Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Правова педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Моделі поведінки батьків: агресії, надії, страхи, безсилля, заперечення, співзалежності

Модель агресії виникає, як правило, на першому етапі усвідомлення проблеми. Типовою реакцією близьких є відчуття агресії. Під впливом емоцій вони намагаються заборонами або фізично вплинути на поведінку дитини, обмежити коло її спілкування. При тому, що дитина намагається вийти з-під контролю батьків, вона вдається до заперечення своєї пристрасті, а іноді намагається встановити добрі стосунки в сім'ї, поновлює характер спілкування з батьками у вигідному для себе руслі.

Модель надії. Після першого афективного реагування на вчинки дитини, більшість батьків починають шукати раціональні виходи із ситуації. Вони починають цікавитись проблемною літературою, звертаються для отримання нової інформації до спеціалістів. Однак батьки частіше вдаються до моралізаторства. Одночасно, батьки намагаються визначити коло знайомих дитини, але роблять це занадто прямолінійно. Вони посилюють контроль за дитиною, намагаються проводити з нею більше часу. Хоча на цьому етапі батьки мають найбільший шанс виправити ситуацію, така можливість більш ймовірна у тому випадку, коли стосунки між батьками і дитиною на попередньому етапі не стали відчуженими.

Модель страху. На третьому етапі у батьків виникає відчуття страху. Його витоки базуються на нездійсненності очікуваних успіхів після інформаційної обробки дитини. Настає період усвідомлення відірваності дитини від впливу сім'ї, наявності в неї особливого життя, до якого їх не допустять. Батьки звертаються до міліції, намагаються використати силу адміністративних органів та громадських організацій для впливу на поведінку дитини. Нерідко вчиняють перевірку речей, зачиняють дітей вдома. Як правило, в такій ситуації, діти намагаються радикально позбутись опіки батьків. Нерідко вчиняють скандали, залишають домівку.

Модель безсилля. На цьому етапі у батьків виникає почуття безсилля. Відчуття провини не дає можливості відверто поспілкуватись з дитиною. Батьки потрапляють у полон реакцій психологічного захисту: раціоналізації, проекції. Як правило, у батьків виникає відчуття провини. Батьки посилено опікують дитину. Ведуть пошук спеціалістів.

Модель заперечення. Існує модель поведінки батьків, яка полягає у запереченні проблем своєї родини. Вона виникає у батьків при усвідомлені ізольованості проблем їхньої сім'ї від оточуючих. Це повна втрата довіри до можливості вирішити проблеми. В таких сім'ях батьки підпадають під страх спричинити своїм дітям страждання. Найбільш характерна така поведінка для батьків, де діти вживають наркотики. Вони пройшли всі попередні стадії та бачили свою дитину в стані абстиненції. Щоб попередити страждання дитини, не провокувати її вдаватись до кримінальної дій для отримання грошей на наркотики, батьки або починають самі давати гроші на їх придбання, або ладні самотужки діставати наркотики для своїх дітей. Підсилюється відчуття провини перед дитиною.

Модель співзалежності. На цьому етапі сім'я перебудовується за сценарієм взаємовпливу міжособистісних стосунків.

Співзалежненняце певна форма пристосування до ненормальної системи людських стосунків, яка робить неможливим існування цієї системи і, водночас, не залишає шансів на й зміну.

Співзалежнені батьки виявляють свою негативну роль у тому, що позбавляють дитину прийняти особисту відповідальність за свої вчинки. Вважається, що такі батьки є несвідомими помічниками розширення девіації поведінки. Такі протиріччя поглиблюють ситуацію постійного напруження за рахунок відчуття провини, зниженої самооцінки. Актуалізація на минулому, постійне травмування своєї психіки не дозволяють їм визначити хиби своєї поведінки у теперішньому, опанувати відчуттям раціонального оптимізму. В іншому випадку, згасання віри може остаточно позбавити будь-якої надії на зміну ситуації.

Кожна із зазначених моделей поведінки батьків негативна за своєю сутністю, оскільки механістично спрямована на реалізацію своїх психологічних захистів і не залишає місця для кропіткої роботи з емоційно-мотиваційними чинниками, що тиснуть на батьків і визначають їхні прорахунки.

Мета профілактичної бесіди – змінити установки щодо характеру вирішення проблеми, зробити батьків активними співучасниками позитивного впливу на дитину.

Серед форм роботи поширеною є превентивно бесіда-консультація з такими батьками, як важливий етап впливу усвідомлення особиста відповідальності батьків за характер поведінки дитини.

Превентивна бесіда складається з таких блоків:

  • перший – переконання батьків у наявності проблеми;
  • другий – переконання в можливості здійснити позитивні зрушення в житті своєї дитини через зміни в особистому житті батьків;
  • третій – переконання батьків у самостійному виборі, безперечній підтримці з боку спеціаліста;
  • четвертий – підбір форм і методів впливу та визначення послідовності в коригуванні стосунків;
  • п'ятий – вибір днів консультацій із спеціалістом.

Польський психолог Є. Малібурда у своїх працях наводить досить слушні поради, як батькам допомогти своїм дітям не вживати алкоголь та наркотики.

Профілактичні поради:

  • Розмовляй з дитиною про соціальні проблеми.
  • Навчись уважно слухати пропозиції дитини щодо зміни своєї особистої поведінки. – Допоможи дитині повірити в себе.
  • Допоможи дитині сформувати чітку систему взаємостосунків.
  • Допоможи дитині захищатись від тиску товаришів.
  • Заохочуй дітей до спілкування, здорової! творчої діяльності.
  • Вудь готовий до ситуації, копи дитина зробить невірний вибір.

Реабілітаційні поради:

  • Знайди в собі причини такої поведінки дитини.
  • Змінюйся сам.
  • Оздоровлюй стосунки.
  • Обережно підходь до визначення санкцій.
  • Шукай допомоги
  • Знаходь підтримку в батьків інших дітей.
  • Подавай добрий приклад.
  • Не принижуй дитину своєю недовірою.

Таким чином, змістом профілактики девіантної поведінки дітей і молоді є:

  • правова освіта, розповсюдження інформації щодо правових можливостей подолання проблем (лекції, кіно- та відео-лекторії, освітні програми, матеріали в ЗМІ, методика "рівний – рівному", соціальна реклама);
  • надання консультативної допомоги у вирішенні проблем (консультації юриста, психолога, лікаря, педагога, консультування в ЗМІ, телефонне консультування);
  • надання кризової соціально-психологічної допомоги (кризові стаціонари, служби "телефон довіри" тощо);
  • соціально-педагогічна допомога сім'ям з обмеженими педагогічними ресурсами, сім'ям з проблемними дітьми (сімейне консультування і психотерапія, соціальний захист і представництво інтересів сімей);
  • соціальний захист і реабілітація дітей з девіантних сімей (консультування, кризове втручання, позбавлення або обмеження батьківських прав, фостерінг);
  • сприяння зайнятості населення, особливо представників соціально вразливих груп і груп ризику (центри зайнятості і працевлаштування, громадські роботи);
  • створення умов для змістовного проведення дозвілля (творчі гуртки та студії, спортивні секції, дозвільні заклади, конкурси, вуличні ігрові майданчики);
  • соціально-психологічні тренінги (дають змогу краще пізнати себе, підвищити впевненість у собі, розвинути комунікативні якості, вміння вирішувати складні ситуації, формувати навички відповідальної поведінки);
  • навчання на рівних (підготовка волонтерів з підлітків та молоді, які порушуватимуть профілактичну інформацію в середовищі однолітків, зокрема під час неформального спілкування). Цей метод дає можливість подолати упередження ставлення молодої аудиторії до профілактичної інформації.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші