Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ

Загальні ознаки будови й життєдіяльності представників типу Кишковопорожнинні

Кишковопорожнинні – це багатоклітинні радіальносиметричні тварини, е яких упродовж зародкового розвитку закладаються два шари клітин. Тип Кишковопорожнинні об'єднує понад 9000 видів водяних, переважно морських, тварин (в Україні відомо близько 40 видів). Серед кишковопорожнинних трапляються види як колоніальні (наприклад, корали), так і багатоклітинні (наприклад, медузи). Розміри тіла цих тварин коливаються від 1 мм (деякі поліпи) до 30 м (ціанея арктична). Найзагальнішими ознаками кишковопорожнинних є наявність кишкової порожнини, жалких клітин, двошарового зародка і радіальної симетрії тіла.

Особливості будови

Тіло більшості кишковопорожнинних багатоклітинне, з'являються тканини, але диференціація – на рівні клітин, тому складних органів немає. Клітини кишковопорожнинних спеціалізуються за виконуваними функціями і вже поділяються на різні види.

Різноманітність клітин кишковопорожнинних

Назва

Розташування

Особливості будови та фунції клітин

Епітеліально-

м'язові

Ектодерма

Клітини зі скоротливими м'язовими волокнами, які утворюють зовнішній покрив тіла і беруть участь у рухах

Жалкі

Ектодерма

Клітини з чутливим волоском, які виконують функції ураження й утримання здобичі та захисту

Проміжні

Ектодерма і ентодерма

Дрібні неспеціалізовані клітини, завдяки їм здійснюється утворення нових клітин, регенерація та брунькування

Нервові

Ектодерма і мезоглея

Зірчасті клітини, які служать для сприйняття подразнень та передавання збудження

Статеві

Ектодерма

Дрібні рухливі та великі нерухливі клітини, які забезпечують статеве розмноження

Тровні

Ентодерма

Клітини з м'язовими волокнами, двома джгутиками та здатністю до фагоцитозу, які забезпечують рухи та внутрішньоклітинне травлення

Залозисті

Ентодерма

Клітини, які виділяють у кишкову порожнину травні ферменти і забезпечують позаклітинне травлення

Для кишковопорожнинних характерними є дві основні життєві форми тіла: поліпи (гідра, актинії, корали) та медузи (аурелія, коренерот). Поліпи – життєва форма кишковопорожнинних, яка веде прикріплений або малорухливий спосіб життя. Тіло поліпів видовжене. На його верхньому кінці є ротовий отвір, оточений щупальцями, а на нижньому – підошва, яка здійснює прикріплення до субстрату. Медузи – життєва форма кишковопорожнинних, яка веде рухливий спосіб життя. Тіло медуз має форму парасольки, усередині якої розташована порожнина у вигляді системи каналів. Часто упродовж життєвого циклу спостерігається чергування поліпоїдного (розмножується брунькуванням) та медузоїдного (розмножується тільки статево) поколінь.

Симетрія у кишковопорожнинних променева (радіальна), що є наслідком наслідок прикріпленого способу життя. За променевої симетрії спостерігається правильне розташування частин тіла відносно декількох радіальних площин.

Зародкові листкиекто- і ентодерма – закладаються у процесі ембріонального розвитку і з них формуються два шари клітин: зовнішній (ектодерма) і внутрішній (ентодерма). Між ними розміщений неклітинний шар із драглистої речовини – мезоглея. Утворюється цей шар клітинами екто- та ентодерми. За особливостями будови кишковопорожнинні нагадують стадію зародкового розвитку, яка називається гаструлою.

Покриви тіла утворені епітеліально-м'язовими клітинами, які мають м'язові відростки. Між епітеліально- м'язовими клітинами є жалкі клітини, що мають, крім цитоплазми та ядра, міхуроподібну жалку капсулу, усередині якої згорнута трубчаста жалка нитка, а назовні з клітини відходить чутлива волосинка. При доторканні до волосинки нитка викидається назовні і, ніби стріла, впинається в тіло здобичі, а з капсули в ранку виливається отрута, що паралізує жертву.

Порожнина тіла, у якій містяться внутрішні органи, відсутня. Наявна кишкова (гастрольна) порожнина, що сполучається із середовищем через ротовий отвір. У кишковій порожнині відбувається часткове позаклітинне перетравлювання їжі під впливом травних ферментів, що утворюються залозистими клітинами ентодерми.

Особливості процесів життєдіяльності

Опора в гідроїдних поліпів та медуз пов'язана з епітеліально-м'язовими клітинами та мезоглеєю. У коралових поліпів є екзо- або ендоскелет із рогової речовини або вапняку.

Рух зумовлений скороченням відростків епітеліально-м'язових клітин. Властивий крокуючий (у гідри) або реактивний (у медуз) вид рухів.

Живлення гетеротрофне. Усі представники типу – хижаки.

Травлення кишковопорожнинних характеризується поєднанням двох типів: порожнинного травлення, яке відбувається в кишковій порожнині, та внутрішньоклітинного, що здійснюється в травних вакуолях травних клітин ентодерми. Неперетравлені рештки викидаються через ротовий отвір.

Дихання і виділення здійснюються клітинами зовнішнього і внутрішнього шару шляхом дифузії.

Подразливість реалізується нервовою системою дифузного типу, яка з'являється вперше саме в кишковопорожнинних. Складається ця система з нейронів, які поєднуються своїми відростками з утворенням сітки. Нейрони передають збудження від місця подразнення в будь-якому напрямку, тому реагування відбувається всім тілом. Основними формами подразливості стають рефлекси, але спостерігаються і таксиси (наприклад, викидання жалкої нитки). Усі рефлекси в кишковопорожнинних вроджені і мають назву безумовних.

Будова гідри: 1 – ротовий отвір; 2 – кишкова порожнина; З – ектодерма; 4ентодерма; 5 – жалка клітина; 6 – травна клітина; 7 – нервова клітина; 8 – епітеально-м'язова клітина; 9 – яйцеклітина; 10 – сперматозоїд; 11 – підошва; 12 – залозиста клітина; 13 – проміжна клітина

Органи чуттів слабкорозвинені і представлені в медуз чутливими тільцями, або ропаяіями (як органи рівноваги, зору); у гідри сприйняття подразнень здійснюється не органами, а чутливими закінченнями або клітинами.

Розмноження у кишковопорожнинних може бути нестатевим (у вигляді брунькування) і статевим, яке здійснюється гаметами, що формуються в статевих залозах ектодерми. Більшість кишковопорожнинних – роздільностатеві, є й гермафродити.

Розвиток у багатьох видів супроводжується чергуванням поколінь і способів розмноження, тобто спостерігаються складні життєві цикли. У медуз це метагенез– чергування нестатевого (поліпоїдного) і статевого (медузоїдного) поколінь. Розвиток непрямий, оскільки із заплідненого яйця розвивається личинка – планула. Ця стадія розвитку багатьох кишковопорожнинних складається з двох шарів клітин, має війки і деякий час плаває у воді, потім прикріплюється до субстрату і перетворюється на поліп.

Регенерація як здатність відновлювати втрачені органи та тканини, а також цілий організм з його окремої частини, характерна для гідроїдних і здійснюється за рахунок проміжних клітин.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші