Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

Антропологія як наука

Наука, що вивчає походження, еволюцію, поділ на раси та їх поширення і Землі, закономірності морфологічно ї організації людини розумної, називається антропологією. Антропологія (від грец. a н троп ослюдина і логос – вчення стоїть на межі між біологією і суспільними науками. Як наука сформувалася у середині XIX ст., в чому велику роль відіграли праці П. Брока, А. П. Богданова, М. М. Мик лухо-Маклая. Засновником вітчизняної антропології вважається Федір Вовк. Основними розділами антропології є антропометрія (виміри тіла або скелета людини одонтологія (вивчає будову зубів), дерматогліфіка (дослідження папілярних ліні та візерунків долоні), гематологія (вивчення груп крові) та ін.

Короткий історичний нарис розвитку антропології

Вчені

Значення в розвитку антропології

Арістотель

Ввів у науковий обіг термін "антропологія"

Гіппократ

Уперше висловив думку про те, що расові відміності склалися під впливом кліматичних умов і мають спадковий характер

К. Лінней

Помістив людину у ряд Приматів, розділяв рід Ното на дві групи: людину розумну, або денну, та людину лісову, або нічну, до якої відносив людиноподібних мавп

Ж.-Л. Бюффон

Уперше застосував щодо людини термін "раса"

Ж.-Б. Ламарк

Вперше запропонував струнку теорію антропогенезу, у якій обґрунтував природне походження людей від мавп

М. Миклухо-Маклай

Зібрав великі антропологічні й етнографічні колекції корінних народів Нової Гвінеї, Соломонових та Гебридських островів

Ч. Дарвін

Запропонував сіміальну теорію походження людини, у якій обґрунтував провідну роль природного та статевого добору

Е. Дюбуа

Упродовж 1891-1893 pp. на о. Ява відкрив для науки істоту, яку назвали яванським пітекантропом

Ф. Енгельс

Розкрив значення соціальних чинників антропогенезу

Л. Лікі

Й. Андерссон, Д Блек

У 1960 році знайшов рештки олдувайського пітекантропа 3 1921 р. по 1937 р. у печері Котцетанг поблизу селища Чжоукоудянь біля Пекіна виявлено кісткові рештки понад 40 особин, які назвали синантропами

Місце людини в системі органічного світу

Усі сучасні люди належать до одного біологічного виду – Людина розумна (Homo sapiens, або Homo sapiens sapiens). Цей вид розглядається як сукупність популяцій які вільно змішуються між собою і дають плодюче потомство. Вид Людина розумна входить до роду Людина (Ното), який включає також викопних людей – палеоантролів та неоантропів. Разом з іншими викопними людьми (архантропами), які належать до роду Пітекантропи, та австралопітеками рід Homo складає родину Гомінідів (Hominidae). Представникам цієї родини властиві великий мозок, випрямлене положення тіла, прямоходіння, наявність рухливої кисті з великим протиставленим пальцем. Родина гомінідів та людиноподібні мавпи (шимпанзе, горила, гібони та орангутани) входять до ряду Примати (Primates), який належить до класу Ссавці (Mammalia типу Хордові (Chordata) царства Тварини (Animalia).

Людина – суспільна істота, наділена свідомістю, членороздільною мовою, дру гою сигнальною системою, абсгоактним мисленням. Вона характеризується великим головним мозком, високорозвиненою рукою, вмінням виготовляти різноманітні знаряддя праці для виготовлення складніших знарядь праці. Це дає підстави займати людині найвищий щабель розвитку органічного світу. Однак вона не посідає якесь відокремлене місце в природі. Людина має багато спільного з тваринами:

  • • риси будови тіла (наприклад, подібність на рівні тканин, органів);
  • • подібність фізіологічних та біохімічних процесів (обмін речовин, гетеротрофне живлення, виділення, кровообіг тощо);
  • • розвиток (подібність ембріонального і постембріонального періодів), спадковість, мінливість та ін.

Людина, як і всі ссавці, має диференційовані зуби, діафрагму, вигодовування малят молоком, теплокровність, 4-камерне серце тощо. Найбільше подібна людина до людиноподібних мавп. Основними ознаками подібності людини і людиноподібних мавп є загальний тип будови тіла; редукція хвостового відділу хребта; добре розвине ний головний мозок з півкулями, швидке утворення рефлексів; період вагітності (близько 9 місяців) і статевого дозрівання (у 8-12 років); групи крові; спільні хвороби (грип, тиф, туберкульоз); спільні паразити (головна воша, аскарида тощо); вікові зміни (карієс, посивіння та ін.); емоційні почуття і міміка; подібність в каріотипах (13 пар подібні з хромосомами шимпанзе); будова кисті, папілярні візерунки на пальцях, наявність нігтів, зубна система з 32 зубів.

Основні відмінності людини від тварин пов'язані з трудовою діяльністю, прямо- ходінням і мовою:

■ головний мозок має більші розміри (у людини – близько 1400-1600 г, горила – 420 г, шимпанзе – 345 г), більшу поверхню півкуль великого мозку (у людини – близько 1250 см2, у мавп – в 3-4 рази менше);

■ наявність другої сигнальної системи, абстрактного мислення, мови, свідомості та ін.;

■ домінуючий розвиток мозкового відділу черепа; більш слабкий розвиток надбрівних дуг; зуби відносно невеликих розмірів, відсутність конічної форми ікол і менша їх величина; розвиток підборідного виступу;

■ хребет має характерні 4 вигини; грудна клітка сплющеної форми;

■ таз розширений; масивні нижні кінцівки; склепінчаста стопа; рухливість кисті, значно краще розвинений великий палець, який протиставлений іншим та ін.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші