Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Різноманітність підцарства Одноклітинні

На Міжнародному конгресі протозоологіє у 1977 році було прийнято рішення про систему класифікації найпростіших, у якій виділено сім типів підцарства Одноклітинні: Саркоджгутикові, Лабіринтули, Апікомплексні, Мікроспоридії, Асцетоспорові, Міксоспоридіїта Війконосні. В основу поділу підцарства на групи покладені основні ознаки будови їхніх органел руху, будова ядерного апарату, форми розмноження і характер життєвих циклів. Типи підцарства поділяються на класи, ряди, родини, роди. У шкільному курсі біологи вивчають представників трьох типів: Саркоджгутикові, Апікомплексні і Війконосні. Найдавнішою групою еукаріотичних одноклітинних організмів є тип Саркоджгутикові, який розпадається на два класи: Саркодові та Джгутикові. Тип Апікомплексні з класом Споровики об'єднує найпростіших, які ведуть виключно паразитичний спосіб життя. І тип Війконосні, або Інфузорії, є групою найскладніших за будовою одноклітинних організмів, що пов'язано з різноманітністю та складністю їхніх функцій. Класифікація одноклітинних не завершена, тому що кожного року відкривають і описують сотні нових видів одноклітинних.

Тип саркоджгутикові. Клас саркодові

Саркодові (Sorcodina) – це клас одноклітинних тварин типу Саркоджгутикові, які упродовж всього життєвого циклу або більшої його частини мають псевдоподії. До саркодових належить близько 10 тисяч видів найпростіших, 80% яких живе в морях. Деякі пристосувалися до життя в прісних водоймах, ґрунті й мохах, на троф'яних болотах і в лісах. До паразитичного способу життя пристосувалися приблизно 1,3% видів цього класу. Саркодові – це організми з найпростішою будовою. Тіло саркодових складається з цитоплазми, вкритої однією тонкою мембраною, тому вони здатні до фагоцитозу. В цитоплазмі є одне ядро, вакуолі, мітохондрії та ін. У багатьох представників є зовнішні або внутрішні черепашки. Живляться бактеріями, водоростями і найпростішими. Саркодові поділяють на такі підкласи як Корененіжки, Радіолярії і Соннцевики.

Підклас 1. Корененіжки (Rhizopoda) об'єднує такі ряди, як Голі амеби (Amoebina), Черепашкові амеби (Testacea) і Форамініфери (Foraminifera).

Найбільш просто побудованими організмами серед корененіжок є Голі амеби з такими видами, як амеба протей, амеба дизентерійна, амеба ротова, амеба кишкова та ін. Амеба звичайна (Amoeba proteus) – це вільноживучий вид, поширений у прісній воді канав, невеликих ставків і боліт. Може жити в акваріумі. Культуру амеби звичайної можна легко розводити в лабораторних умовах. Це найбільша з вільноіснуючих амеб, що досягає 0,5 мм у діаметрі і видима неозброєним оком. Вона не має постійної форми тіла, має одне ядро і пересувається за допомогою псевдоподій, які утворюються в результаті поступового переливання цитоплазми. їжа перетравлюється у травних вакуолях під впливом ферментів.

Є в амеби-протея і скоротлива вакуоля. Організми цього виду є джерелом живлення для багатьох безхребетних тварин. Амеба дизентерійна (Entamoeba histolytica) – збудник амебної дизентерії (амебіозу), який живе у товстих кишках тільки людини.

Будово амеби: 1 – псевдоподп; 2 – ядро; З – залишкове тільце; 4 – скоротлива авкуоля; 5 – мітохондрії; 6 – травна вакуоля; 7 – ендоплазма; 8 – ектоплазма

Будово амеби: 1псевдоподп; 2ядро; З – залишкове тільце; 4скоротлива авкуоля; 5мітохондрії; 6 – травна вакуоля; 7 – ендоплазма; 8ектоплазма

Амебо ротова (Entamoeba gingivales) часто зустрічається в каріозних зубах і в м'якому білому нальоті, що вкриває зуби. Розміри тіла коливаються від б до ЗО мкм. Живиться бактеріями та лейкоцитами і патогенної дії не має.

Черепашкові амеби, на відміну від голих амеб, мають черепашку. Вони поширені у прісних водах, де зустрічаються в прибережній рослинності, є однією з найпоширеніших груп у річках і ґрунтах. Найменша кількість видів – у торфових болотах, а в морях вони взагалі не зустрічаються. Розміри черепашкових амеб невеликі, у межах 50-150 мкм. Розмноження у них відбувається поділом навпіл, при чому одна з половин виходить назовні через устя і оточує себе новою черепашкою. Арцело звичайна вкрита черепашкою з органічної речовини та має два однакових ядра. У дифлюгії – переважно з піщинок і черепашок діатомових водоростей.

Форамініфери – група морських, здебільшого бентосних, корененіжок, які мають черепашку. Бентос – сукупність організмів, які живуть у товщі та на поверхні дна водойм. Нині відомо близько 1000 видів цих організмів. Назва їх утворена від лат. foremen – отвір, дірка і лат. fer – носити. Черепашка зазвичай багатокамерна, складається з вапняку або з піщинок і пронизана численними дрібними порами та має великий отвір – устя. Через пори й устя виходять тоненькі псевдоподії, які галузяться і утворюють ловильну сітку для захоплення здобичі. У клітині форамініфер міститься одне або кілька ядер, які можуть поділятися на вегетативні та генеративні (як в інфузорій). У цитоплазмі форамініфер, зазвичай, у великій кількості є симбіотичні організми. Найчастіше це бактерії або одноклітинні водорості. У складному життєвому циклі форамініфер відбувається чергування поколінь, що розмножуються нестатевим і статевим способами.

Підклас 2. Радіолярії, або Променяки (Radiolaria) група морських саркодових, які утворюють складні внутрішньоклітинні скелети, звичайно з центральною капсулою, що ділить цитоплазму на внутрішню і зовнішню частини. Ця група налічує близько 7-8 тис. видів, організація тіла яких має пристосування до планктонного способу життя. Планктон – сукупність організмів, які поширені в товщі води і не здатні протистояти течіям. Вони мають внутрішньоклітинний мінеральний (з кремнезему) скелет складної будови. Тоненькі псевдоподії утворюють навколо клітини ловильну сітку для захоплення їжі. Розмножуються здебільшого нестатево. Цитоплазма наповнена вакуолями і крапельками ліпідів, які утримують радіолярій на плаву. У тілі радіолярій часто мешкають одноклітинні жовті (зооксантели) і зелені (зоохлорели) водорості. Це типовий мутуалізм тваринного організму із рослинним. Водорості отримують захист і С02 для фотосинтезу, а віддають O2 для дихання променяків.

Підклас 3. Сонцевики (Heliozoa) – це група саркодових одноклітинних з радіальною симетрією, поширених у водному середовищі. До групи належать близько 100 видів, частина яких поширена в прісній, частина – у морській воді. Більшість сонцевиків – вільноживучі в товщі води планктонні організми. На відміну від радіолярій, вони позбавлені внутрішньоклітинного скелета і центральної капсули. Деякі види ведуть прикріплений спосіб життя. Тіло сонцевиків має вигляд кульки, від якої відходять численні радіальні прямі псевдоподії, звідки і походить їхня назва. Постійність форми цих ніжок визначається міцною еластичною осьовою ниткою, яка проходить усередині. Якщо яка-небудь дрібна істота торкнеться псевдоподій, то одразу ж прилипає і дуже швидко втрачає рухливість. Імовірно, здобич паралізує якась отруйна сполука, що виділяється із цитоплазми жалкими органелами. Ядерний апарат сонцевиків складається з багатьох однакових ядер (у великих представників їх кількість може досягати 200 і більше). Сонцевики є. пасивними хижаками, живляться дрібними бактеріями, нематодами, але переважаюче значення в їхньому раціоні мають діатомові водорості, інфузорії та джгутикові. Типовим представником є сонцевик Actinosphaerium eichhorni, який живе у прісноводних водоймах. Його можна побачити неозброєним оком, оскільки тіло його досягає в діаметрі 1 мм.

Отже, в процесі еволюції саркодові пристосувалися до різних середовищ існування. Вони живуть у прісних і солоних водах, у ґрунті і живих організмах, як паразити. Організація саркодових ще дуже примітивна. Органелами руху і захоплення їжі на всіх етапах еволюції саркодових залишаються псевдоподії. Проте прогресивного розвитку зазнають скелетні структури, які виконують захисну, опірну, "парашутну" функції.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші