Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Клон. Клонування організмів

У процесі розмноження відтворюються особини того ж виду. Якщо нове покоління походить від однієї батьківської особини, його називають клоном.

Клон – сукупність клітин або організмів, що походять від спільного предка шляхом нестатевого розмноження. В основу утворення клона покладений мітоз (у бактерій – бінарний поділ), за якого генетична інформація розподіляється однаково між материнськими та дочірніми клітинами. Генетична однорідність клонів є відносною внаслідок мутаційного процесу.

Отримання багатьох ідентичних за формою і функціями генетично однакових нащадків однієї клітини або одного організму називають клонуванням.

У 1996 році генетикам з Рослінгського інституту, що під Единбургом (Шотландія), вдалося створити першу в світі тварину шляхом клонування організмів – легендарну вівцю Доллі. При цьому вчені використали клітину молочної залози дорослої вівці і пересадили її ядро в зрілу яйцеклітину іншої вівці. Сьогодні створення і розмноження замалий проміжок часу клонів трансгенних сільськогосподарських тварин (овець, корів, свиней) стає важливою галуззю застосування клонування. У рослинництві клонування застосовують для збереження особливостей сорту цінних культур рослин, які використовуються в харчовій, хімічній, мікробіологічній промисловості. Технології клонування запроваджуються для створення трансгенних тварин, які б стали донорами органів для трансплантації. Розробляються нові підходи до діагностики та лікування спадкових хвороб людини.

Способи статевого розмноження

В одноклітинних статевого розмноження немає, оскільки відсутній мейоз і утворення гамет, але є статеві процеси, які видозмінюють спадкову інформацію.

У багатоклітинних вже є статеве розмноження, при якому спостерігається мейоз, утворення статевих клітин – гамет, які внаслідок запліднення утворюють зиготу. Гамети є клітинами, які здійснюють зв'язок між поколіннями. За особливостями гамет розрізняють такі способи статевого розмноження, як:

ізогаміяспосіб статевого розмноження, у якому беруть участь однакові гамети (у хламідомонади);

анізогаміяспосіб статевого розмноження, у якому гамети відрізняються зо розміром, рухливістю (у деяких водоростей);

овогамія (оогамія) – спосіб статевого розмноження, у якому беруть участь нерухлива велика жіноча яйцеклітина та рухливий дрібний чоловічий сперматозоїд (у хребетних тварин).

Чоловічі й жіночі гамети можуть утворюватися в одному організмі або в організмів різної статі, тому за цим критерієм виділяють такі способи розмноження, як роздільностатевість та гермафродитизм.

  • Роздільностатевістьспосіб статевого розмноження, за якого сперматозоїди утворюються в чоловічому організмі, яйцеклітини – в жіночому (у членистоногих, хребетних). Поширене це явище і серед квіткових рослин, у яких розрізняють однодомні та дводомні рослини.
  • Гермафроднтнзм – спосіб статевого розмноження, за якого чоловічі та жіночі гамети розвиваються в одному організмі (наприклад, плоскі та малощетинкові черви, п'явки). Цей спосіб статевого розмноження зменшує витрати енергії на пошук партнера, підвищує ймовірність залишити нащадків у організмів, які ведуть прикріплений, паразитичний, малорухливий, глибоководний спосіб життя. У гермафродитів існують механізми, які запобігають самозаплідненню. У тварин це неодночасне дозрівання чоловічих і жіночих гамет, певні особливості будови статевої системи. У рослин – одностатеві квітки (у дво- та однодомних рослин), розташування тичинок і маточок на різних рівнях за допомогою стовпчиків різної довжини (гетеростилія), неодночасне дозрівання тичинок і маточок в одній квітці (дихогамія) та ін.

Партеногенезспосіб статевого розмноження, при якому розвиток нового організму здійснюється із незаплідненої яйцеклітини. За партеногенезу дочірні організми мають ідентичний з материнським набір спадкової інформації. Розвивається у видів, особини яких рідко зустрічаються між собою. Притаманний багатьом рослинам (у квіткових рослин) та безхребетним тваринам (попелиці, палочники, коловертки, деякі види цвіркунів, метеликів та ос), а також і деяким хребетним (риби, амфібії, ящірки). Основна перевага партеногенезу полягає в тому, що він може значно збільшувати швидкість розмноження.

Партеногенез може бути факультативним (необов'язковим) (бджоли, мурахи, коловертки) та облігатним (обов'язковим) (кавказька скельна ящірка).

Партеногенез широко розповсюджений також у рослин, де він набуває різних форм. Апоміксис – спосіб статевого розмноження, не пов'язаний із злиттям статевих клітин або ядер. При апоміксисі зародок може утворюватися із незаплідненої яйцеклітини (партеногенез), з клітин зародкового мішка – синергід, антипод (апогамія), із соматичних клітин нуцелуса, інтегументів (адвентивна ембріонія).

Біологічне значення партеногенезу полягає в тому, що:

  • • є механізмом для регулювання кількісного співвідношення статей (бджоли, мурахи);
  • • підтримує існування видів, особини яких гинуть у великих кількостях (попелиці, дафнії);
  • • підтримує існування видів, у яких утруднена зустріч особин різної статі.

Поліембріоніяпроцес розвитку кількох зародків з однієї запліднено ї яйцеклітини. Поліембріонія досить поширена серед різних груп тварин (війчасті та кільчасті черви, іноді у членистоногих, риб, птахів, ссавців). Як постійне явище, поліембріонія притаманна деяким комахам (наприклад, їздцям) і ссавцям (броненосцям). У людини у разі поліембріонії народжуються однояйцеві близнята, які мають ідентичний набір спадкової інформації. Виникає поліембріонія переважно внаслідок роз'єднання бластомерів на ранніх стадіях розвитку зиготи. При цьому виникають особини тільки однієї статі.

Поліембріонія трапляється також у рослин. При цьому в одній насінині розвивається кілька зародків (тюльпани, лілія, латаття, суниці тощо). Додаткові зародки в насінині можуть розвиватися не тільки із заплідненої яйцеклітини, а й з інших клітин насінини без запліднення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші