Нюхова сенсорна система – це функціональна система, яка спеціалізується на сприйманні хімічних подразнень і формуванні відчуття запаху.
Внутрішня будова вухо
Наприклад, аромат лаванди діє заспокійливо, а лимона, навпаки, збуджує. Нюхові стимули мають велике значення в регуляції статевої поведінки. Нюх у людини розвинений краще, ніж смак, – він дає змогу розрізняти понад 10 тис. нюхових відчуттів. Оскільки кількість нюхових рецепторів з віком зменшується, діти зазвичай розрізняють більше запахів, аніж дорослі.
Відчуття запахів
• Більш визнаною для пояснення механізмів сприйняття є стереохімічна теорія запахів: "ключ" – це структура пахучої речовини, а "замок" – структура білка в мембрані війок нюхових рецепторів. При співпаданні пахучої речовини і рецепторних білків нюховий рецептор збуджується, виникають нервові імпульси, які надходять до головного мозку, де і виникають нюхові відчуття.
• Нюхові відчуття формуються в нюховій зоні і є індивідуальними. Нюх можна тренувати.
• На відчуття запаху впливають концентрація пахучої речовини, температура, вологість, відчуття голоду, забрудненість повітря, емоції тощо.
• Нюхова система швидко звикає до запаху.
• У формуванні нюхового відчуття беруть участь не тільки волокна нюхового нерва, а й волокна трійчастого, язикоглоткового і блукаючого нервів. Тому нюхові відчуття зберігаються і в разі порушення функції нюхового епітелію (наприклад, при нежиті).
• Багато пахучих речовин, крім відчуття запаху, викликають також смакові, температурні та інші відчуття. Так, ментол викликає відчуття холоду, хлороформ – солодкого.
Сприймання людиною смаків
Смакова сенсорна система – це функціональна система, яка спеціалізується на сприйманні хімічних подразнень і формуванні відчуттів смаку.
Будова смакового аналізатора
Орган смаку (хеморецептори ротової порожнини)
Язикоглотковий нерв (IX пара ЧМН)
Смакова зона (скронева частка великого мозку)
Органом смаку в людини є язик, який сприймає солодке, солоне, кисле і гірке. Сприймання смаку зумовлене смаковими бруньками, кількість яких склада близько 2 тис. Розташовані смакові бруньки на язиці, внутрішній поверхні щік і піднебіння. Смакові бруньки складаються з опорних клітин і смакових рецепторів, які мають тіло і смакові ворсинки. Закладаються смакові бруньки групами в складі смакових сосочків. Біологічна роль смакових відчуттів полягає в регуляції обміну речовин через вплив на процес травлення, оскільки ці відчуття рефлекторно пов'язані із секрецією травних залоз. З віком здатність розрізняти смак погіршується. Смакові відчуття беруть також участь у регуляції поведінки через формування відчуття апетиту.
Відчуття смаку
■ Поясненити механізми сприйняття смаків може стереохімічна теорія запахів, механізм якої подібний до механізму сприйняття подразнень нюховими рецепторами.
■ Смакові відчуття є індивідуальними, смак можна тренувати.
■ На відчуття смаку впливають концентрація речовини, температура, емоції тощо.
■ Виділяють різні типи смакових відчуттів: солоного, кислого, солодкого і гіркого. До солодкого найчутливішим є кінчик язика, до солоного – кінчик і краї язика, до кислого – його краї, а до гіркого – корінь язика.
■ Багатьом природним подразникам властиві змішані смакові відчуття: так, апельсини мають кисло-солодкий смак, грейпфрут – кисло-солодко-гіркий.
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter