Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Природознавство arrow Біологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Екологічна валентність виду (межі витривалості)

Прояв впливу чинників виявляється в зміні життєдіяльності організмів. Це призводить до зміни чисельності популяції. При цьому слід виділити такі закономірності: 1) за певних значень чинника складаються найсприятливіші умови для життєдіяльності організмів; такі умови називають оптимальними, а відповідні значення чинника – оптимумом; 2) чим більше значення чинника відхиляється від оптимальних, тим сильніше пригнічується життєдіяльність особин; у зв'язку з цим виділяють зону нормальної життєдіяльності, 3) діапазон значень чинника, за межами якого нормальна життєдіяльність особин стає неможливою, називають межею витривалості. Розрізняють верхню і нижню межі витривалості. Діапазон значень чинника, за межами якого організм почувається пригнічено, називають зоною пригнічення (песимуму). Діапазон значень оптимуму й песимуму є критерієм для визначення екологічної валентності.

Екологічна валентність (екологічна толерантність) – здатність організмів успішно протистояти дії зовнішніх чинників у певному інтервалі даного біотопу, або, іншими словами, адаптованість видів до певних умов існування.

Кількісно вона охоплює діапазон від нижнього песимуму (екологічний мінімум на шкалі чинника) до верхнього песимуму (екологічний максимум). Екологічна валентність різних видів може значно різнитися. Так, північні олені витримують коливання температури повітря від –55° до +30°С, а тропічні корали гинуть вже в разі зміни температури на 5-6°С.

Еврибіонтні та стенобіонтні організми

За екологічною валентністю організми поділяють на стенобіонти і еврибіонти.

Стенобіонтн (грец. "стенос" – вузький та "біос" – життя) – організми, які можуть жити лише при дуже незначній зміні чинників середовища (температури, кислотності, тиску, вологості, солоності тощо). Зазвичай стенобіонтами є симбіонти, мешканці великих морських глибин, печер, вологих тропічних лісів високогір'я. До стенобіонтних організмів належать:

  • стенофаги – тварини, які живляться небагатьма видами корму (олігофаги) або лише одним (монофаги). Типовими стеофагами є колібрі, осоїди, коала та ін.;
  • стенобати – водяні тварини, існування яких можливе тільки на певній глибині за певного тиску води. До стенобатів належать клопи-водомірки, личинки комарів, глибоководні кальмари, риби-вудильники;
  • стенотерми – організми, що пристосовані до відносно постійних температурних умов довкілля і не витримують їх коливань. Це організми гарячих джерел, холодних гірських річок (форель), високих широт та ін.

Еврибіонти (грец. "еурі"широкий) – організми, що можуть жити при значних змінах чинників середовища. Так, багато наземних тварин і рослин помірних широт можуть витримувати великі сезонні коливання температури, вологості та інших чинників середовища. До еврибіонтних організмів належать:

  • еврифаги – тварини, які живляться найрізноманітнішою рослинною і тваринною їжею (пацюки, таргани, свині, бурий ведмідь, ворони);
  • еврибати – водяні тварини з широким діапазоном вертикального поширення, які витримують значні коливання тиску води (губки, голкошкірі, кити);
  • евритерми – організми, що пристосовані до значних коливань температури зовнішнього середовища. До евритермів належать багато видів птахів (сокіл), ссавців (вовк) та ін.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші