Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості поширення водоростей

Життя водоростей здебільшого пов'язане з водним середовищем, у якому вони існують лише в тих шарах, куди надходить світло. Тому у прісних водоймах і морях масове поширення водоростей спостерігається на глибині до 30 м. Лише деякі види червоних і бурих водоростей можуть жити на глибині 100-200 м, маючи для цього певні пристосування. Наприклад, у червоних водоростей є пігменти-фікобіліни для поглинання синіх та фіолетових променів, які можуть проникати на велику глибину.

Водорості можуть жити і на суходолі, але тільки в умовах постійного зволоження, оселяючись на корі дерев, стінах будинків тощо. Є водорості, які пристосувалися до життя в ґрунтах. Понад 100 видів водоростей пристосувалися до життя на поверхні снігу та льоду. На високогір'ях і рівнинах усіх континентів, у морях Арктики і Антарктики вчені спостерігали червоний, зелений, жовтий, коричневий, синій і навіть чорний сніг, обумовлений масовим розмноженням хламідомонади антарктичної, хламідомонади гірської.

Деякі види водоростей пристосувалися до співіснування з іншими живими організмами, оселяючись усередині їхнього організму. Крім взаємодій водоростей з іншими водоростями, вищими рослинами, грибами в складі лишайників, відомі й взаємовигідні зв'язки з тваринами. Так, зелена водорість хлорела поселяється у вакуолях інфузорій. Симбіотичні водорості, що мешкають у кишечниках червів, нематод, амфібій, відомі серед евгленових та динофітових водоростей. А ось видів, які б вели паразитичний спосіб життя, серед водоростей немає. За місцем зростання водорості поділяють на водні та наземні.

Водні водорості

Планктон

водорості в товщі води у завислому стані (вольвокс, пан- дорина)

Бентос

водорості, які живуть на дні водойм (харові)

Перифітон

водорості, якими обростають підводні об'єкти (червоні водорості)

Наземні водорості

Едафітон

водорості, які живуть у ґрунті або на ґрунті (ботридій, вошерія)

Аерофітом

водорості, які живуть на корі дерев, на скелях (плеврокок) |

Отже, водорості можуть жити у водному, ґрунтовому і наземно-повітряному середовищах. Поширення цих рослин визначається наявністю світла та постійним зволоженням.

Загальна характеристика відділу Зелені водорості

Зелені водорості (Chlorophyta) – відділ водоростей із зеленим кольором слані, який визначається переважаючими зеленими пігментами. Відділ Зелені водорості є найчисленнішим серед водоростей і нараховує понад 20 тис. видів. Від первісних зелених водоростей походять вищі рослини.

Загальні ознаки. Клітини переважної більшості видів цього відділу вкриті клітинною стінкою з целюлози, у хлоропластах є один або кілька піреноїдів, хроматофори цих водоростей, на відміну від хлоропластів інших водоростей, не лише забезпечують фотосинтез, й є місцем відкладання крохмалю. У більшості одноклітинних зелених водоростей у хлоропласті знаходиться червоне вічко. У клітинах багатьох прісноводних та наземних водоростей зазвичай є скоротливі вакуолі. Для зелених водоростей характерні усі способи розмноження: нестатеве, вегетативне і статеве.

Поширення й різноманітність. Зелені водорості поширені в прісних та солоних водоймах, у морях та океанах, наземних системах, на снігу та льоду. Зелені водорості мешкають у водоймах на малих глибинах, оскільки вони можуть поглинати червоні промені світла. Цей відділ об'єднує такі роди, як хламідомонада, вольвокс, евдоріна, пандоріна, гоніум, хлорокок, хлорела, улотрикс, ульва, ацетабулярія, спірогіра. Сюди належать одноклітинні (хлорела, хламідомонада), колоніальні (вольвокс) та багатоклітинні (улотрикс, ульва, спірогіра) водорості.

Значення в природі. У природі зелені водорості служать кормом для тварин. Так, багатоклітинна нитчаста водорість улотрикс є кормом для рослиноїдних прісноводних риб, молюсків. У кожній її клітини є хлоропласт у вигляді незамкненого кільця. Водорість прикріплюється до дна за допомогою ризоїдів. Вегетативне розмноження відбувається уривками нитки. Досить часто зустрічається у прісних водоймах – переважно в холодних гірських річках та струмках.

Значення для людини. Деякі зелені водорості використовуються людиною в їжу (хлорела, ульва). Хлорела – одноклітинна водорість, яка зустрічається в прісних і солоних водоймах, ґрунтах. Вона не має джгутиків й вічка та розмножується лише нестатево – за допомогою спор. Хлорела є першою водорістю, яка була введена в промислову культуру. Хоча водорість легко і швидко вирощується, проте її важко

Хлорела

Хлорела

переробляти, оскільки клітинна оболонка містить стійкий до хімічних та механічних впливів шар спорополеніну. Японці навчилися переробляти цю водорість у порошок, який змішують з борошном при випіканні хліба. Ульва, або зелений морський салат, – це багатоклітинна зелена водорість, яка живе у морській воді. Має пластинчасту слань, яка досягає довжини 0,5-1,5 метра. Водорість є їстівною, у деяких країнах введена в культуру і вирощується на морських фермах. Для наукових досліджень найчастіше використовують хлорелу, хламідомонаду, ацетабулярію, вольвокс та ін.

Отже, найзагальнішими ознаками зелених водоростей є переважання хлорофілів, завдяки чому більшість видів цього відділу забарвлені у зелений колір, наявність піреноїдів та запасання крохмалю.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші