Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Місцеві фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Система видатків місцевих бюджетів

  • 5.1. Теоретичні основи формування видаткової частини місцевих бюджетів
  • 5.2. Програмно-цільовий метод бюджетного планування
  • 5.3. Виконання місцевих бюджетів за видатками

Економічна проблема: як у всіх відняти, щоб кожному додати.

Генрик Ягодзинський

Теоретичні основи формування видаткової частини місцевих бюджетів

Сучасний етап фінансово-економічного поступу України потребує посилення ролі органів місцевого самоврядування в комплексному гармонійному розвитку територій. Це зумовлює необхідність пошуку органами місцевого самоврядування дієвих інструментів управління бюджетними коштами регіонів, удосконалення методів використання фінансових ресурсів адміністративно-територіальних утворень, усебічного дослідження суті та структури видатків місцевих бюджетів.

Видатки місцевих бюджетів відображають ступінь децентралізації влади, адже характеризують обсяги задоволення потреб населення певного адміністративно-територіального утворення, пріоритети його соціально- економічного розвитку. Місцеві видатки є інструментом досягнення справедливості в процесі надання певних благ з метою забезпечення граничного рівня добробуту кожного громадянина. Видатки місцевих бюджетів виступають важелем регулювання і стимулювання розвитку різноманітних сфер економіки регіону в територіально-галузевому аспекті та з позицій задоволення потреб різних соціальних груп населення. Видатки місцевих бюджетів яскраво віддзеркалюють значення місцевих бюджетів у функціонуванні місцевого господарства, утриманні об'єктів соціально-культурного призначення, проведенні інвестиційної політики, здійсненні соціального захисту населення, охороні довкілля. Видаткова частина місцевих бюджетів відображає розвиток адміністративно-територіальної одиниці та визначає напрями використання акумульованих у її бюджеті ресурсів[1].

Згідно зі статтею 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснюється наведений нижче порядок видатків місцевих бюджетів[2].

  • 1. Видатки, які здійснюють органи місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їхній розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов'язані зі здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, – відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети.
  • 2. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їхні виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
  • 3. Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні адміністрації в цілях і обсягах, що затверджені відповідними радами.
  • 4. Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.
  • 5. Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального і спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
  • 6. У складі витрат спеціального фонду місцевого бюджету виділяються витрати бюджету розвитку.
  • 7. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаної зі здійсненням інвестиційної діяльності, на здійснення інших заходів, пов'язаних із розширеним відтворенням, а також на погашення місцевого боргу.

Визначення ролі і значення видатків місцевих бюджетів у соціально- економічному розвитку суспільства зумовлює необхідність їх класифікації. За її допомогою згруповані елементи можуть надати інформацію про рух бюджетних коштів, а також вплинути на хід соціальних та економічних процесів у суспільстві )табл. 5.1)[3].

Таблиця 5.1

Класифікація видатків місцевих бюджетів

з/п

Критерії

Характеристика

1.

За розділами відповідно до Бюджетної класифікації

Видатки за функціональною класифікацією

Видатки за економічною класифікацією

Видатки за відомчою класифікацією

Видатки за програмію-цільовою класифікацією

2.

За складовими

Видатки спеціального фонду, які фінансуються за рахунок цільових фондів, які виділені під конкретну мету

Видатки загального фонду, що фінансуються за рахунок загального фонду місцевого бюджету і не мають конкретних (закріплених) цілей фінансування

3.

За економічною характеристикою

Поточні – це видатки місцевого бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій і органів, визначені на початок бюджетного року, а також на фінансування соціального захисту населення

Капітальні – це видатки місцевого бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави, а саме: капітальні вкладення (включаючи субсидії приватному сектору і перекази за кордон на капіталовкладення та ін.)

4.

За напрямами використання

Видатки на розвиток матеріального виробництва – фінансування виробничих галузей народного господарства

Видатки на розвиток нематеріального виробництва – фінансування соціальної сфери

5.

За суспільним призначенням

Видатки на економічний розвиток

Видатки на соціально-культурні заходи

Видатки на науку і освіту

Видатки на обороноздатність країни

Видатки на правоохоронну діяльність

Видатки на управління

Видатки на зовнішньоекономічну діяльність

Видатки на обслуговування державного боргу

6.

За цільовим призначенням

Видатки на оплату праці

Видатки на нарахування на оплату праці

Господарські витрати

Видатки на поточний і капітальний ремонти

Дотації тощо

7.

За функціональними повноваженнями між окремими рівнями влади

Видатки на здійснення власних повноважень

Видатки на здійснення делегованих повноважень

Видатки на здійснення неделегованих повноважень

8.

За повнотою надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача

Видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, та які розташовані найближче до споживачів

Видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України

Видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України

9.

За механізмом організації міжбюджетних відносин

Враховуються при визначенні обсягу трансфертів

Не враховуються при визначенні обсягу трансфертів

За даними Державного казначейства України, до загального і спеціального фондів місцевих бюджетів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) за 2013 рік надійшло 221,0 млрд грн, що на 1,9%, або на 4,4 млрд грн, менше за відповідний показник попереднього року[4]. Без урахування міжбюджетних трансфертів надійшло 105,2 млрд грн, що на 4,4% більше, ніж за 2012 рік. Рівень виконання річного плану доходів, затвердженого місцевими радами, становив 93,5 проти 103,4% за даними попереднього року. Обсяг видатків місцевих бюджетів (з урахуванням коштів, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету) за 2013 рік становив 219,8 млрд грн, що менше за відповідний показник 2012 року на 1,2%[5].

Обсяг видатків місцевих бюджетів (без урахування коштів, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету) становив 218,2 млрд грн, що менше від показника 2012 року на 1,4%. Розрахункові показники Міністерства фінансів України на 2013 рік виконано на 99,7%, у тому числі за видатками загального фонду – 98,7%, спеціального фонду – 109,1%. Рівень виконання планових показників, затверджених місцевими радами на 2013 рік, становить 89,6%. Частка видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті становила 43,1%, що на 1,8 в. п. менше за аналогічний показник 2012 року. При цьому частка видатків загального фонду порівняно з попереднім роком зменшилася на 1,2 в. п. і становила 44,0%, частка видатків спеціального фонду скоротилась на 6,6 в. п. – до 36,9%.

Обсяг видатків загального фонду місцевих бюджетів становив 194,9 млрд грн. Порівняно з відповідним показником 2012 року він збільшився на 3,3%. Виконання планових річних показників, затверджених місцевими радами, становить 96,2%. Видатки спеціального фонду місцевих бюджетів профінансовано в сумі 23,3 млрд грн, що на 28,4% менше за аналогічний показник попереднього року. Рівень виконання планових річних показників, затверджених місцевими радами, становив 57,1%, що на 25,4 в. п. менше проти відповідного рівня 2012 року. Більшість видатків місцевих бюджетів традиційно спрямовується на соціально-культурну сферу (освіта, охорона здоров'я, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків місцевих бюджетів становить 85,5%, що на 6,2 в. п. більше від рівня попереднього року[6].

Відповідно до статті 72 Бюджетного кодексу України є такі особливості затвердження місцевого бюджету з дефіцитом або профіцитом[7].

1. Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за загальним фондом у разі використання вільного залишку бюджетних коштів (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період).

Місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за загальним фондом у разі спрямування до бюджету розвитку коштів із загального фонду такого місцевого бюджету, виконання зобов'язань за непогашеними позиками, а також для забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період).

2. Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі залучення до бюджету розвитку коштів від місцевих запозичень, коштів із загального фонду такого місцевого бюджету, надходження внаслідок продажу / пред'явлення цінних паперів, а також у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період).

Місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за спеціальним фондом у разі погашення місцевого боргу, придбання цінних паперів.

Держава може передати Раді Міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у формі закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача[8].

Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

перша група – видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів;

друга група – видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України;

третя група – видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст.

Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів.

Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

  • 1. До видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки:
  • 1) на органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;
  • 2) на освіту:
    • а) дошкільну освіту;
    • б) загальну середню освіту (навчально-виховні комплекси "дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад" за умови, що загальноосвітній навчальний заклад – І ступеня);
  • 3) на сільські, селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля, інші клубні заклади та бібліотеки.
  • 2. До видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки:
  • 1) на державне управління:
    • а) органи місцевого самоврядування міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення;
    • б) органи місцевого самоврядування районного значення;
  • 2) на освіту:
    • а) дошкільну освіту (у містах республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);
    • б) загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади;
    • в) навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації;
    • г) інші державні освітні програми;

ґ) вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах I–IV рівнів акредитації державної та комунальної власності відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів);

  • д) позашкільну освіту (заходи районного значення з позашкільної роботи з дітьми);
  • 3) на охорону здоров'я:
    • а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу [лікарні широкого профілю, пологові будинки, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, а також дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько- акушерські та фельдшерські пункти, центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги];
    • б) програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров'я і заходи із санітарної освіти);
  • 4) на соціальний захист та соціальне забезпечення:
    • а) державні програми соціального забезпечення;
    • б) державні програми соціального захисту;
    • в) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;
    • г) районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, у тому числі утримання та програми районних і міських центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
  • 5) на державні культурно-освітні й театрально-видовищні програми [театри, районні (міські) бібліотеки або централізовані бібліотеки районної (міської) централізованої бібліотечної системи, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей, включаючи заклади та установи комунальної власності, яким надано статус національних, зоопарки загальнодержавного значення державної власності];
  • 6) на державні програми розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського Автономної

Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.

  • 3. До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки:
  • 1) на місцеву пожежну охорону;
  • 2) позашкільну освіту;
  • 3) соціальний захист та соціальне забезпечення:
    • а) на програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;
    • б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;
    • в) програми соціального захисту малозабезпеченої категорії учнів професійно-технічних навчальних закладів;
    • г) центри обліку та заклади соціального захисту для бездомних осіб, центри соціальної адаптації осіб, звільнених з установ виконання покарань;

ґ) компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

  • д) компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги;
  • е) надання ветеранським організаціям фінансової підтримки та кредитування;
  • 4) на відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово- комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання);
  • 5) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;
  • 6) культурно-мистецькі програми місцевого значення, в тому числі зоопарки загальнодержавного значення комунальної власності;
  • 7) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;
  • 8) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;
  • 9) типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;
  • 10) транспорт, дорожнє господарство:
    • а) на регулювання цін (тарифів) на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті за рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування відповідно до наданих повноважень;
    • б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (у тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами);
    • в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення;
  • 11) на заходи з організації рятування на водах;
  • 12) обслуговування місцевого боргу;
  • 13) програми природоохоронних заходів місцевого значення;
  • 14) управління комунальним майном;
  • 15) регулювання земельних відносин;
  • 16) заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах повноважень, установлених законом;
  • 17) заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення;
  • 18) проведення місцевих виборів у випадках, передбачених законом, та республіканських Автономної Республіки Крим і місцевих референдумів;
  • 19) членські внески до асоціацій органів місцевого самоврядування та їхніх добровільних об'єднань;
  • 20) підвищення кваліфікації депутатів місцевих рад;
  • 21) інші програми, пов'язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом.

Згідно зі статтею 61 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" видатки всіх бюджетів поділяються окремо на поточні видатки і видатки розвитку

[9].

Поточні видатки – це витрати бюджету на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, які діють на початок бюджетного періоду, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення, утримання апарату управління та служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування та інших заходів. Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, і не належать до бюджету розвитку. До видатків розвитку належать витрати на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, субвенції, кошти на реалізацію програми соціально-економічного розвитку міста, капітальне будівництво, придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки, інші видатки на розширене відтворення, а також на фінансування субвенцій та на сплату основної частини боргу органів місцевого самоврядування. При нестачі основних поточних доходів бюджет розвитку може балансуватися за рахунок установлення місцевою владою нових місцевих податків, випуску позик, отримання субсидій і субвенцій із державного бюджету.

Висновки. Таким чином, видатки місцевих бюджетів відображають економічні відносини, що виникають у зв'язку із задоволенням потреб населення конкретного регіону через використання фінансових ресурсів органами місцевої влади, виконання ними своїх функцій забезпечення фінансування низки послуг. Визначення напрямів, форм, структури й обсягів видатків місцевих бюджетів базується на принципах раціональності, ефективності, цілеспрямованості, доцільності та відповідає стратегії соціально-економічного розвитку країни.

  • [1] Мигович Т. М. Аналіз структури видатків місцевих бюджетів [Електронний ресурс] / Т. М. Мигович. – Режим доступу: pu.if.ua/deparl/Finances/resource/file.pdf.
  • [2] Про місцеве самоврядування в Україні [Електронний ресурс]: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР. – Режим доступу: hup://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/linkl /Z970280.hlml.
  • [3] Гризоглазов Д. Соціальний аспект забезпечення видатків місцевих бюджетів / Д. Гризоглазов II Ринок цінних паперів в Україні. – 2007. – № 5-6. – С. 29-31 ; Кондусова Л. Ф. Бюджетний менеджмент: навч, посібник / Л. Ф. Кондусова, В. 1. Грачов, 1. П. Отенко. – Харків: ХНЕУ, 2005. – 248 с.; Кириленко О. П. Місцеві фінанси: підручник / О. П. Кириленко. – К.: Знання, 2006. – 677 с.
  • [4] Офіційний сайт Державної казначейської служби України. – Режим доступу: htlp://lrcasury.gov.ua.
  • [5] Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2013 рік [Зубенко В. В., Самчинська І. В., Рудик А. ІО. та ін.]; ІБСЕД, Проект "Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження", USAID. – К., 2014. – 80 с.
  • [6] Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2013 рік [Зубенко В. В., Самчинська І. В., Рудик А. Ю. та ін.); 1БСЕД, Проект "Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження", USAID. – К., 2014. – 80 с.
  • [7] Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс]: Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI. – Режим доступу: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-l7/prillt1332099879576876.
  • [8] Там само.
  • [9] Про місцеве самоврядування в Україні [Електронний ресурс]: Закон України від 21 травня 1997 р.

    № 280/97-ВР. – Режим доступу: scarch.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/linkl/Z970280.html.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші