Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Місцеві фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Бюджетний процес на місцевому рівні

  • 7.1. Зміст і стадії бюджетного процесу на місцевому рівні
  • 7.2. Учасники бюджетного процесу на місцевому рівні та їхні повноваження
  • 7.3. Складання, розгляд, затвердження, виконання га звітність місцевих бюджетів
  • 7.4. Бюджетний розпис. Внесення змін до бюджетних призначень

Призначення людини – в розумній діяльності. Діяння є жива єдність теорії і практики.

Аристотель

Зміст і стадії бюджетного процесу на місцевому рівні

Бюджетний кодекс України в редакції від 8 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами і доповненнями станом на 15.01.2015 визначає, що бюджетний процес – регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контроль за дотриманням бюджетного законодавства.

Відповідно до статті 19 Бюджетного кодексу України (БКУ) стадіями бюджетного процесу визначено:

  • • складання проектів бюджетів;
  • • розгляд проекту й ухвалення закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
  • • виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет Укра'іни (рішення про місцевий бюджет);
  • • підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету й ухвалення рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами і обов'язками з управління бюджетними коштами)[1].

Бюджетний кодекс України визначає структуру бюджетної системи. Відповідно бюджетна система України складається з державного і місцевих бюджетів.

Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні та бюджети місцевого самоврядування.

Оскільки місцеві бюджети є складовою частиною бюджетної системи, то бюджетний процес на місцевому рівні – це бюджетні правовідносини з приводу формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій і повноважень відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджетна система ґрунтується на десяти принципах, які визначають основні, вихідні положення, правила діяльності учасників бюджетних відносин. Усі принципи взаємозалежні, регулюють бюджетні правовідносини і діяльність учасників бюджетного процесу як на державному, так і на місцевому рівнях. Саме дотримування цих принципів визначає ефективність бюджетного процесу на усіх рівнях.

Бюджетна система України ґрунтується на принципах:

  • • єдності;
  • • збалансованості;
  • • самостійності;
  • • повноти;
  • • обґрунтованості;
  • • ефективності та результативності;
  • • субсидіарності;
  • • цільового використання бюджетних коштів;
  • • справедливості і неупередженості;
  • • публічності та прозорості.

Зокрема, принцип єдності визначає єдність правової бази, наявність єдиної грошової системи, єдиного регулювання бюджетних відносин, єдиної бюджетної класифікації, єдиного порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності. Єдність регулювання бюджетних відносин забезпечує єдину основу фінансової діяльності держави і місцевих органів влади та місцевого самоврядування в межах чинного законодавства.

Бюджетний процес на місцевому рівні, враховуючи єдність бюджетної системи України, регламентується нормативно-правовими актами, які регулюють бюджетні відносини в Україні.

Бюджетний кодекс (стаття 4) передбачає, що бюджетне законодавство складається:

  • • з Конституції України;
  • • Бюджетного кодексу;
  • • закону про Державний бюджет України;
  • • інших законів, що регулюють бюджетні відносини;
  • • нормативно-правових актів Кабінету Міністрів, прийнятих на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України та інших законів;
  • • нормативно-правових актів органів виконавчої влади, прийнятих на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;
  • • рішень про місцевий бюджет;
  • • рішень органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, ухвалених відповідно до Бюджетного кодексу України, та нормативно-правових актів, зазначених у Бюджетному кодексі України.

Якщо інші нормативно-правові акти визначають бюджетні відносини в Україні інакше, ніж у Бюджетному кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу[2].

Необхідно підкреслити, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Відповідно до принципу самостійності, бюджетний процес, який здійснюється на місцевому рівні, є окремою, порівняно самостійною складовою національного бюджетного процесу, що здійснюється з урахуванням пріоритетів відповідної територіальної громади. Бюджетний процес є складовою бюджетної політики органів місцевої влади та місцевого самоврядування.

Оскільки бюджетний процес на місцевому рівні тісно пов'язаний з бюджетним процесом держави, то ступінь взаємозалежності визначає ступінь фінансової децентралізації відповідних територій. Відповідно до юридичних норм, в Україні створені умови для самостійного та незалежного бюджетного процесу на місцевому рівні. Однак ці можливості залишаються практично не реалізованими з таких основних причин:

  • • надмірна централізація бюджетної системи України;
  • • нестабільність вітчизняної нормативно-правової бази;
  • • віднесення до компетенції органів місцевого самоврядування повноважень на здійснення державних видатків без забезпечення їх необхідними джерелами фінансування, тобто наявності так званих "непрофінансованих мандатів";
  • • недостатній рівень податкової автономії місцевого самоврядування;
  • • незначна фіскальна роль місцевих податків і зборів;
  • • високий рівень залежності місцевих бюджетів від трансфертів із державного бюджету;
  • • введення казначейського обслуговування місцевих бюджетів у такій формі, яка суттєво обмежує можливості органів місцевого

самоврядування місцевих фінансових органів щодо управління бюджетними коштами, тощо[3].

Бюджетний процес – це тривалий у часі процес, який охоплює термін понад два роки і не збігається з бюджетним періодом. Бюджетний процес – це процедура загальнонаціонального змісту і має політичний, управлінський, плановий, комунікаційний і фінансовий виміри. Ефективному бюджетному процесу властиві такі важливі риси, які, зокрема, полягають у тому, що він:

  • • включає довгострокову перспективу;
  • • встановлює зв'язок із загальними організаційними цілями;
  • • зосереджує бюджетні рішення на результатах і наслідках;
  • • включає і заохочує ефективний діалог із заінтересованими особами;
  • • стимулює суб'єктів ухвалювати правильні рішення.

Основними принципами бюджетного процесу визнають:

  • • установлення загальних цілей для ухвалення рішень;
  • • розроблення підходів до досягнення цілей;
  • • розроблення бюджету, що узгоджується з підходами до досягнення цілей. Необхідно сформувати і затвердити такий бюджет, який забезпечить досягнення зазначених цілей, зважаючи на обмеження наявних ресурсів;
  • • оцінювання ефективності та внесення змін до фінансового плану. Фінансовий план потрібно постійно оцінювати та вносити зміни, щоб досягти визначені цілі[4].

Відповідно до Бюджетного кодексу України (стаття 3) бюджетний період для всіх бюджетів, що входять у бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим. Це ж стосується, з огляду на єдність бюджетної системи України та положень Бюджетного кодексу, і місцевих бюджетів.

Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України і місцеві бюджети можуть бути затверджені на інший бюджетний період, є:

  • • введення воєнного стану;
  • • оголошення надзвичайного стану в Україні.

В науковій літературі визначають поняття бюджетного циклу. Бюджетний цикл охоплює в часовому просторі час бюджетного процесу, який триває понад два роки і забезпечує виконання усіх чотирьох стадій бюджетного процесу.

Відповідно до міжнародних стандартів одним із важливих засобів успішного формування бюджету є:

  • • аналіз показників попереднього бюджетного періоду;
  • • управління бюджетним процесом поточного року;
  • • підготовка бюджету наступного року.

Кожну стадію бюджетного процесу поділяють на кілька етапів. Зокрема, перша стадія визначає:

  • • встановлення граничних обсягів бюджетних асигнувань;
  • • складання і доведення до розпорядників бюджетних коштів інструкцій з підготовки бюджетних запитів;
  • • підготовку бюджетних запитів;
  • • аналіз і зведення бюджетних запитів;
  • • підготовку проекту рішення про місцевий бюджет і документів, що до нього додаються;
  • • подання проекту рішення про місцевий бюджет на розгляд.

Стадія розгляду і прийняття рішення про місцевий бюджет передбачає подання відповідній місцевій раді:

  • • пояснювальної записки до проекту рішення;
  • • прогнозу показників місцевого бюджету за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні за плановим два бюджетні періоди;
  • • проекту показників зведеного бюджету району (міста);
  • • показників видатків на наступні бюджетні періоди для завершення врахованих у бюджеті проектів з терміном реалізації більше ніж один бюджетний рік;
  • • переліку інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні за плановим два бюджетні періоди;
  • • інформації про хід виконання відповідного бюджету в поточному бюджетному періоді;
  • • пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту місцевого бюджету;
  • • інших матеріалів, обсяг і форму яких визначають відповідні місцеві органи[5].

Основними процедурами на стадії виконання бюджету є:

  • • затвердження розпису бюджету та внесення змін до нього;
  • • мобілізація бюджетних надходжень; покриття тимчасових касових розривів, здійснення місцевих запозичень;
  • • здійснення витрат із бюджету;
  • • контроль та аудит, моніторинг, аналіз та оцінка ефективності витрачання бюджетних коштів;
  • • внесення змін до рішення про місцевий бюджет.

Стадія виконання бюджету за видатками та кредитування, включаючи внесення змін до рішення про місцевий бюджет, відповідно до статті 46 Бюджетного кодексу, містить такі етапи:

  • • установлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету;
  • • затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), а також порядків використання бюджетних коштів;
  • • взяття бюджетних зобов'язань;
  • • отримання товарів, робіт і послуг;
  • • здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань;
  • • використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм;
  • • повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету)[6].

На останній четвертій стадії бюджетного процесу повноваження щодо складання звітів та їх подання до ради відповідного рівня належать до компетенції місцевих органів виконавчої ради, а самі звіти про виконання місцевих бюджетів формують територіальні органи Державної казначейської служби. Після аналізу сформованих звітів територіальними управліннями Міністерства фінансів останні представляють звіти на сесії депутатів ради відповідного рівня. Відповідно до принципу публічності та прозорості звіти про виконання місцевого бюджету мають бути опубліковані.

Висновки. Отже, бюджетний процес на місцевому рівні – це процедура забезпечення економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці на засадах урегульованої нормами права діяльності та узгодженості дій усіх учасників бюджетних правовідносин.

  • [1] Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 (зі змінами і доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua.
  • [2] Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon4.rada.gov.ua.
  • [3] Місцеві фінанси: підручник / за ред. О. П. Кириленко. – К.: Знання, 2006. – 676 с.
  • [4] Складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів на основі положень Бюджетного кодексу : навч. посібник / С. І. Мельник. І. Ф. Щербина, Дж. Хансен та ін. – К.: Міленіум, 2002. – 276 с. (1 модуль Проект підтримки економічної та фіскальної реформи – SEFR).
  • [5] Місцеві фінанси: підручних / за ред. О. П. Кириленко. – К.: Знання. 2006. – 676 с.
  • [6] Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 (зі змінами і доповненнями) (Електронний ресурс]. – Ре жим доступу: www/zakon4.rada.gov.ua.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші