Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Місцеві фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Учасники бюджетного процесу на місцевому рівні та їхні повноваження

Учасники бюджетного процесу на місцевому рівні мають відповідну інституційну будову. До учасників бюджетних правовідносин належать органи, установи та посадові особи, наділені відповідними правами й обов'язками щодо бюджету. їх поділяють залежно від функцій, які вони виконують у бюджетному процесі.

До органів, які визначають основні напрями бюджетної політики на місцевому рівні, відносять Верховну Раду ЛРК та ради відповідного рівня – обласну, районну, міську (районну в містах), селищну та сільську. Оперативне управління бюджетним процесом на місцевому рівні забезпечують: Рада Міністрів АРК, обласні, районні державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування й територіальні управління Міністерства фінансів, Державної фінансової інспекції, Державної фіскальної служби та Державної казначейської служби України. Відповідно до Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів відповідного бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів бюджету. Органами, які наділені повноваженнями щодо правового регулювання бюджетного процесу, є Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України. Регулювання грошово-кредитної діяльності та місцевих запозичень здійснюють Національний банк України та фінансово-кредитні установи.

Серед органів оперативного управління бюджетним процесом на місцевому рівні особливе значення належить територіальним управлінням Міністерства фінансів України. До пріоритетних напрямів діяльності структурних підрозділів з питань фінансів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. 348 "Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ з питань фінансів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації" на місцевому рівні належать:

  • 1) забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно- територіальної одиниці;
  • 2) здійснення заходів із підвищення ефективності управління місцевими фінансами;
  • 3) проведення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу фінансово-економічного стану відповідної території, перспектив її подальшого розвитку;
  • 4) розроблення разом з іншими місцевими органами виконавчої влади проекту "Основних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці на наступний бюджетний період";
  • 5) розроблення в установленому порядку проекту рішення про відповідний місцевий бюджет;
  • 6) організація роботи, пов'язаної зі складанням та управлінням виконання відповідного місцевого бюджету, координація діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;
  • 7) розроблення в установленому порядку прогнозу місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди;
  • 8) забезпечення виконання удосконалення міжбюджетних відносин;
  • 9) забезпечення управління місцевим боргом;
  • 10) удосконалення методів фінансового і бюджетного планування на місцевому рівні;
  • 11) забезпечення здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової і бюджетної звітності, дотримання стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми власності та підпорядкування;
  • 12) забезпечення здійснення повноважень головного розпорядника бюджетних коштів в установах і організаціях, що належать до сфери управління територіальних органів Міністерства фінансів України; тощо[1].

Територіальний орган Міністерства фінансів України відповідно до покладених на нього завдань;

  • • розробляє проект "Основних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці на наступний бюджетний період";
  • • здійснює прогнозування та аналіз доходів місцевого бюджету;
  • • складає та уточнює прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди;
  • • забезпечує виконання основних організаційно-методичних засад бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення проекту місцевого бюджету та прогнозу місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, загальний рівень доходів, видатків і кредитування бюджету, дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання проекту місцевого бюджету;
  • • розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди для підготовки проекту місцевого бюджету та прогнозу місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, встановлює термін та порядок їх подання; здійснює оцінку відповідності бюджетному законодавству бюджетних запитів, паспортів бюджетних програм, проектів зведених кошторисів для складання розпису місцевого бюджету; здійснює аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; здійснює оцінку виконання результативних показників бюджетних програм та відповідності звітності головних розпорядників бюджетних коштів показникам, установленим рішенням про відповідний місцевий бюджет;
  • • складає проект рішення про місцевий бюджет та готує відповідні матеріали, що до нього додаються;
  • • здійснює підготовку аналітичних матеріалів до рішення про місцевий бюджет;
  • • аналізує обсяги дебіторської та кредиторської заборгованостей, причини їх виникнення та готує пропозиції щодо їх погашення; складає розпис місцевого бюджету згідно з бюджетними призначеннями та вносить зміни до нього;
  • • вносить зміни до розпису місцевого бюджету за загальним фондом з метою забезпечення збалансованості надходжень і витрат місцевого бюджету;
  • • разом із головними розпорядниками бюджетних коштів затверджує паспорти бюджетних програм;
  • • затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл; формує проект річного звіту про виконання рішення про місцевий бюджет та здійснює публічне представлення звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період;
  • • забезпечує дотримання загальних вимог до визначення результативних показників бюджетних програм та організаційно-методологічних засад оцінки ефективності бюджетних програм;
  • • забезпечує дотримання подання форм звітності про виконання місцевих бюджетів за встановленими формами та у встановлений термін;
  • • запроваджує програмно-цільовий метод складання і виконання місцевих бюджетів та середньострокове бюджетне планування на місцевому рівні;
  • • здійснює заходи (у тому числі фінансові операції) щодо забезпечення виконання фінансових та інших зобов'язань місцевих органів влади;
  • • погоджує в установленому порядку типові штати бюджетних установ;
  • • тощо.

Територіальні управління Міністерства фінансів України для виконання покладених на них завдань мають право:

  • • отримувати від головних розпорядників бюджетних коштів інформацію, документи і матеріали, необхідні для складення проекту місцевого бюджету, розпису місцевого бюджету, прогнозу місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди та аналізу;
  • • отримувати від розпорядників бюджетних коштів інформацію про здійснення внутрішнього фінансового контролю і внутрішнього аудиту;
  • • зупиняти у межах своїх повноважень здійснення бюджетних асигнувань у випадках, передбачених законодавством;
  • • зупиняти в установленому законодавством порядку здійснення операцій із бюджетними коштами в разі виявлення порушення бюджетного законодавства;
  • • здійснювати внутрішній фінансовий контроль та аудит на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери їх управління;
  • • приймати рішення про включення бюджетного запиту до проекту місцевого бюджету;
  • • затверджувати розпис місцевого бюджету;
  • • вносити зміни до розпису місцевого бюджету за загальним фондом з метою забезпечення збалансованості надходжень і витрат місцевого бюджету;
  • • приймати рішення про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства;
  • • приймати в установленому порядку рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику бюджетних коштів;
  • • приймати в установленому порядку рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами;
  • • приймати в установленому порядку рішення про зупинення бюджетних асигнувань;
  • • виконувати інші дії, що входять до їх компетенції[2].

Територіальні управління Державної казначейської служби України як органу виконавчої влади, що забезпечує обслуговування виконання державного та місцевих бюджетів за доходами і видатками, відповідно до наказу Міністерства фінансів від 02.10.2011 № 1280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2011 року за № 1236/19974 "Про затвердження положень про територіальні органи Державної казначейської служби України" (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів №802 від 10.09.2013);

  • • здійснюють через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій із коштами бюджетів;
  • • за погодженням із фінансовими органами залучають на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам;
  • • здійснюють відкриття і закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду;
  • • здійснюють безспірне списання коштів місцевих бюджетів на підставі рішення суду;
  • • здійснюють безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України;
  • • здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;
  • • нараховують штрафи за неповне або несвоєчасне повернення коштів надміру сплачених податків відповідно до законодавства;
  • • здійснюють розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;
  • • проводять взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами у порядку, встановленому законодавством;
  • • ведуть базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, які перебувають на обслуговуванні в територіальному управлінні Державної казначейської служби;
  • • ведуть облік бюджетних асигнувань, доводять до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису місцевого бюджету та зміни до нього;
  • • здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображають їх у звітності про виконання місцевого бюджету;
  • • забезпечують організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їхньої діяльності;
  • • ведуть бухгалтерський облік усіх операцій з виконання місцевих бюджетів;
  • • складають та подають відповідним місцевим фінансовим органам звітність про виконання місцевих бюджетів;
  • • тощо[3].

Територіальні управління Державної казначейської служби відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Державну казначейську службу України" від 13 квітня 2011 року № 460/2011, наділені повноваженнями здійснювати фінансовий контроль за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів. Контроль здійснюється на стадії взяття бюджетних зобов'язань – попередній та на стадії проведення оплати рахунків за придбані товари та виконані послуги – поточний. Положення передбачає контроль:

  • • за веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;
  • • бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;
  • • відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;
  • • відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
  • • відповідністю платежів узятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;
  • • дотриманням правил валютного контролю за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті;
  • • закупівлею товарів, робіт і послуг за кошти місцевих бюджетів при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;
  • • тощо[4].

Територіальні органи Державної фіскальної служби відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, відповідно до покладених на них завдань:

  • • узагальнюють практику застосування законодавства з питань, що належать до компетенції Державної фіскальної служби;
  • • здійснюють адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів у порядку, встановленому законом, забезпечують контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до місцевих бюджетів;
  • • контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, митних та інших платежів;
  • • здійснюють облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;
  • • проводять аналіз та здійснюють управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного і податкового контролю;
  • • взаємодіють та здійснюють обмін інформацією з органами місцевої влади;
  • • звертаються до суду у випадках, передбачених законом;
  • • проводять аналіз надходження податків і зборів, інших платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України;
  • • подають територіальним управлінням Міністерства фінансів України пропозиції щодо визначення прогнозних (індикативних) показників доходів місцевих бюджетів для складення проекту рішення про місцевий бюджет на відповідний рік;
  • • складають звітність щодо стану розрахунків платників податків із місцевим бюджетом;
  • • здійснюють розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах;
  • • отримують від органів, що здійснюють державний фінансовий контроль, матеріали ревізій та іншу інформацію в разі виявлення фактів порушення законодавства;
  • • застосовують санкції за несвоєчасність подання звітності, встановленої законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на Державну фіскальну службу;
  • • здійснюють контроль за дотриманням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття та обліку податків і зборів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування зазначених сум до бюджету;
  • • здійснюють інші повноваження, визначені законами України[5].

Територіальні органи Державної фіскальної служби (мережу територіальних управлінь подано в додатку) з метою ефективної роботи щодо мобілізації доходів до місцевих бюджетів у межах своїх повноважень мають право отримувати безоплатно від місцевих органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їхніх посадових осіб, а також від громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Одним з учасників бюджетного процесу, які наділені бюджетними повноваженнями на здійснення контрольних функцій щодо виконання місцевих бюджетів, є територіальні управління Державної фінансової інспекції (надалі інспекції), які здійснюють свою діяльність, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року У" 310 "Про затвердження Положення про Державну фінансову інспекцію України".

Відповідно до Бюджетного кодексу України фінансовий контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами здійснюється на усіх стадіях бюджетного процесу.

Під фінансовим контролем у бюджетному процесі слід розуміти цілеспрямовану діяльність законодавчих, представницьких, виконавчих органів державної і місцевої влади, спрямовану на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в процесі формування, розподілу та використання бюджетних коштів з метою забезпечення соціально-економічного розвитку всіх суб'єктів бюджетних відносин.

Територіальний орган фінансової інспекції як суб'єкт фінансового контролю відповідно до Постанови:

  • 1) здійснює державний фінансовий контроль за:
    • • використанням і збереженням фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання комунальної власності, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) комунальне майно (далі – підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо місцевих бюджетів;
    • • дотриманням законодавства про державні закупівлі;
  • 2) здійснює контроль за:
    • • виконанням функцій з управління об'єктами комунальної власності;
    • • цільовим використанням коштів місцевих бюджетів;
    • • цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під місцеві гарантії;
    • • складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання місцевого бюджету;
    • • станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в розпорядників бюджетних коштів;
    • • усуненням виявлених недоліків і порушень;
  • 3) уживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:
    • • вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства;
    • • звертається до суду в інтересах держави, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
    • • проводить аналіз стану додержання фінансової дисципліни та про його результати повідомляє органи місцевого самоврядування;
    • • готує і подає до відповідних органів пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які призвели до допущення недоліків і порушень;
    • • здійснює контроль за виконанням вимог і пропозицій, поданих інспекцією місцевим органам виконавчої влади, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування за результатами державного фінансового контролю, та інформує про це Державну фінансову інспекцію;
    • • застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства;
    • • передає правоохоронним органам матеріали ревізій у разі встановлення порушень законодавства, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь;
    • • інформує правоохоронні органи про факти інших виявлених порушень законодавства;
  • 4) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства;
  • 5) інспекція має право в установленому порядку:
    • • одержувати від органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їхніх посадових осіб, фізичних осіб – підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на інспекцію завдань;
    • • користуватися відповідними інформаційними базами даних місцевих органів влади та місцевого самоврядування, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;
    • • здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення інспектування у формі планових і позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, державного фінансового аудиту;
    • • перевірки державних закупівель;
    • • перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур закупівель, проводити перевірку фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
    • • безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, які належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються; вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у її проведенні звертатися до суду щодо спонукання до проведення інвентаризації, а до ухвалення відповідного рішення судом опечатувати в установленому порядку каси, касові приміщення, склади та архіви;
    • • одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю; вилучати під час проведення ревізії у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду вилучати до закінчення ревізії оригінали зазначених документів; одержувати від Національного банку України і його установ, інших банків, кредитних установ і територіальних управлінь Державної казначейської служби необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що контролюються, а від інших підприємств та організацій, у тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об'єктами, – довідки і копії документів про операції і розрахунки з підприємствами, установами та організаціями; проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального і фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їхньої реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюються;
    • • пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;
    • • зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу в разі виявлення порушень законодавства;
    • • вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені під час проведення ревізій приховані, занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними місцевими органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування у разі, коли отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням законодавства;
    • • порушувати перед місцевими органами влади питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід відповідного бюджету кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;
    • • накладати у випадках, передбачених законом, адміністративні стягнення;
    • • порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях;
    • • при виявленні збитків, завданих державі, територіальній громаді чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України[6].

Інспекції при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Оскільки територіальні управління Державної фінансової інспекції є органами державного фінансового контролю, то інспекції утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

До органів, які забезпечують визначення місцевої бюджетної політики, її виконання та окреслюють бюджетні пріоритети на місцевому рівні, відносять місцеві органи відповідного рівня та органи місцевого самоврядування. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (зі змінами і доповненнями станом на 06.02.2015) визначає бюджетні повноваження цих органів. Відповідно до зазначеного закону система місцевого самоврядування включає:

  • • територіальну громаду;
  • • сільську, селищну, міську раду;
  • • сільського, селищного, міського голову;
  • • виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
  • • районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
  • • органи самоорганізації населення.

Закон передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради серед інших вирішуються питання щодо бюджетного процесу на місцевому рівні, як-от:

  • • затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;
  • • затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;
  • • установлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України;
  • • ухвалення рішень щодо здійснення місцевих запозичень;
  • • ухвалення рішень щодо передачі коштів із відповідного місцевого бюджету;
  • • ухвалення рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг на місцеві податки і збори, а також земельний податок;
  • • установлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;
  • • вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу;
  • • ухвалення рішень із питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених законами України;
  • • інші повноваження в межах їхньої компетенції[7].

Закон передбачає певні повноваження у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку. Зазначеним нормативним документом передбачено повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін, управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку. Зокрема до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

  • • підготовка програм соціально-економічного та соціального розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм;
  • • забезпечення складання балансів фінансових, трудових ресурсів, грошових доходів і видатків, необхідних для управління соціально- економічним і культурним розвитком відповідної території;
  • • складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;
  • • здійснення в установленому порядку фінансування видатків із місцевого бюджету;
  • • сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території;
  • • управління в межах, визначених радою, майном, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад;
  • • управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній формі власності відповідних територіальних громад;
  • • сприяння розширенню житлового будівництва;
  • • тощо.

Закон визначає певні повноваження у галузі будівництва, у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту. Зокрема, до відання органів місцевого самоврядування відносять управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, організацію їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення. До повноважень у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища серед інших відносять: підготовку і внесення на розгляд відповідної ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розміри плати за користування природними ресурсами, встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів, підготовку і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля, координацію діяльності місцевих органів земельних ресурсів.

У сфері соціального захисту населення до відання виконкомів відповідних рад серед інших повноважень належать:

  • • установлення за рахунок власних коштів додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення;
  • • забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення матеріального стану, житлових і побутових умов відповідних категорій населення тощо.

Закон передбачає повноваження в галузі зовнішньоекономічної діяльності, в галузі оборонної роботи, повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та інші повноваження.

Повноваження районних і обласних рад регламентують статті 43 і 44 зазначеного закону. Зокрема, виключно на пленарних засіданнях районної чи обласної ради вирішуються питання:

  • • затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання;
  • • затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання;
  • • розподіл переданих з державного бюджету коштів у формі дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення;
  • • вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад;
  • • дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасування такого дозволу;
  • • ухвалення рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і в порядку, визначених законом;
  • • заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їхніх заступників про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань; тощо. Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що районні і обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях інші питання, віднесені до їх відання чинним законодавством.

Ефективність бюджетного процесу на місцевому рівні особливо залежить від координації учасників бюджетного процесу. Кожний учасник зобов'язаний чинного в межах компетенції та згідно з положеннями чинного законодавства. За недотримання норм відповідних нормативно-правових актів настає відповідальність осіб, які наділені бюджетними повноваженнями.

Висновки. Отже, ефективність бюджетного процесу на місцевому рівні особливо залежить від координації учасників бюджетного процесу. Кожний учасник зобов'язаний діяти в межах компетенції та згідно з положеннями чинного законодавства. За недотримання норм відповідних нормативно- правових актів настає відповідальність осіб, які наділені бюджетними повноваженнями.

Розвиток управління місцевими фінансами сьогодні вимагає від усіх учасників бюджетних правовідносин дотримуватись чинних правил та підходів щодо розбудови і пошуку нових механізмів формування, використання та контролю за дотриманням процедур фінансового забезпечення відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

  • [1] Постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 348 "Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ з питань фінансів обласної. Київської та Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастопольської державної адміністрації" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
  • [2] Постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 348 "Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ з питань фінансів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастопольської державної адміністрації" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
  • [3] Постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 Ν" 348 "Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ з питань фінансів обласної. Київської та Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастопольської державної адміністрації" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
  • [4] Указ Президента України "Про Положення про Державну казначейську службу України" від 13.04.2011 № 460/2011 [Електронний ресурс). – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
  • [5] Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 "Положення про Державну фіскальну службу Українці" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.
  • [6] Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 310 "Про затвердження Положення про Державну фінансову інспекцію України" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Mkoa.rada.gov.ua.
  • [7] Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (зі змінами і доповненнями в редакції станом на 05.03.2015) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші