (зона бічних коренів) – це найбільша частина кореня (вимірюється десятками сантиметрів і навіть метрами), яка має провідні клітини. Провідна зона здійснює проведення речовин до надземних органів та утворення бічних коренів з клітин перициклу.

Зони кореня: 1 – кореневий чохлик; 2 – зона поділу клітин; 3 – зона розтягування клітин; 4 – зона всмоктування; 5 – провідна зона.

Зони кореня: 1 – кореневий чохлик; 2 – зона поділу клітин; 3зона розтягування клітин; 4зона всмоктування; 5 – провідна зона.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші