Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Місцеві фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Проблемні завдання та методичні рекомендації щодо їх розв'язання

1. Що є основою існування міжбюджетних відносин в Україні?

Методичні рекомендації

Міжбюджетні відносини функціонують на стадії виконання бюджетів. Найважливішою передумовою їх існування є необхідність здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів усередині бюджетної системи, яка, у свою чергу, спричинена розбіжностями між обсягами коштів, акумульованих у бюджетах різних рівнів і видів, та потребою на них. Підставою для існування міжбюджетних відносин є:

  • - визначений у законодавстві поділ повноважень між державною виконавчою владою і органами місцевого самоврядування;
  • - гарантія з боку держави фінансування наданих повноважень органам місцевого самоврядування;
  • - чинний порядок розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи і видами місцевих бюджетів;
  • - фінансова підтримка місцевих бюджетів у зв'язку із значними коливаннями рівнів податкового потенціалу окремих територій та об'єктивними розбіжностями у розмірах видатків.

Основою міжбюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи, проведене відповідно до розподілу повноважень органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Проте розмежування доходів, здійснене на єдиних засадах для бюджетів відповідного рівня, не дає можливості збалансувати абсолютно всі бюджети. Причиною цього є значні відмінності у формуванні доходів та складі й обсягах видатків бюджетів територіальних одиниць.

2. Які особливості надання субвенцій місцевим бюджетам?

Методичні рекомендації

Субвенції передбачають цільове використання одержаних коштів. Метою їх надання є фінансування державних програм чи проектів, а також забезпечення органів місцевого самоврядування коштами, необхідними для виконання делегованих повноважень. Субвенційний механізм може передбачати часткову участь органів місцевого самоврядування у фінансуванні відповідних потреб і видатків.

Відповідно до Бюджетного кодексу України субвенції – це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який ухвалив рішення про надання субвенції. Основними напрямами використання субвенцій можуть бути:

  • - здійснення програм соціального захисту; компенсація втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок надання пільг;
  • - виконання інвестиційних проектів;
  • - утримання об'єктів спільного користування чи ліквідація негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування;
  • - виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.
  • 3. Які проблеми характерні для порядку надання міжбюджетних трансфертів в Україні?

Методичні рекомендації

Порядок надання міжбюджетних трансфертів не створює достатніх стимулів для збільшення власних доходів органів місцевого самоврядування, не сприяє пошукові додаткових резервів і залученню альтернативних джерел, а заохочує споживацькі настрої. Річ у тому, що в сучасних умовах:

  • - відсутні дієві стимули до збільшення надходжень як до державного, так і до місцевих бюджетів;
  • - порядок надання трансфертів не враховує кращих результатів діяльності місцевих фінансових органів;
  • - органи місцевого самоврядування не мають реального впливу на формування власних доходів;
  • - не працює повноцінно інститут місцевого оподаткування;
  • - відсутні механізми відмови від не забезпечених фінансовими ресурсами делегованих державою повноважень.

В останні роки відбувається посилення залежності місцевих бюджетів від фінансової допомоги з центру. Щорічні темпи приросту обсягів трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам випереджають темпи збільшення їхніх доходів. Загалом у місцевих бюджетах України частка трансфертів у сукупних доходах перевищує 50%, а для бюджетів багатьох сіл і селищ вона може бути більшою ніж 90%.

Разом з тим спостерігається значна регіональна диференціація питомої ваги міжбюджетних трансфертів у складі доходів місцевих бюджетів, спричинена відмінностями в рівнях соціально-економічного розвитку окремих територій, різним податковим потенціалом і, відповідно, різними можливостями щодо наповнення місцевих бюджетів.

4. Що собою являють вертикальні фіскальні дисбаланси та як їх можна усунути?

Методичні рекомендації

Вертикальні фіскальні дисбаланси – невідповідність між обсягами фінансових ресурсів того чи іншого рівня влади, регіонального або місцевого, і обсягами завдань та обов'язків, які на нього покладаються в процесі розподілу компетенцій між органами центральної, регіональної і місцевої влади. Вертикальний фіскальний дисбаланс означає недостатність фінансових ресурсів певного рівня влади для забезпечення громадських і державних послуг у межах його завдань, його можна усунути кількома шляхами:

  • - центральна влада або влада вищого територіального рівня може взяти частину обов'язків із надання державних і громадських послуг і тим самим зменшити коло обов'язків того рівня влади, в якого виник вертикальний фіскальний дисбаланс;
  • - запровадження додаткових податків тим рівнем влади, який має вертикальний фіскальний дисбаланс;
  • - передача центральною владою частини своїх податків територіальному рівню влади, що має такий дисбаланс;
  • - за рахунок надання центральною владою грантів, субсидій та інших трансфертів.
  • 5. Чим відрізняються горизонтальні фіскальні дисбаланси від вертикальних дисбалансів та які причини їх виникнення?

Методичні рекомендації

Горизонтальний фіскальний дисбаланс – невідповідність між обсягами фінансових ресурсів однієї або кількох територіальних одиниць одного рівня обсягу завдань, які на них покладаються і які забезпечуються іншими територіальними одиницями цього рівня. Горизонтальний фіскальний дисбаланс виникає тоді, коли:

  • - одна або кілька територій того самого рівня не мають достатніх фінансових ресурсів для надання державних громадських послуг в обсягах, що їх надають інші території відповідно до певних стандартів;
  • - існують так звані "бідні" і "багаті" території;
  • - деякі території мають більші потреби, ніж інші;
  • - вартість державних і громадських послуг у межах одних територій вища порівняно з іншими.

Горизонтальні фіскальні дисбаланси можна усунути вищими податковими ставками в межах відповідних територій. Але це буде несправедливо стосовно населення цих територій. Тому держава зобов'язана долати такі дисбаланси в рамках політики фінансового вирівнювання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші