Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Склад вдихуваного, видихуваного і альвеолярного повітря

Газообмін у легенях обмін газів шляхом дифузії між альвеолярним повітрям і кров'ю. Відбувається ця сукупність процесів в альвеолах і найближчих до них елементах перехідної зони дихальних шляхів: бронхіолах, альвеолярних мішечках.

До складу атмосферного повітря входить майже 21% кисню, близько 79% азоту, приблизно 0,03% вуглекислого газу, невелика кількість водяної пари та інертних газів. Таке повітря ми вдихаємо, і називають його вдихуваним. Повітря, яке ми видихаємо, називають видихуваним. Його склад порівняно з вдихуваним інший: 16,3% кисню, близько 79% азоту, приблизно 4% вуглекислого газу та ін. Різний вміст кисню і вуглекислого газу у вдихуваному і видихуваному повітрі пояснюється обміном газів у легенях.

Повітря

Вміст газів, %

Кисень

Вуглекислий газ

Азот

Вдихуване

20,94

0,03

79,03

Видихуване

16,30

4.00

79,70

Альвеолярне

14,20

5,20

80,60

Газообмін у легенях відбувається під час дифузії газів через стінки альвеол і кровоносних капілярів унаслідок різниці між парціальним тиском O2 і СO2 в альвеолярному повітрі і в крові.

Парціальний тиск O2 і СO2 в альвеолярному повітрі та в крові

Газ

Альвеолярне повітря

Венозна кров

Кисень

107 мм рт. ст.

40 мм рт. ст.

Вуглекислий газ

47 мм рт. ст.

Для швидкого газообміну в легенях різниця між парціальним тиском газів в альвеолярному повітрі та їх напругою в крові складає для O2 – близько 70 мм рт. ст, для СO2 – близько 7 мм рт. ст.

Транспортування газів – перенесення кров'ю O2 від легень до клітин і СO2 від клітин до легень.

Здійснюється цей етап кровоносною системою, а транспортним засобом є кров. Коефіцієнти розчинності дихальних газів різні (O2 – 0,022, СO2 – 0,53), тому і транспортуються вони по різному. Транспортування кисню забезпечується основним переносником кисню – гемоглобіном крові, і дуже незначна частка 02 розчиняється в плазмі. У молекулі гемоглобіну міститься одна молекула глобіну і 4 молекули гема, кожний з яких має один атом двовалентного заліза, що зв'язує одну молекулу кисню: Нb + 4O2 = НbO8. Приєднання кисню до гемоглобіну з утворенням оксигемоглобіну відбувається при парціальному тиску 70-73 мм рт. ст. Один грам гемоглобіну може приєднати 1,34 мл. кисню. Для транспорту вуглекислого газу існує три способи перенесення вуглекислоти кров'ю: 1) у розчиненому стані – 5%; 2) у вигляді карбгемоглобіну – 10-20%; 3) у вигляді карбонатів (в основному гідрокарбонати натрію і калію) – 85%.

Газообмін у тканинах – обмін газів шляхом дифузії між кров'ю і тканинами в капілярах. Зумовлений цей етап напругою газів у крові і тканинах (для O2 – близько 70 мм рт. ст; для СO2 – близько 7 мм рт. ст.) і здійснюється також унаслідок дифузії. У тканинах різниця напруги підтримується безперервним процесом біологічного окиснення.

Тканинне дихання – споживання 02 клітинами і виділення ними СO2. Це багатоетапний ферментативний процес використання кисню клітинами для окиснення органічних сполук з утворенням СO2 і Н2O і отримання енергії для життєдіяльності. У клітинах кисень доставляється до мітохондрій, де і відбувається окиснення органічних сполук і синтез АТФ. Детальніше клітинне дихання вивчається біохімією.

Основні показники дихання

Розрізняють кілька показників, що характеризують функціональний стан легенів, їх вимірюють за допомогою спеціального приладу, що має назву спірометра. Здебільшого визначають життєву ємність легень (ЖЄЛ). Життєва ємність легень – це найбільший об'єм повітря, який людина може видихнути після найглибшого вдиху. Цей показник складається із таких об'ємів, як:

  • 1) дихальний об'єм (ДО) – об'єм повітря, який людина вдихає і видихає при спокійному диханні (близько 500 мл);
  • 2) додатковий об'єм (ДтО), або резервний об'єм вдиху – максимальний об'єм повітря, яке можна вдихнути після закінчення спокійного вдиху (близько 1500-2000 мл);
  • 3) резервний об'єм видиху (РО) – максимальний об'єм повітря, що видихається після спокійного видиху (1000-1500 мл);

ЖЄЛ = ДО (0, 5 л) + ДтО (1,5-2 л) + РО (1,5 л) = 3,5-4 л

У нормі ЖЄЛ складає близько 3/4 загальної місткості легенів і характеризує максимальний об'єм, у межах якого людина може змінювати глибину свого дихання. ЖЄЛ залежить від віку (з віком зменшується, що пояснюється зменшенням еластичності легень), статі (у жінок – 3-3,5 л, у чоловіків – 3,5-4,8 л), фізичного розвитку (у фізично тренованих людей – 6-7 л), положення тіла (у вертикальному положенні дещо більша), росту (у молодих людей ця залежність виражається формулою: ЖЄЛ = 2,5 × ріст у метрах) тощо.

Разом із залишковим об'ємом, тобто об'ємом повітря, що залишається в легенях після найглибшого видиху, ЖЄЛ утворює загальну ємність легенів (ЗЄЛ).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші