Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ТИП ГОЛКОШКІРІ

Загальні ознаки Голкошкірих

Голкошкірі – це несегментовані безхребетні радіальносиметричні тришарові вториннопорожнинні тварини, тіло яких має форму зірки, кулі, огірка тощо. Тип Голкошкірі – це другий за кількістю (після хордових) тип вторинноротих тварин, що об'єднує понад 6000 видів, які живуть на дні лише в морях з високою солоністю. Розміри тіла сучасних голкошкірих коливаються в межах від 5 до 50 см, проте найменші мають кілька міліметрів, а найбільші сягають понад 5 м. Предками голкошкірих були вільноживучі двобічносиметричні тварини, що перейшли до сидячого способу життя і набули радіальної симетрії. Найзагальнішими ознаками голкошкірих є: 1) водно-судинна система; 2) променевий тип будови тіла і багатьох систем органів (нервова, кровоносна, статева, амбулакральна); 3) добре розвинений вапняковий ендоскелет.

Особливості будови

Тіло багатоклітинне несегментоване, має центральну частину (центральний диск) і промені, що радіусами відходять від центральної частини. Більшість видів має радіальну п'ятипроменеву симетрію (хоча є види з 6, 9, 11, 13-ма і більше променями). У голкошкірих розрізняють нижній (оральний) бік тіла, на якому розташований рот, і верхній (аборальний), який може мати анальний отвір.

Покриви. Тіло вкрите одношаровим епітелієм, що має війки, а також різні клітини: рецепторні – для сприйняття механічних подразнень, пігментні – зумовлюють різноманітне забарвлення, залозисті – виділяють слиз та отруту.

Порожнина вторинна (целом). Вистилається війчастим епітелієм і заповнена рідиною, що постійно рухається. У рідині голкошкірих міститься велика кількість целомічних елементів (целомоцитів), які беруть участь у розподілі поживних речовин, виділенні продуктів обміну, диханні, виконують також фагоцитозну функцію. Однією з найбільш оригінальних рис будови голкошкірих слід вважати складну диференціацію целому на амбулакральну і перигемальну системи.

Особливості процесів життєдіяльності

Опора забезпечується ендоскелетом з вапнякових пластинок, часто з шипами та голками, що виступають на поверхні тіла. Слабко розвинений скелет властивий лише голотуріям. У скелеті морських зірок та особливо морських їжаків є видозмінені голки – педицелярії. Це з'єднані між собою дві або декілька видозмінених голок, які за допомогою м'язів можуть сходитись і розходитись. Основна їхня функція – очищення покривів від паразитів, залишків, проте часто використовуються для захисту і захоплення здобичі. У деяких морських їжаків педицелярії мають отруйні залози, що робить їх небезпечними для людини.

Рух м'язовий за участю гладких м'язів. Лише голкошкірі мають утворену за рахунок целому водно-судинну (амбулакральну) систему, яка служить для руху. Це сполучена з навколишнім середовищем через мадрепорову пластинку і кам'янистий канал система кільцевого і радіальних каналів, від яких відходить безліч амбулакральних ніжок. В основі кожної ніжки знаходяться м'язові ампули, при скороченні яких у ніжки надходить вода і вони подовжуються та пристають до субстрату за допомогою присосок. При скороченні м'язів самих ніжок вода виштовхується назад в ампули, а самі ніжки дуже скорочуються. Тіло тварин при цьому дещо підтягується в напрямку руху. Далі ніжки відстають від субстрату, і все повторюється. Швидкість руху – 5-8 см за хвилину. Амбулакральна (лат. ambulacrumходіння) система також бере участь в диханні та добуванні їжі. Так, за допомогою спільної роботи безлічі амбулакральних ніжок морська зірка може розкрити черепашку двостулкового молюска.

Живлення – рослинною їжею (морські їжаки), детритом (голотурії), дрібними тваринами (морські зірки). Є серед голкошкірих поліфаги (офіури).

Травлення здійснюється травною системою, яка у більшості голкошкірих (крім морських зірок) не має радіального типу будови. Починається узагальнена травна система ротом на нижньому (оральному) боці тіла, продовжується короткою глоткою, переходить у видовжений кишечник, який завершується анусом на верхньому (аборальному) боці тіла. У стінках кишечника є багато амебоцитів, які беруть участь у внутрішньоклітинному травленні. Позаклітинне травлення здійснюється за участю ферментів, які утворюються секреторними клітинами епітелію кишечника.

Транспортування речовин здійснюється незомкненою кровоносною системою радіального типу. Вона складається з навкологлоткового нижнього кільця, п'яти радіальних судин та навкологлоткового верхнього кільця, від якого відходять гілки до статевих залоз і кишечника. Два кровоносних кільця пов'язані осьовим органом, оточеним ділянками целому – лівим і правим осьовими синусами. Кровоносною системою циркулює рідина, яка за складом близька до целомічної. Основна функція такої системи – транспортування поживних речовин, і лише у голотурій вона виконує ще й функцію транспортування газів. Рух "крові" відбувається завдяки пульсації черевної та спинної судин або ділянки целому (правого осьового синусу) – перикардія. Опорою для кровоносної системи є перигемальна система – сукупність каналів і порожнин (синусів). Складається з навкологлоткового кільця та радіальних каналів і заповнена целомічною рідиною. Перигемальна система служить також для живлення нервової системи.

Дихання відбувається за участю спеціалізованих органів, якими є шкірні зябра (морські зірки) та водяні легені (голотурії). Дихальну функцію виконують і органи інших систем. Так, кисень може надходити шляхом дифузії через: а) амбулакральні ніжки променів у целомічну рідину і розноситися по тілу за допомогою амбулакральної системи, в якій є дихальні пігменти, подібні до гемоглобіну; б) розгалужені щупальці в голотурій.

Виділення здійснюється за допомогою амебоцитів, які є в целомічній рідині, кровоносній та амбулакральній системах. Ці клітини накопичують продукти обміну і виводяться через тонкі покриви тіла або відкладаються в сполучній тканині. Спеціалізованих органів виділення у більшості голкошкірих немає.

Регуляція процесів відбувається з участю примітивної нервової системи радіального типу, яка складається з трьох навкологлоткових нервових кілець і радіальних нервових стовбурів. До складу нервової системи входять три відділи: нижнє нервове кільце з радіальними нервами (ектоневральний відділ), що виконує чутливу функцію; середнє і верхнє нервові кільця з нервами (гіпоневральний та апікальний відділи), що здійснюють рухову функцію.

Подразливість забезпечується різноманітними органами чуттів, які мають просту будову. Вони дифузно розподілені по тілу у вигляді різних чутливих клітин, які виконують функції рецепторів дотику, нюху, смаку. Світлочутливі клітини можуть бути зібрані у вічка. У морських зірок вічка розташовані на кінцях променів, у морських їжаків – навколо анального отвору. Є у певних голкошкірих (голотурії*) і органи рівноваги – отоцисти, що мають форму міхурця з дрібними отолітами всередині.

Розмноження здійснюється, здебільшого, роздільностатевою системою зі статевими залозами біля основи променів. Запліднення зовнішнє, у воді. У морських зірок, офіур відоме вегетативне розмноження поділом тіла на дві або й більше частин, з яких відновлюється цілий організм. У багатьох голкошкірих виражена турбота про потомство. Наприклад, у деяких голотурій, морських зірок для молоді утворюються виводкові камери, прикриті зверху вапняковими пластинками або плівкою з отворами.

Розвиток непрямий (з перетворенням). Личинка – диплеврула – на відміну від дорослих, активно плаває у воді за допомогою війок і має двобічну симетрію та невеликі розміри (менше 1 мм).

Регенерація добре розвинена. Голкошкірі здатні до автотомії. Наприклад, у разі небезпеки голотурії можуть викидати нутрощі, морські зірки (наприклад, лінкії) відламують від тіла промені, а деякі голкошкірі – розпадаються на частини.

БІОЛОГІЯ+ Автотомія, самокалічення – мимовільне відкидання твариною частин тіла при різкому їх подразненні. Це явище є захисною рефлекторною реакцією і властиве багатьом безхребетним (наприклад, деякі гідроїдні поліпи й актинії відкидають щупальці, морські зірки, офіури, морські ліліїпромені, голотурії – нутрощі, деякі ракоподібні – клешні), а з хребетнихлише ящіркам (відкидають хвіст). Автотомія відома і як пристосування до розмноження (наприклад, у деяких кільчастих червів).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші