Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Навчення та його види

Навчення (научіння, научування) – стійкий у часі процес зміни поведінки людини на основі досвіду, що відображає дії людини і реакцію оточення на ці дії. Навчення має на увазі набуття людиною знань, умінь, навичок і нових форм поведінки. На відміну від педагогічного поняття навчання, термін "навчення" застосовується переважно в психології поведінки і охоплює широке коло процесів формування індивідуального досвіду. Основними формами навчення є імпринтинг, наслідування, звикання, научіння вікарне, научіння латентне, інсайт та ін.

Імпринтинг (закарбування) специфічна форма научіння, психофізіологічний механізм, відповідно до якого образ, сприйнятий у певний кризовий період розвитку, міцно запам'ятовується в мозку, трансформуючись у стійку програму поведінки. Термін запропонував Конрад Лоренц. Закарбування відбувається впродовж перших годин після народження (сензитивний період).

Наслідування – форма научіння, яка полягає у відтворенні людиною рухів та вчинків інших людей. У розвитку дитини наслідування набуває особливого значення на ранніх етапах онтогенезу і є важливим механізмом адаптації до навколишнього середовища.

Звикання – форма научіння, за якого поступово зникає реакція на певний подразник. Його можна спостерігати у випадках тривалого повторення стимулів, які не підкріплюються. Звикання не пов'язане із втомою чи виснаженням організму, а замовлене зниженням сигнальності діючого подразника.

Научіння вікарне – форма научіння, яка відбувається в процесі спостереження за діями інших людей.

Научіння латентне – форма научіння, яка проявляється в результаті мимовільного ознайомлення з процесом виконання дії у певній ситуації.

Інсайт (осяяння) форма научіння, яка формує таке мислення, за якого розв'язування відбувається не внаслідок сприймання окремих частин ситуації, а внаслідок швидкого розуміння цілого. Поняття "інсайт" використовують при вивченні творчості і вважають однією з найголовніших стадій творчого процесу. Яскравим прикладом осяяння є історія відкриттів Архімеда, І. Ньютона.

Відображення та його етапи

Відображення чуттєвеце суб'єктивний пізнавальний процес і результат пізнавальної діяльності, у якому об'єкт пізнання відображається в чуттєвій формі, тобто у формі відчуттів, сприйняття, уявлень, мислення. Під час відображення психічна діяльність людини спрямована на побудову чуттєвого образу, адекватного діючому об'єкту. У людини цей образ завжди має усвідомлений характер.

Відчуття – психофізіологічний процес, який забезпечує чуттєве відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ. Цей процес є початковим етапом відображення і основою для сприйняття. Відчуття є відповіддю організму на діючий вплив і виникає внаслідок дії всього аналізатора. Відчуття можна тренувати. У людини відчуття набули особливого розвитку і стали джерелом її знань про навколишній світ. Якісна багатогранність навколишнього світу зумовлює різноманітність людських відчуттів. Ч.-С. Шерінгтон на основі анатомічного розміщення рецепторів і їх функцій виокремив три основні класи відчуттів:

  • 1) екстероцептивні, виникають при дії зовнішніх подразників на рецептори, що розміщені на поверхні тіла [зорові, слухові, смакові, нюхові, больові, тактильні, температурні та ін.);
  • 2) інтероцептивні, виникають при дії подразників на рецептори, розміщені у внутрішніх органах та тканинах тіла, і сигналізують про їх стан та особливості процесів всередині організму [відчуття голоду, спраги, ситості, змін у діяльності серця, шлунку);
  • 3) пропріоцептивні, виникають при дії подразників на рецептори, розміщені у м'язах і суглобах, та сповіщають про рух і положення тіла в просторі (статичні, кінестетичні, вібраційні).

Сприйняття (сприймання) – психофізіологічний процес, який забезпечує чуттєве відображення в мозку людини предметів і явищ навколишнього світу в цілому, а не окремих їхніх властивостей. Сприйняття є основою для процесів уявлення та конкретного мислення. Його фізіологічну основу становлять нервові зв'язки, які утворюються в корі півкуль великого мозку при дії на органи чуттів об'єктів середовища. Сприйняття також можна тренувати. Основними властивостями сприйняття є активність, цілісність, структурність, осмисленість та вибірковість. Процес переходу від відчуттів до сприйняття – це перехід до складнішого відображення. Проте сприйняття є не сумою відчуттів, а синтезом відчуттів і досвіду людини. Залежно від ступеня організації виділяють організовані (спостереження) та неорганізовані сприйняття, а залежно від форм відбиття у свідомості – сприйняття простору, сприйняття руху та сприйняття часу.

Уявленняпсихофізіологічний процес, що забезпечує чуттєве відображення в мозку людини предметів і явищ навколишнього світу поза їх безпосереднім впливом на органи чуттів. Уявлення є основою для процесів абстрактного мислення. їх фізіологічною основою є повторне збудження в корі головного мозку раніше утворених систем тимчасових нервових зв'язків, які утворилися при сприйнятті об'єктів. Уявлення можна розвивати й тренувати. Які відчуття сприйняття, уявлення є продуктом рефлекторної діяльності мозку. Уявлення створюється на основі багаторазового сприймання одних і тих самих об'єктів, а тому є результатом узагальнення одержаних від них чуттєвих вражень. Уявлення поділяють на поодинокі та узагальнені, уявлення пам 'яті та уявлення фантазії.

Мисленняпсихофізіологічний процес, що забезпечує чуттєве відображення в мозку людини предметів і явищ навколишнього світу в їхніх зв'язках і відношеннях. Фізіологічною основою мислення є складна діяльність всієї кори великого мозку, завдяки чому розкриваються нові властивості предметів і явищ дійсності. Мислення дає змогу перейти від відображення явищ до пізнання їхньої сутності. Мислення можна тренувати. За формою відображення дійсності виділяють конкретне і абстрактне мислення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші