Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поняття про мутагенні чинники

За причинами, що викликали зміни, мутації поділяють на спонтанні (природні) та індуковані (штучні). Спонтанні мутаціїце мутації, які виникають без впливу мутагенних чинників, зокрема як помилки під час відтворення генетичної інформант Виникають у природних умовах без спеціального впливу незвичайних чинників. Частота їх зустрічальності – 10-5-10-7. Ці мутації забезпечують появу нових (мутантних) алелей.

Індуковані мутації – це мутації, які викликають спеціально спрямованою дією мутагенних чинників. Ці мутації виникають під впливом мутагенів (фізичних, хімічних та біологічних). Частота їх зустрічальності – 10-2-10-4 і більше. Штучні мутації застосовують у селекції для отримання різноманітного вихідного матеріалу, в сільському господарстві – для розроблення генетичних методів боротьби зі шкідниками тощо.

Мутагенице чинники, які здатні спричиняти мутації. Можливість експериментального отримання мутацій вивчали Г. А. Надсон і Г. С. Філілов, Г. Д. Меллер, В. В. Сахаров, М. Є. Лобашов, І. А. Рапопорт, С. М. Гершензон та ін. Встановлено, що будь-які чинники зовнішнього і внутрішнього середовища, які можуть порушувати гомеостаз, здатні викликати мутації. До найсильніших мутагенів відносять хімічні, фізичні й біологічні.

Хімічні мутагени (формалін, іприт, колхіцин, пестициди, певні фармакологічні сполуки). Пріоритет відкриття хімічних мутагенів належить радянським дослідникам. У 1933 році В. В. Сахаров одержав мутації шляхом дії йоду, у 1934 році М. Є. Лобашов використовував аміак, у 1946 р. радянський генетик І. А. Рапопорт виявив сильну мутагенну дію формаліну і етиленіміну, а англійська дослідниця ЦІ. Ауербах – іприту.

Пізніше було відкрито багато інших хімічних мутагенів. Деякі з них підсилюють мутаційний ефект у сотні разів порівняно зі спонтанним і є супермутагенами. Хімічні мутагени використовуються для отримання мутагенних форм цвілевих грибів, актиноміцетів, бактерій, які продукують у великих кількостях пеніцилін, стрептоміцин та інші антибіотики. Хімічними мутагенами підвищується ферментативна активність грибів, які використовуються для спиртового бродіння. Розроблено десятки перспективних мутацій культурних рослин. Усе це свідчить про необхідність вивчення мутагенної дії нових фармакологічних речовин, пестицидів та інших хімічних сполук, які дедалі частіше використовуються у медицині та сільському господарстві.

Фізичні мутагени (іонізуюча радіація, ультрафіолетові промені, фотони світла, температура). Уперше індуковані радіацією мутації були експериментально одержані радянськими вченими Г. А. Надсоном і Г. С. Філіпповим, які у 1925 р. спостерігали на дріжджах мутаційний ефект під дією іонізуючої радіації. У 1927 р. американський генетик Г. Меллер показав, що рентгенівські промені можуть викликати мутації у дрозофіли. Для штучних мутацій часто використовують гамма-промені, джерелом яких у лабораторіях, зазвичай, є радіоактивний кобальт. Останнім часом для індукування мутацій дедалі частіше використовуються нейтрони, які мають велику проникаючу здатність. Одним із найнебезпечніших наслідків опромінення є утворення вільних радикалів з наявної у тканинах води. Ці радикали мають високу реактивність і можуть розщеплювати багато органічних речовин, у тому числі й нуклеїнові кислоти.

Біологічні мутагени (віруси і токсини ряду організмів, особливо цвілевих грибів). У ряді лабораторій було встановлено велику кількість хромосомних аберацій у культурах мікроорганізмів та клітин тварин і людини, які були вражені вірусами. Виявилося також, що віруси викликають мутації у рослин і тварин. При цьому мутагенну дію мають не тільки патогенні для даного організму віруси. Так, у дрозофіли отримали ряд мутацій дією вірусу лейкозу мишей. Причина цього явища, мабуть, криється у здатності вірусів викликати глибокі зміни метаболізму клітини.

Живі організми мають біологічні антимутаційні механізми, спрямовані на захист генетичної інформації від мутацій:

  • репарація (видалення за участю ферментів з молекули ДНК змінених ділянок);
  • виродженість генетичного коду,
  • апоптоз (запрограмована загибель соматичних клітин, яка спостерігається у разі закінчення терміну життя клітини, а також при різних захворюваннях; не допускає мутантні клітини до поділу);
  • повторюваність багатьох генів у геномі.
  • • суспільстві виділяють три основні підходи до розв'язання проблеми зниження рівня індукованого мутагенезу: а) переведення промисловості на роботу в замкнених (екологічно безпечних) циклах; 6) вилучення або нейтралізація мутагенних чинників у навколишньому середовищі; в) використання антимутагенів у харчуванні для зниження темпів мутування у клітинах.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші