Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ

Мінливість та її форми

Мінливістьздатність організмів набувати нових ознак, які є причиною відмінностей між особинами в межах виду. Мінливість як властивість живого протилежна спадковості. Джерелами мінливості можуть бути комбінації та рекомбінації генетичного матеріалу, зміни структури гена або хросмосом, вплив умов середовища. Залежно від природи мінливості розрізняють дві основні її форми: спадкову і неспадкову. Перша з них пов'язана зі зміною генотипу, друга – фенотипу. Неспадкову мінливість Ч. Дарвін називав визначеною, а спадкову мінливість – невизначеною.

Форми мінливості

Неспадкова, або фенотипова (виникає без змін генотипу і не зберігається при статевому розмноженні)

Спадкова, або генотипова (пов'язана зі зміною генотипу і тому зберігається в поколіннях)

Модифікаційна (фенотип змінюється під впливом певних умов існування організмів)

Онтогенетична (фенотип змінюється внаслідок функціонування різних генів на різних стадіях онтогенезу)

Мутаційна (генотип змінюється внаслідок мутацій)

Комбінативна (генотип змінюється внаслідок утворення нових комбінацій генів)

Спадкова і неспадкова мінливість забезпечують усю різноманітність індивідуальних відмінностей організмів. Роль кожної з форм мінливості в еволюції органічного світу різна. Спадкова мінливість є елементарним чинником еволюції, який постачає матеріал для природного і штучного добору. Неспадкова мінливість забезпечує пристосування організмів до умов середовища, що змінюється.

Модифікаційна мінливість та YY властивості

Модифікаційна мінливістьце форма неспадкової мінливості, яка пов'язана зі змінами фенотипу внаслідок впливу умов існування і не пов'язана зі змінами генотипу. Модифікаційна мінливість зустрічається у всіх організмів, незалежно від способів розмноження, видової належності і різноманітності умов існування. Модифікаційні зміни ознак не успадковуються, але їх норма реакції, тобто діапазон мінливості, є спадковою і визначається генотипом. Модифікаційна мінливість, як правило, має доцільний характер, відповідає умовам існування і є пристосувальною. Модифікаціями називають фенотипові зміни, які виникають під впливом умов середовища. їх виникнення пов'язане з тим, що умови середовища впливають на ферментативні реакції, які відбуваються в організмі і певним чином змінюють їх хід. Цим, зокрема, пояснюється поява різного кольору квіток примули і відкладання пігменту у волоссі гімалайських кролів. Прикладами модифікаційної мінливості у людини можуть бути підсилення пігментації під впливом ультрафіолетового опромінення, розвиток м'язової і кісткової систем у результаті фізичних навантажень тощо.

Загальними властивостями модифікаційної мінливості є:

  • 1) універсальність зустрічається у всіх організмів, незалежно від способів розмноження, видової належності і різноманітності умов існування;
  • 2) визначеність один і той самий вплив викликає однакову і цілком визначену модифікацію в усіх генетично подібних особин (наприклад, у всіх особин рослини стрілолисту, занурених у воду, утворюються довгі і тонкі листки, а у тих, що ростуть на суходолі – стрілоподібні);
  • 3) масовий характер – певний вплив може зумовлювати появу подібних модифікацій в усіх генетично подібних особин;
  • 4) не успадковуються (наприклад, у безхвостих мишей, яким відрізували хвости, завжди народжувалися хвостаті мишенята);
  • 5) тимчасовість модифікації можуть зникати протягом життя особини, якщо припиняється дія чинника, який їх спричиняє (наприклад, засамга людини повністю зникає взимку);
  • 6) модифікаційні зміни, які виникають переважно на ранніх етапах онтогенезу, можуть зберігатися впродовж усього життя особини, але не успадковуються (наприклад, у батьків, які перехворіли на рахіт, народжуються нормальні діти);
  • 7) спрямованість модифікації спрямовані на пристосування організмів до змін дії тих чи інших факторів довкілля (наприклад, засмага захищає людину від шкідливого впливу сонячного опромінення, заміна шерсті ссавців на густішу під час осіннього линяння сприяє захисту від низьких температур);
  • 8) пристосувальний характер більшість модифікацій є корисними пристосовними реакціями організмів (наприклад: у відповідь на опромінення сонячним світлом шкіра людини темнішає).

Модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів, забезпечуючи, зазвичай, їхню пристосованість до мінливих умов середовища. Проте під впливом фізичних і хімічних чинників, з якими організм не зустрічається в природі (або зустрічається в значно менших дозах, або не доводилося зустрічатись його предкам) виникають модифікації, що не мають пристосовного значення. Такі модифікації називають морфозами. Наприклад:

■ якщо затінити стебло картоплі, бульби будуть виникати не в ґрунті, а над ґрунтом;

■ додавання в їжу личинкам дрозофіл солей срібла веде до жовтого забарвлення тіла і ворсинок;

■ наслідком дії алкоголю в період ембріонального розвитку є алкогольний синдром плоду (розумова відсталість, косоокість, вади серця, карликовість, мікроцефалія та ін.).

Статистичні закономірності модифікаційної мінливості

Модифікаційна мінливість підпорядковується певним статистичним закономірностям. Для визначення цих закономірностей слід проаналізувати поведінку ознаки під час певної сукупності спостережень, яка називається вибіркою. Вибірка може включати від 10 до 1000 спостережень. На підставі даних вибірки будують ряд мінливості ознаки, або варіаційний ряд.

Варіаційний рядпослідовність чисельних показників проявів певної ознаки (варіант), розташованих у порядку їхнього зростання чи зменшення.

Особливості варіаційного ряду можна зобразити графічно, у вигляді варіаційної кривої.

Варіаційна крива – це графічне вираження кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє як розмах ціє ї мінливості, так і частоту зустрічальності окремих варіант.

Для характеристики мінливості ознаки вираховують її середню величину (М) за формулою: М = Σ (v • р) / n, де М – середня величина ознаки, v – варіанта, р – частота варіанти, η – загальна кількість варіант.

При дослідженні ознак найчастіше проявляється ряд статистичних закономірностей.

  • Будь-яка ознака може змінюватися лише в певних межах. Гени визначають не готові прояви ознак, а норму реакції ознаки, тобто певні межі, у яких вони можуть змінюватися залежно від інтенсивності дії чинників середовища. Наприклад, у кімнатної рослини первоцвіту китайського при температурі 15-20°С квіти червоні, а при 30-35°С – білі.
  • Різні ознаки мають різний розмах норми реакції. Норма реакції – межі модифікаційної мінливості ознаки, які визначаються генотипом. Для вивчення норми реакції використовують генетично однорідний матеріал, який вміщують у різні умови зовнішнього середовища (клони, чисті лінії, однояйцеві близнята). Межі норми реакції зумовлені генотипом, але фенотиповий прояв у межах норми реакції може змінюватися під впливом умов середовища. Норма реакції для різних ознак може бути однозначною (наприклад, групи крові, колір очей), вузькою (жирність молока у корів), широкою (кількість молока у корів). Для вивчення норми реакції ознак і виявлення закономірностей їх прояву застосовуються математичні методи, а наука називається біометрією. Визначення норми реакції відіграє велику роль у рослинництві (для одержання високих врожаїв) та тваринництві (для підвищення продуктивності), у медицині (для розроблення критеріїв нормальних показників у здорової людини).
  • Більшість організмів мають величину ознаки середню або близьку до середньої. Це пояснюється тим, що поєднання тільки сприятливих або лише несприятливих умов трапляється рідко. Організмів з великими відхиленнями ознак від середніх величин у природі дуже мало.
  • На розмах модифікаційної мінливості впливають зовнішні та внутрішні умови. Чим однорідніші зовнішні умови розвитку даних особин, тим менше проявляється модифікаційна мінливість. На фенотиповий прояв гена значний вплив мають інші гени (наприклад, зріст людини визначається кількома парами полімерних генів). На розвиток ознаки впливають і регуляторні системи організму (наприклад, яскраве забарвлення пір'я у півнів обумовлено дією чоловічого статевого гормону, а введення йому жіночих гормонів пригнічує розвиток цієї ознаки).
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші