Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Алгоритм технології соціального супроводу

Враховуючи, що технологія соціального супроводу базується на класичній моделі соціальної роботи з клієнтом, її реалізація передбачає здійснення послідовних етапів: діагностика проблеми, планування та наїдання соціальної допомоги, оцінка отриманих результатів. Загалом соціальний супровід умовно можна поділити на кілька етапів, які визначаються послідовності дій, виконання яких є запорукою ефективності соціальної роботи.

  • 1. Підготовчий етап.
  • 2. Етап здійснення соціального супроводу.
  • 3. Завершення соціального супроводу.

Враховуючи, що соціальний супровід як частина технології соціальної роботи, має типові підходи до реалізації кожного із етапів у роботі з окремою особою або сім'єю, доцільно розглянемо типовий алгоритм реалізації соціального супроводу, незалежно від об'єкту соціальної підтримки.

Підготовчий етап – оцінювання потреб клієнта/сім'ї

У різних літературних джерелах початковий етап соціального супроводу називається також етапом вивчення ситуації, встановлення контакту і знайомства, діагностики, планування тощо, хоча усі ці процеси є, насправді, окремими складовими першого етапу [30, 35, 110, 111].

Основними завданнями підготовчого етапу є:

  • • налагодження довірливих, партнерських стосунків з клієнтом, членами родини;
  • • вивчення соціальної ситуації клієнта/сім'ї і їх оточення;
  • • діагностування психосоціальних характеристик клієнта/сім'ї і їхнього соціального середовища;
  • • формулювання проблеми, визначення пріоритетних потреб, цілей і завдань на основі аналізу зібраної інформації;
  • • визначення методів і засобів соціальної допомоги;
  • • визначення оціночних критеріїв, що будуть використані під час поточної та заключної оцінки;
  • • розробка плану дій;
  • • узгодження і документування напрямів і принципів взаємодії соціального працівника і клієнта/членів сім'ї - оформлення домовленості, угоди тощо.

Початок роботи з клієнтом вимагає від спеціаліста неупередженого ставлення до клієнта/сім'ї, незважаючи на умови проживання та спілкування, життєві обставини, що склалися.

Знайомство з клієнтом/сім'єю

Практика свідчить, що найважливішими складовими першого етапу є знайомство соціального працівника з клієнтом або сім'єю, з їхнім соціальним оточенням, установлення контакту. Певною особливістю даної складової технології роботи з клієнтом (знайомства, первинних контактів) є нагальна потреба в установленні довірливих взаємин, що гарантує успішне залучення клієнта, членів родини до співробітництва.

На жаль, у методичних розробках, що описують технологію соціального супроводу, часто не звертається увага на необхідність і значення формування довірливих стосунків з клієнтом. Не враховується необхідність проведення такої роботи і в нормативних документах. В той же час запорукою побудови роботи з клієнтом на принципах партнерства і взаємодії є налагодження стосунків, навіть певна демонстрація зацікавленості спеціаліста у вирішенні клієнтом або сім'єю складних життєвих обставин.

Потреба у довірі з перших кроків знайомства зумовлена ще і тим, що саме під час перших зустрічей відбувається з'ясування і узгодження взаємних очікувань. Очікування різних клієнтів можуть бути абсолютно полярними. Є клієнти, які сподіваються, що працівник миттєво розв'яже ситуацію і як чарівник задовольнить усі їхні потреби. Зустрічаються й повністю негативні очікування - недовіра щодо можливостей спеціаліста, недовіра клієнта до ефективності соціальної допомоги та щодо надії на власні сили. У першому випадку потрібно налаштувати клієнта на реальне сприйняття проблеми, у другому - переконати його у доцільності співробітництва. І те, й інше можливе лише за умови, що клієнт відчуватиме довіру до соціального працівника, що від самого початку роботи формуватиметься й усіляко підтримуватиметься взаємна повага з обох сторін.

Існує й інша особливість, яка полягає в тому, що, хоча найчастіше знайомство з клієнтом відбувається під час звертання останнього за допомогою, проте специфіка деякої категорії клієнтів зумовлює прояв ініціативи знайомства з боку соціального працівника. У таких випадках процедура знайомства потребує від соціального працівника неабиякої організаційної майстерності, щоб влаштувати сприятливі обставини, не відвернути клієнтів від співпраці, не викликати опозицію або навіть ворожнечу з перших хвилин контакту.

Специфічні труднощі в організації знайомства відчувають соціальні працівники, коли серед членів таких сімей є представники груп ризику - діти, які утікають з дому, неповнолітні, що конфліктують із законом, наркомани, повії тощо. Зазвичай з ними важко зустрітися, а ще важче – установити довірливі взаємини. Вони, як правило, самі не звертаються за допомогою (не знають до кого, бояться незнайомих, не очікують від них нічого доброго).

Починаючи з організації знайомства з потенційним клієнтом, так само як і в усій подальшій роботі, доцільно враховувати специфічні особливості випадку, характерні ознаки соціальної ситуації, що склалася.

Ще однією особливістю є те, що уже під час перших контактів обговорюється перспектива співробітництва, відбувається орієнтація клієнта на позитивне майбутнє і починається формування мотивації щодо цього, окреслюються хоча б в узагальненому вигляді можливі цілі роботи, роз'яснюються її можливі шляхи й механізми, клієнт активно залучається до процесу прийняття рішень.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші