Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Навички та звички

Навичка – дія, яка внаслідок багаторазових повторень доведена до високого рівня досконалості і виконується на частково автоматизованому рівні. Це способи, які спрямовані на швидке і успішне виконання дії. Для утворення навички необхідне багаторазове цілеспрямоване вправляння. У процесі вправляння змінюються прийоми виконання дії: зникають зайві рухи, прискорюється її виконання. Утворення складних навичок відбувається важко і поступово, у декілька етапів: 1) сприймання зразка виконання дії; 2) формування нервової моделі дії; 3) первісне виконання дії; 4) багаторазове вправляння у виконанні дії. У цілому навичка є дуже нестійким утворенням. Сторонні зовнішні подразники, тривала перерва у її виконанні, емоційні напруження призводять до її порушення (деавтоматизація навички). Утворені навички можуть бути перенесені з одного виду діяльності на подібний йому інший. Наприклад, навички водіння мотоциклом полегшують формування навичок водіння автомобілем. Значення навичок полягає в тому, що:

■ при наявності навичок діяльність людини відбувається швидше і продуктивніше, без зайвих затрат енергії;

■ навички полегшують роботу мозку, підвищують його працездатність;

■ навички можуть бути основою для інших видів праці.

Звичказакріплений до автоматизму спосіб виконання дії чи поведінки, здійснення якого за певних умов для людини стала потребою. Це навичка, яка стала потребою виконання дії. їх утворення вимагає багаторазового повторювання окремих дій у будь-якій сфері діяльност, а ще настирливості і терпіння людини. Якщо вони вже сформовані, то здійснюються без роздумів і вольового напруження та зберігаються протягом багатьох років. За наслідками впливу на поведінку і діяльність людини звички поділяють на корисні (гігієнічні звички, звичка до праці, звичка допомагати друзям) й шкідливі (тютюнопаління, нестриманість, грубість). Стереотипні навички і звички є основою поведінки людини (особливо у дорослих людей).

Увага та її види

Увагаце психофізіологічний процес, який керує вибором інформації для сприйняття. Увага є внутрішньою умовою психічної діяльності, завдяки їй чуттєве відображення об'єктів проникає у свідомість. Сутність уваги виявляється у відборі актуальних впливів і гальмуванні несуттєвих. Установлено, що увага можлива лише у стані бадьорості організму, що зумовлюється активною діяльністю головного мозку. Активація як швидке посилення активної мозкової діяльності здійснюється ретикулярною формацією. Фізіологічною основою уваги є поява в корі головного мозку осередку оптимального збудження (домінанти), який негативно індукує суміжні ділянки. Увагу можна тренувати. Основними властивостями уваги є концентрація, розподілення, обсяг, стійкість, переключення. За критерієм наявності чи відсутності свідомої мети, вольового зусилля та інтересу до діяльності виділяють три види уваги: мимовільну, довільну і післядовільну.

  • Мимовільна увага – увага, що не залежить від волі та свідомості людини і за своєю суттю є орієнтувальним рефлексом на новизну діючого подразника. Основне призначення мимовільної уваги полягає у швидкому і правильному орієнтуванні людини в мінливому середовищі, а також виділенні в ньому об'єктів, що мають для неї в даний час найбільшу значимість.
  • Довільна увага – увага, що залежить від волі та свідомості людини. Цей вид уваги має суспільну природу і сформувався в процесі праці. Довільна увага – це вольова увага, яка вимагає спрямування зусиль на виконання певної діяльності.
  • Післядовільна увага – це увага цілеспрямована, яка не потребує вольових зусиль для свого підтримання. її виникнення збільшує тривалість зосередження на діяльності, сприяє зменшенню втоми і підвищенню продуктивності праці. Післядовільна увага є оптимальною у всіх видах праці, але найефективніша в розумовій роботі.

Біологічним значенням уваги є те, що вона забезпечує навчання, професійну діяльність, орієнтування в навколишній дійсності, запобігає нещасним випадкам тощо.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші