Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З СІМ'ЯМИ, ЯКІ ОПИНИЛИСЯ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ

Причини, за яких сім'я з дітьми потрапляє у складні життєві обставини

Кожна сім'я, яка опинилася у складних життєвих обставинах, має причину або комплекс причин, які провокують проблеми сімейного життя і з якими члени родини не можуть впоратися самостійно. Як правило, попередня інформація про сім'ї, які потребують соціальної підтримки, формується не на підставі вивчення життєвих обставин родини, а за зовнішніми проявами неблагополуччя, які можуть розглядатися як індикатори кризового стану родини:

  • – конфлікти в сім'ї між подружжям;
  • – конфлікт між батьками та дітьми;
  • – асоціальна поведінка дітей, бродяжництво;
  • – моральне та фізичне насилля в сім'ї;
  • – безвідповідальне батьківство [67].

Саме зовнішні прояви, як наслідки сімейного неблагополуччя, стають причинами звернень членів сім'ї до спеціалізованих служб, спричиняють занесення таких сімей до банку даних як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах і потребують соціальної підтримки.

Визначити зовнішні індикатори за якими сім'ю можна віднести до категорії сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах дозволяють результати соціологічного дослідження "Діти в складних життєвих обставинах", проведеного у 2013 р. Державним інститутом сімейної та молодіжної політики на замовлення Міністерства соціальної політики України. В опитуванні взяли участь 95 фахівців з соціальної роботи з усіх регіонів України, які працюють з сім'ями з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах. З досвіду спеціалістів, основні зовнішні ознаки характерні для сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, пов'язані у першу чергу з:

  • – зловживанням членами родини алкогольних та наркотичних речовин батьками (таку ознаку визначили 58 спеціаліста з 95 опитаних);
  • – випадки насилля в родині (52);
  • – інвалідність одного із членів родини (51);
  • – безробіття одного з членів сім'ї (43);
  • – перебування членів сім'ї у місцях позбавлення волі (37).

Більш детальний перелік зовнішніх ознак сімейного не-

благополуччя, вказаних фахівцями із соціальної роботи представлений на рис. 4.11.1.

Якими б не були зовнішні ознаки сімейного неблагополуччя, вони провокуються внутрішньосімейними та зовнішніми проблемами, на подолання яких і має бути орієнтована соціальна робота з сім'ями.

Ефективне надання соціальної допомоги можливе за умови розмежування причин, що провокують сімейне не- благополуччя, та ознак, зовнішніх проявів (індикаторів), що є підставою до соціального інспектування родини. Також сім'ї, які самостійно звертаються за допомогою до центрів соціальних служб, не завжди визначають причини, що провокують кризові ситуації.

Соціологічне дослідження "Моніторинг здійснення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, центрами СССДМ", проведене Центром "Соціоконсалтинг" на замовлення Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді у 2006 р., дозволило визначити основні проблеми сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах: матеріальні труднощі; юридичні проблеми; психологічні проблеми [3].

Відповідь фахівців з соціальної роботи на питання

Рис. 4.11.1. Відповідь фахівців з соціальної роботи на питання "Назвіть ознаки, за якими сім'ю можна віднести до категорії сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах" (осіб)

Козубовська Г.В., Керецман В.Ю., Товканець Г.В. класифікують сім'ї відповідно до несприятливих умов або складних життєвих обставин, що негативно впливають на виховання і забезпечення розвитку дітей:

  • • соціально-демографічні - неповні, багатодітні, сім'ї, що перебувають у процесі розлучення тощо;
  • • матеріально-побутові – малозабезпечені, сім'ї, де є безробітні, тощо;
  • • медико-соціальні - сім'ї де є інваліди, алкоголіки, наркомани, психічно-хворі тощо;
  • • психологічні і соціально-педагогічні - сім'ї, де простежуються недобра психологічна атмосфера, емоційно-конфліктні взаємини, педагогічна некомпетентність батьків тощо;
  • • соціально-правові - сім'ї, де простежуються криміногенні прояви способу життя, є раніше засуджені тощо [42].

Ще одну класифікацію проблем сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, пропонує Соляник М.Г., виокремлюючи соціально-педагогічні, соціально-психологічні, матеріально-економічні та юридичні проблеми (рис. 4.11.2) [86].

Черникова А.В. класифікує сімейні проблеми відповідно до рівнів функціонування сім'ї. Відповідно до принципу ієрархічності, сім'я входить у більш широку соціальну систему (системи) і включає в себе індивідуальні системи своїх членів, підсистеми зв'язків між ними. Відповідно до рівнів функціонування Черников А.В. виділяє три основних блоки проблем сім'ї [25]:

  • 1) проблеми з зовнішнім середовищем;
  • 2) проблеми в сімейній системі;
  • 3) проблеми, пов'язані з індивідуальними особливостями членів сім'ї.

Перший рівень охоплює проблеми членів сім'ї в контексті соціальних зв'язків – ситуації на роботі, в школі, взаємини з родичами, друзями, житлові умови і доходи сім'ї. Психологічна проблематика сім'ї пояснюється на цьому рівні негативним впливом зовнішнього середовища. Це традиційна сфера педагогів, соціальних працівників, служб зайнятості, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для молоді, громадських об'єднань тощо.

Проблеми сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах

Рис. 4.11.2. Проблеми сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах

Проблеми сім'ї другого порядку розглядаються як природні проблеми малої групи. Проблемна поведінка члена сім'ї аналізується як наслідок порушення функціонування всієї сім'ї чи окремих її підсистем. Акцент ставиться не на зовнішніх негараздах, а на взаємодії членів сім'ї та структурних особливостях сімейної організації. Проблемами цього рівня займається сімейна чи подружня психотерапія, яка передбачає залучення до роботи всієї сім'ї чи певних її підсистем.

Проблеми сім'ї третього рівня пов'язані з індивідуальними труднощами її членів, які можна розділити на:

  • а) психологічні проблеми (поведінкові труднощі, емоційні конфлікти, порушення розвитку, особистісні розлади), розв'язання яких потребує короткотривалої чи довготривалої психотерапії;
  • б) біологічні порушення (соматопсихічні чи психосоматичні розлади), головна роль у лікуванні яких належить медикаментозній терапії.

Розподіл проблем відповідно до рівнів функціонування сім'ї дозволяє розробляти відповідні напрями соціальної роботи. Цілісне бачення проблем сім'ї допомагає скласти комплексну програму допомоги сім'ї і залучити до її реалізації різних спеціалістів.

За результатами опитування фахівців соціальної роботи в дослідженні "Діти в складних життєвих обставинах" (2013 р.) зафіксовано основні причини, що провокують складні життєві обставини сім'ї, в першу чергу, пов'язані з алкоголізмом батьків, безвідповідальним ставленням батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, агресивною поведінкою батьків, насильством в сім'ї, безробіттям одного або обох батьків (рис. 4.11.3).

Розподіл визначених спеціалістами проблем сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, за рівням функціонування (А.В.Черников) групується таким чином:

– проблеми з зовнішнім середовищем: безробіття, незадовільні житлові умови, бідність, відсутність житла;

Основні причини, які провокують складні життєві обставини сім'ї, в якій виховується дитина (осіб)

Рис. 4.11.3. Основні причини, які провокують складні життєві обставини сім'ї, в якій виховується дитина (осіб)

  • – проблеми в сімейній системі: безвідповідальне батьківство, агресивна поведінка, насильство, сімейні конфлікти, злочинна діяльність батьків, конфліктні стосунки дітей з батьками або особами, які їх замінюють, смерть одного із батьків;
  • – проблеми, пов'язані з індивідуальними особливостями членів сім'ї: алкоголізм батьків, зловживання наркотичними засобами, повернення батьків із місць позбавлення волі, інвалідність батьків, тривала хвороба батьків.

Більш глобальна класифікація сімейних проблем запропонована А.Ю.Тарановською, яка розподіляє причини, за яких сім'я опиняється в складних життєвих обставинах, на два основні класи: причини макрорівня та причини мікрорівня [23].

Причини макрорівня спричинені процесами, що формують соціально-політичний, економічний та культурний устрій держави, а також у сфері державної сімейної політики. Оскільки причини макрорівня викликані глибинними та пролонгованими процесами, їх усунення потребує тривалого часу та загальнодержавних зусиль.

До причин макрорівня, що детермінують потрапляння сімей до категорії сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, можна віднести:

  • – зміну вектора цивілізаційного, політичного, економічного та культурного розвитку держави;
  • – затяжні економічні перетворення, наслідки світової економічної кризи 2008 року;
  • – відсутність системного впровадження державної сімейної політики, спрямованої на: підготовку молоді до життя в подружжі та виховання дітей, формування відповідального батьківства, стримування алкогольної/тютюнової пропаганди та пропаганди насильства й жорстокості.

Причини мікрорівня обумовлюються процесами, що відбуваються усередині сім'ї, як соціального інституту, а також у найближчому соціальному середовищі родини. Необхідною умовою усунення цих причин є мотивація самої родини та ефективна підтримка оточуючого середовища: громади, органів місцевого самоврядування, соціальних, освітніх і виховних закладів тощо.

Узагальнення практики роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, освітньо-виховних закладів із сім'ями дозволяє виокремити такі основні причини складних життєвих обставин на мікрорівні:

  • соціально-економічні: бідність сімей із дітьми, безробіття, відсутність власного житла, вимушена трудова міграція;
  • соціально-психологічні проблеми сімей із дітьми: недостатня підготовка молоді до життя в подружжі та виховання дітей, послаблення відповідальності батьків щодо утримання й виховання дітей, асоціальна поведінка батьків, жорстокі форми виховання дітей у сім'ях, психологічна криза стосунків батьків та дітей;
  • організаційні: недосконалість системи соціального забезпечення і соціальної підтримки сімей із дітьми, нездатність держави забезпечити загальнодоступну та якісну дошкільну й позашкільну освіту, недосконалість і недоступність якісного медичного обслуговування [44].

Незалежно від різноманітності підходів у класифікації проблем, що провокують неблагополуччя сімей, існує необхідність формування цілісної системи заходів державної сімейної політики, вироблення адекватних механізмів, які протидіяли б тій сукупності взаємопов'язаних та взаємо- обумовлених причин, що детермінують проблеми розвитку і функціонування сім'ї.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші