Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ТИП МОЛЮСКИ, АБО М'ЯКУНИ

Загальні ознаки Молюсків

Молюски – це несегментовані безхребетні вториннопорожнинні тварини, тіло яких складається з голови, тулуба та ноги. Тип Молюски об'єднує понад 150 000 видів (в Україні – понад 600). За кількістю видів молюски поступаються лише членистоногим. Одні з них живуть у морях, інші – у прісних водоймах, багато які – на суходолі. Серед молюсків є хижаки, рослиноїдні форми, фільтратори, сапротрофи, а також паразити тварин. Більшість молюсків повільно повзає або веде прикріплений спосіб життя. Проте й є такі, які добре плавають і можуть розвивати значну швидкість (наприклад, кальмари). Порівняно з кільчастими червами, молюски мають ряд прогресивних рис організації: 1) поділ тіла на відділи; 2) у травній системі з'являються слинні залози, язик, травна залоза в печінка"; 3) поява спеціалізованих органів: серця, легень та нирок. Наука, що вивчає молюсків, називається малакологією.

Особливості будови

Тіло багатоклітинне несегментоване, спостерігається поділ тіла на три відділи. голову, тулуб і ноги. У більшості молюсків тіло двобічносиметричне, проте є група асиметричних молюсків (клас Черевоногі), які втратили двобічну симетрію внаслідок зміщення ряду органів.

Покриви. Тіло вкрите шкірястою мантією, яка міститься під черепашкою. Мантія – складка покривів, що вкриває все тіло або його частину. Між мантією і тілом знаходиться мантійна порожнина – проміжок між мантією та тулубом, сполучений з навколишнім середовищем. У ній розташовані органи дихання, і в цю порожнину відкриваються анальний отвір, протоки видільної та статевої систем. Залозисті клітини мантії утворюють черепашку (мушлю), яка може бути суцільною, двостулковою або складатися з кількох пластинок.

Порожнина вторинна. Молюски – це вториннопорожнинні тварини із залишковим целомом, представленим у більшості форм навколосерцевою сумкою і порожниною статевих залоз – гонад. Проміжки між органами заповнені пухкою сполучною тканиною – паренхімою.

Особливості процесів життєдіяльності

Опора забезпечується екзоскелетом у вигляді черепашки, яка складається з трьох шарів: зовнішнього – рогового, середнього – порцелянового і внутрішнього – перламутрового. Мінерально-органічна черепашка є характерною ознакою молюсків, яка в типових випадках покриває все тіло молюска і виконує захисну функцію. У деяких груп черепашка повністю (слизуни) або частково редукована (восьминоги).

Рух м'язовий за участю ноги. Спостерігається поділ м'язів на групи: у більшості мускулатура складається з гладких м'язів, у головоногих вже є поперечнопосмуговані, скорочення яких забезпечує швидке переміщення. Нога у головоногих молюсків перетворюється на щупальця і лійку – особливий орган, який служить для реактивного руху.

Травлення здійснюється травною системою, у якій з'являються нові утвори. До переднього відділу належить рот із слинними залозами і терткою, глотка, стравохід та шлунок з протоками парної або непарної травної залози, яку називають печінкою. Середній відділ представлений середньою кишкою. Задній відділ утворений задньою кишкою з анусом. У багатьох молюсків у ротовій порожнині є особливий орган, подібний до язика, що називається терткою, або радулою. Це невеликий виступ з хрящовою опорною пластинкою, вкритий стрічкою з хітиновими зубцями. Завдяки м'язам тертка може переміщуватися вперед і назад в ротовій порожнині та висуватися з ротової порожнини. У ротову порожнину, крім слинних залоз, відкриваються протоки й інших залоз, наприклад, отруйних або тих, що виділяють кислоти.

Транспортування речовин здійснюється незамкненою кровоносною системою, тобто системою, у якій кров рухається не лише судинами, а й у проміжках між органами (лакунами і синусами). У системі молюсків уже виділяють артерії та вени, оскільки з'являється серце. Артеріїкровоносні судини, по яких кров рухається від серця. Вени – кровоносні судини, по яких кров рухається до серця. Серце як мускулястий орган, скорочення якого забезпечує рух крові в організмі, буває у молюсків дво-, три- чотирикамерним і складається зі шлуночка й одного або декількох передсердь. Через серце рухається багата на кисень артеріальна кров. Від органів до легень або зябер рухається венозна кров, яка насичена вуглекислим газом. Там вона перетворюється на артеріальну і надходить до серця. У крові багатьох молюсків наявний дихальний пігмент гемоціанін, який визначає її синій колір.

Дихання за участю дихальної системи. Органи дихання містяться в мантійній порожнині і представлені зябрами і легенями. Зябра мають мешканці водойм, легені – наземні молюски або ж молюски, предки яких жили на суходолі.

Виділення здійснюється видільною системою, основними органами якої є нирки. У молюсків нирки є видозміненими метанефридіями. Каналець кожної нирки починається лійкою в порожнині навколосерцевої сумки, а іншим кінцем відкривається в мантійну порожнину.

Регуляція процесів відбувається з участю нервової системи розкидано-вузлового типу. ЦНС відповідно до відділів тіла містить парні нервові вузли: головний, ножний та тулубний; ПНС представлена нервовими відгалуженнями. Поведінка більшості молюсків інстинктивна. Інстинкти – певна послідовність безумовних рефлексів, спрямованих на здійснення життєво важливої функції. Умовні рефлекси та окремі прояви елементарної розумової діяльності спостерігаються у восьминогів.

Подразливість забезпечується в різних молюсків різними за будовою та ступенем розвитку органами чуттів. Більшість має очі, органи дотику (щупальця), хімічного чуття та рівноваги. У молюсків добре розвинена хеморецепція, яка здійснюється нервовими клітинами щупалець, ділянок навколо рота і органами хімічного чуття в основі зябр (осфрадії). У зябрових молюсків осфрадії опробовують воду, яка надходить у мантійну порожнину із приносить з собою різні запахи.

Розмноження здійснюється роздільностатевою і гермафродитною системами. Запліднення зовнішнє або внутрішнє.

Розвиток прямий або непрямий (з перетворенням).

БІОЛОГІЯ+ Блакитну кров мають головоногі молюски, або "примати моря" як їх назвав І. Акімушкін, – восьминоги, кальмари, каракатиці. Спостерігається вона й у окремих черевоногих молюсків, наприклад, у відомих нам виноградних слимаків, у десятиногих ракоподібних (омарів, лангустів, крабів, креветок, річкових раків), у багатьох павукоподібних (мечехвостів, скорпіонів) та інших. Блакитний колір обумовлений таким хімічним елементом, як Купрум (мідь), у складі гемоціаніну. Він є важливим біоелементом, який входить до складу організмів і відіграє дуже суттєву роль у фізіологічних процесах життєдіяльності. У рослин він бере участь у здійсненні фотосинтезу і засвоєнні азоту, у тварин – має важливе значення для підтримання структури кісток, хрящів, еластичності кровоносних судин. Він входить до складу оболонок довгих нервових відростків, що є, цілком можливо, однією з причин того, що нервова система у головоногих молюсків найрозвиненіша з-поміж усіх безхребетних тварин.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші