Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Правова педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи навчального пізнання (когнітивні методи навчання)

Методи навчального панання (когнітивні методи навчання) – способи навчання, що грунтуються на таких видах діяльності, які дають змогу особистості пізнавати навколишній світ.

Когніція (від лат. cognitio) – знання, пізнання. Когніція -це поняття, яке охоплює не тільки теоретичне пізнання, а й просте, повсякденне (не завжди усвідомлене) осягнення світу в щоденному житті людини, набуття самого простого – тілесного, чуттєво – наочного, сенсорно – моторного досвіду в повсякденній взаємодії'людини з навколишнім світом. Це будь- який процес (свідомий чи несвідомий), пов'язаний з отриманням інформації, знань, їх перетворенням, запам'ятовуванням, використанням.

Класифікація методів навчального панання: наукові; меіапредметні; емпатії; змістовного (смислового) бачення; символічного бачення; евристичного спостереження; фактів; досліджень; конструювання понять; конструювання правил; гіпотез; прогнозування; помилок; конструювання теорій.

Наукові методи – це методи досліджень (порівнянь, аналогій, синтезу, індукції, дедукції, класифікації тощо).

Методи навчальних дисциплін, з одного боку, безпосередньо

стосуються засвоєння конкретних навчальних дисциплін (наприклад, кримінального чи адміністративного права), з іншого боку, – взяті саме з наук. Це методи дослідження фундаментальних об'єктів (теорій), методи порівняння (наприклад, у порівняльному праві).

Метод емпатії (перевтілення) означає осягнення почуттів іншої людини, перевтілення у стан іншого об'єкта.

Метод змістового бачення є продовженням та поглибленням попереднього методу. Одночасна концентрація свого зору та набутого досвіду і знань на освітньому об'єкті допомагає юристам зозуміти і побачити першопричину об'єкта (проблеми, ситуації), зосереджену в ньому ідею, тобто внутрішню суть об'єкта. Як і в методі емпатії, він потребує створення певного настрою, який зумовлює активну чуттєво- пізнавальна діяльність кожного учасника. Виділяють такі питання, які викладач може запропонувати студентам: Яка причина явища, що досліджується? Яке його походження? Яка будова об'єкта? Що відбувається у нього всередині? Чому він саме такий, а не інший? тощо.

Метод символічного бачення – це пошук або побудова студентами зв'язків між об'єктом та його символом. Після з'ясування характеру взаємин символу та його об'єкта (наприклад, світло – символ добра, спіраль – символ нескінченності, голуб – символ миру, торгова марка – символ ринку, символ права тощо) викладач пропонує спостерігати за якимось об'єктом для того, щоб побачити та зобразити його символічно у графічній, знаковій, словесній або іншій формі. Важливе значення має пояснення та тлумачення створених символів.

Метод евристичних запитань розробив ще давньоримський педагог та оратор Квінтіліан. Для відшукування інформації (відомостей) про якусь подію або об'єкт студенти ставлять такі запитання: Хто? Що? Навіщо? Де? Чим? Як? Коли? Парні сполучення наведених запитань породжують нове запитання, наприклад: Як – Коли? Відповіді на ці запитання та їх можливі сполучення породжують незвичні ідеї та вирішення стосовно досліджуваного об'єкта. Метод евристичного спостереження – цілеспрямоване особистісне сприйняття студентами різноманітних об'єктів і водночас підготовчий етап у формуванні теоретичних знань. Студенти, що ведуть спостереження, отримують власний результат, який містить: інформаційний результат спостереження; спосіб спостереження, який було застосовано; комплекс власних дій, що супроводжували спостереження. Ступінь творчості студентів під час спостереження визначається новизною отриманих результатів, порівняно з тими, які він уже мав.

Метод порівнянь застосовується практично для порівняння: версій, створених різними ученими, практиками. Для засвоєння цього методу студентам пропонуються такі запитання: Що означає "порівняти"? Чи завжди і все можна порівнювати? Вкажіть, що, на Вашу думку, не підлягає порівнянню, а після цього зробіть спробу порівняти те, що порівнювати не можна.

Метод фактів – спосіб спостереження і збір фактів.

Метод досліджень – спосіб самостійного дослідження обраного об'єкта за таким планом: мета дослідження – план роботи – факти про об'єкт – досліди, нові факти – питання та проблеми, що виникли, версії відповідей, гіпотези – рефлексійні міркування – усвідомлені способи діяльності та результати – висновки.

Метод конструювання понять (створення колективного творчого продукту) – спільно сформульоване визначення поняття, яке записують на дошці. Водночас викладач пропонує ознайомитися з іншими формулюваннями поняття, наведеними авторами різних підручників або навчальних посібників.

Метод гіпотез – метод, за допомогою якого можна сконструювати версії відповідей на поставлене викладачем запитання або проблему. Спочатку потрібно вибрати підстави для конструювання версій. Студенти пропонують вихідні позиції або точку зору на проблему, засвоюють різноплановий підхід до конструювання гіпотез. Потім навчаються повно й чітко формулювати варіанти своїх відповідей на запитання, спираючись на логіку та інтуїцію. Метод гіпотез розвивається під час виконання прогностичних завдань типу "що буде, якщо...".

Метод мандрівки у майбутнє – ефективний спосіб розвитку навичок передбачення, прогнозування.

Метод прогнозування. Відрізняється від методу гіпотез тим, що застосовується до реального процесу або до процесу, що планується (наприклад, зміни до законодавства чи прогнозування розвитку юридичної освіти в Україні).

Метод помилок передбачає зміну негативного ставлення до помилок, заміну його на конструктивне використання помилок (та псевдопомилок) для поглиблення професійних знань. Помилка розглядається як джерело протиріч, феноменів, виняток із правил, джерело нових знань, які народжуються при протиставленні загальноприйнятних правил. Увага до помилок може бути актуалізована не тільки з метою їх виправлення, а й для з'ясування причин, через які їх припустилися.

Метод конструювання теорій – пропонується провести теоретичне узагальнення роботи, яку виконали студенти за такими параметрами: факти про будову об'єкта; факти про його функції; факти про процеси; факти про взаємозв'язки; з'ясування типів позицій спостерігачів, наприклад, хронологічна позиція (послідовна фіксація та опис подій), математична (досліджуються кількісні характеристики об'єкта, його форми, пропорції), образна (знаходять виразні словесні характеристики об'єкта, його символічні риси); формулювання питання та проблеми, що стосуються найпримітніших фактів, наприклад: "Чому послугу не можна побачити?"

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші