Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності

Біологічні ритми – регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя. Наука, яка вивчає біоритмічні процеси – хронобіологія. Сформувалися біоритми в процесі еволюції, і тому спадково закріплені. Виникнення ритмів зумовлено періодичними коливаннями основних абіотичних чинників, обертанням Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, ритмікою внутрішніх процесів саморегуляції. При захворюваннях біологічна ритміка процесів порушується.

Класифікація біологічних ритмів:

  • • за процесами, які їх породжують: зовнішні (ритм "сон – неспання") та внутрішні (ритм дихання, серцебиття, травлення та ін);
  • • за періодом ритмічних змін: добові (коливання артеріального тиску, температури), місяцеві (менструальний цикл у жінок), річні (народження потомства);
  • • за рівнем організації: клітинні, організмові, популяційні тощо.

Значення біоритмів у житті людини:

■ є важливим механізмом регуляції функцій, які забезпечують сталість внутрішнього середовища та пристосованість до змін довкілля;

■ вивчення біоритмів дає змогу людині виробити найсприятливіший режим роботи і відпочинку, що зменшує вірогідність захворювань;

Сон і активність є основними функціональними станами, у яких проходить життя людини. Вони хоч і протилежні, але тісно взаємопов'язані, й розглядати їх слід в єдиному циклі "сон – активність". Цей цикл регулюється механізмами "біологічного годинника" за допомогою гормонів епіфіза. Перехід до сну та послідовний перехід з однієї фази сну в іншу зумовлені інтенсивністю впливів на кору великого мозку з боку: 1) стовбурної частини мозку; 2) гіпоталамуса; 3) підкіркових центрів. Передачу збуджувальних та гальмівних впливів у нервовій системі здійснюють хімічні речовини – регулятори сну.

Сон – умова дотримання режиму праці та відпочинку

Сон – періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується виключенням свідомості і зниженням здатності нервово ї системи відповідати на зовнішні подразники. Цикл "сон – неспання" є одним іх проявів внутрішніх добових ритмів організму і являє собою чергування різних функціональних станів головного мозку.

Сон – це діяльний стан кори великого мозку, який забезпечується активацією певних систем. Завдяки взаємодії цих систем відбувається перерозподіл нейронної активності мозкових структур: ті, що були активні вдень, – зменшують, а ті, що були пасивні упродовж дня, – збільшують свою активність. Так, у фазі швидкого сну спостерігається зростання нейронної активності таламуса, гіпоталамуса, ретикулярної формації, морського коника лімбічної системи. У фазі повільного сну підвищується активність нейронів інших ділянок ретикулярної формації, мигдалеподібного тіла лімбічної системи. Отже, під час сну відбувається, передусім, реорганізація функцій мозку, а не загальне зниження нейронної активності, як стверджував І. П. Павлов.

Найхарактернішими ознаками стану сну є типова електрична активність мозку і м'язів, рухи очей. Під час сну не вся кора загальмована – деякі ділянки продовжують залишатися збудженими і створюють певні відчуття у вигляді сновидінь. Сновидінняпсихічна діяльність мозку під час сну, яка пов'язана з комбінуванням явищ зовнішнього світу і фізіологічними процесами організму. Фізіологічною основою сновидінь є часткова незагальмованість кори великого мозку, деякі ділянки продовжують залишатися збудженими і створюють певні відчуття. Тривають сновидіння короткий час і виникають при швидкохвильовому сні, більша частина сну проходить без них. Існує значна різниця у змісті сновидінь першої і другої половин ночі (у першій половині – тісніше пов'язані з дійсністю, у другій – менше нагадують повсякденне життя). Частота сновидінь зростає при захворюваннях і нервових перенапруженнях. На зміст снів впливають попередні події.

Сон – це складний періодичний процес, який складається з 4-5 циклів (по 60-90 хвилин кожний). Один цикл сну складається з таких періодів та фаз:

  • І періодповільнохвильовий сон (75-80% усього сну) – характеризується зниженням електричної активності кори, розслабленням скелетних м'язів, відсутністю рухів очей: 1 фаза – засинання; 2 фаза – поверхневий сон; 3 фаза – початок глибокого сну; 4 фаза – глибокий сон.
  • II періодшвидкохвильовий сон (20-25 % усього сну) – характеризується підвищенням електричної активності кори, напруженням скелетних м'язів, швидкими рухами очей, сновидіннями. 5 фаза – парадоксальний сон.

Біологічне значення сну полягає в тому, що в цей час здійснюється обробка інформації та її переведення в довготривалу пам'ять, чим усуваються інформаційні перенавантаження; відновлюються обмінні процеси; забезпечується відновлення працездатності організму і структури нервових клітин.

Тривале недосипання або неспання негативно впливає на функціональний стан людини: порушуються психічні функції, сприйняття зовнішніх об'єктів, з'являються ілюзії (неточні сприйняття), галюцинації (виникають в уяві неіснуючі об'єкти). Окремими порушеннями сну є хропіння, скрегіт зубами, розмови уві сні, ходіння (лунатизм), нічні жахи, сонний ступор (поява страшних галюцинацій) та ін.

Основні правила гігієни сну

■ Спати треба в затемненому затишному приміщенні з середньою температурою повітря 18-20°С.

■ Під час сну в приміщенні повинно бути свіже повітря.

■ Спати треба при різному положенні тіла, але більше – на правому боці.

■ На людині, що спить, повинний бути просторий одяг.

■ Подушка не повинна бути занадто високою чи занадто низькою.

■ Треба лягати в точно визначений час.

■ Не варто дивитися перед сном телевізор і займатися важкою фізичною працею.

■ Перед сном бажано зробити легку прогулянку на свіжому повітрі.

"Що важливіше: руки чи ноги для війни, праці,

подорожей?" – запитали в одного мудреця.

"І щеголова", – відповів віч.

Китайська мудрість

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші