Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Генетика популяцій

Генетика популяцій – наука, яка вивчає генетичну структуру природних популяцій, а також генетичні процеси, які в них відбуваються. Ця наука має виняткове значення для розвитку еволюційної теорії. Завдяки її досягненням установлено, що: а) елементарною одиницею еволюції є популяція; б) для еволюції має значення тільки спадкова мінливість, яка є основою природного і штучного добору; в) нові спадкові ознаки з'являються тільки в результаті мутаційної мінливості; г) природні популяції насичені різноманітними рецесивними мутаціями, які є "резервом спадкової мінливості" та ін.

М. Вавилов (1887-1943)

М. Вавилов (1887-1943)

Значний внесок у розвиток генетики популяцій зробили С. С. Четвериков, С. М. Гершензон, Μ. П. Дубінін, Д. Д. Ромашов, Р. Фішер, С. Райт та ін.

Генетична структура популяцій

Популяцію складають особини одного виду, які мають однаковий набір генів (генетична однорідність), але будь-який ген може бути представлений різними алелями, кількість яких буває значною (генетична різнорідність). У великих природних популяцій існує тенденція до збереження певної частоти алелей і генотипів (генетична рівновага). Отже, популяція має такі генетичні особливості, як генетична однорідність, генетична різнорідність, генетична рівновага та ін.

В малих популяціях добір перестає функціонувати, але починають проявлятися генетико-автоматичні процеси (Дубінін, Ромашов), або дрейф генів (Фішер і Райт). При цьому гетерозиготні особини поступово зникають. Вся популяція стає гомозиготною, зростає генетична однорідність.

Чинники, які обумовлюють зміни генетичної структури популяцій:

  • 1) малочисельність популяцій;
  • 2) ізоляція, що обмежує вільне схрещування;
  • 3) мутаційний процес, який відбувається безперервно;
  • 4) природній добір, що обумовлює різне виживання особин;
  • 5) інтенсивні міграції особин із популяції в популяцію;
  • 6) дрейф генів.

Дрейф генів (генетико-автоматичні процеси) – випадкова і неспрямовано зміна частот зустрічальностіалелей у популяції. Найчіткіше це явище виявляється у малочисельних популяціях завдяки обмеженню свободи парування при розмноженні. Однією з причин дрейфу генів є популяційні хвилі – періодичні коливання чисельності популяції. Завдяки популяційним хвилям може швидко збільшуватися частота зустрічальності одних алелей, тоді як інші взагалі можуть бути втрачені. Наслідками дрейфу генів є збільшення частоти гомозигот у малочисельних популяціях і тривале збереження мутантної алелі, яка знижує пристосованість особин.

Кожна популяція характеризується певною генетичною структурою (співвідношенням генів та генотипів), якій властиві такі показники:

  • генофонд популяції – сукупність усіх генів та їхніх алелей;
  • частота зустрічальності алелей – це відносна кількість певної алелі (А або а) до загальної кількості алелей певного гена (А + а) (в частках одиниці або відсотках);
  • частота зустрічальності генотипів – це відносна кількість особин із даним генотипом у популяції (у частках одиниці або відсотках).

Кожний біологічний вид має свій унікальний генофонд. Тому одним з найважливіших завдань, які стоять перед людством, є охорона генофонду природних популяцій організмів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші