Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Державне управління в економічній сфері
< Попередня   ЗМІСТ

Висновки до глави 5

1. Обґрунтовано важливість формування позитивного іміджу України на міжнародній арені з метою забезпечення національних інтересів. Водночас, визначено проблему стимулювання конкурентної здатності держави на світових ринках і проектів в інвестиційній сфері. Цілеспрямована політика держави щодо формування власного іміджу допомагає не тільки закріпити існуючі економічні та політичні успіхи країни а й побудувати необхідний асоціативний ряд на міжнародній арені.

Однією з складових національної PR-програми має бути активізація інформаційної політики України. Необхідно доносити до міжнародної спільноти правдиву інформацію про нашу країну, пропагувати її цінності та надбання. Головний акцент має бути поставлений на тому, що Україна - це європейська держава з багатим сировинним потенціалом, сприятливими кліматичними умовами, родючою землею та високим інтелектуальним потенціалом населення. Українське суспільство володіє значним ринком кваліфікованої робочої сили.

Для того, щоб задіяти весь іміджевий потенціал нашої держави, необхідні продумана державна інформаційна політика і чітко сплановані іміджеві кампанії. Вдале поєднання внутрішньої та зовнішньої складової іміджу дасть можливість скоригувати негативне відношення до України та створити підстави для формування позитивного іміджу. Саме зовнішньополітична техніка PR дозволяє не протидіяти стереотипам, а створювати новий імідж чи запускати нові позитивні характеристики держави, які б міцно закріпили її позиції на міжнародній арені та в міжнародному співтоваристві.

Іміджеві кампанії мають базуватися на дослідженнях вже існуючого іміджу країни, враховувати національні особливості цільових груп і зарубіжний досвід. Але цьому спочатку повинно передувати поява й завоювання світового ринку високоякісними вітчизняними продуктами, які б асоціювалися з Україною.

2. Інтеграційні можливості нашої держави є одною з пріоритетних складових економічної політики. Формування управлінських рішень щодо пріоритетності того чи іншого напряму розвитку інтеграційних можливостей має базуватися на врахуванні того факту, що Україна як незалежна держава знаходиться в геополітичному торговому просторі 10-ти прикордонних країн.

Також доводиться припущення, що український уряд поки явно недооцінює потенційні можливості цих країн у розширенні торгово- економічних відносин, у зміцненні своєї економіки. Відновлення раніше існуючих економічних зв'язків і їх значне розширення є для України об'єктивною необхідністю, а через простір цього ринку вона може просувати свої товари на інші ринки: Африки й Азії.

Просування вітчизняних товарів на ринки Євросоюзу проходить із великими труднощами в зв'язку з наявністю тарифних бар'єрів, експортних обмежень, антидемпінгового регулювання. У торгівлі з цими країнами виявилася повна безперспективність орієнтації на експорт сировини і виробів первинного ступеня переробки. Структура експорту залежатиме від реалізації економічної програми уряду, орієнтованої на розвиток сучасного машинобудування, хімічної, металургійної промисловості. На ринку ЄС варто взяти курс на максимально швидке адаптування вітчизняного товаровиробництва до економічних реалій сучасного ринку. На озброєння варто взяти досвід Японії, Південної Кореї, Тайваню по енергозбереженню й умінню випускати якісну продукцію з мінімальними витратами, конкурентоздатну на цьому регіональному ринку. Без цього Україна не зможе успішно інтегруватися в ЄС і світову господарську систему. У торгівлі України з державами Євросоюзу видно її незбалансованість.

3. Формуючи власну зовнішньоекономічну політику, Україна повинна враховувати інтеграційні процеси в країнах Азії й Азіатсько- Тихоокеанського регіону (АТР). Там набирає силу таке об'єднання держав у загальний ринок як Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС) у складі 21 країни, створене в 1989 році. У це угруповання входять країни Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), нові індустріальні країни (Н1К) і такі розвинуті країни як Японія, США, Канада, Австрія, Нова Зеландія, а також Китай. Цей великий регіональний ринок із величезними природними багатствами, де проживає близько 40 % населення земної кулі, виробляється більше 50 % ВВП світу. Україна на цьому ринку робить тільки перші кроки.

Перспективними вітчизняними товарами на ринку АТЕС можуть стати високоякісна продукція машинобудування, суднобудування, електроніка. Саме у прагматичній зовнішньополітичної діяльності в регіонах Чорного та Балтійського морів, Центрально-Східної Європи а також вздовж всієї Балто-Чорноморської вісі загалом, кооперації в економічній, політичній і безпековій сферах, формуванні регіональних структур співпраці від Балтійського до Чорного морів і полягає реальна стратегічна можливість інтеграції України в Європу.

Політика європейської інтеграції вимагає належної координації зі східним зовнішньополітичним напрямком. У зв'язку з цим доцільним є: не намагатися використовувати євроінтеграційну політику для зменшення російського впливу в цій частині світу; надати більшої зваженості, деідеологізованості та прагматизму російсько-українському діалогу на основі взаємної вигоди (стрижневе значення може мати, приміром, енерготранспортна система України, яка має істотне значення .як для Росії й України так і для країн ЄЄ); зберегти свій транзитний потенціал і поступово зменшити енергетичну залежність від Росії через пошук альтернативних джерел енергопостачання; підтримувати російсько- українські відносини на рівні стратегічного партнерства її обопільної взаємозалежності обох держав шляхом розширення та поглиблення існуючих сфер співробітництва. Механізмами цього можуть стати переведення вирішення конфліктних чи спірних питань виключно у переговорну площину, спроби знайти компроміс, виявити можливості поступок на основі паритетності взаємовідносин, рівноправності, добросусідської конкуренції тощо; оживити інтеграційні процеси в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) і принести додаткові вигоди Україні могло б створення зони вільної торгівлі. Це сприяло б розширенню міжрегіональної торгівлі країн-учасниць ОЧЕС та збільшенню притоку іноземних інвестицій.

4. Оскільки не можна говорити про стале економічне зростання без належного розвитку людського капіталу та його потенціалу, одним із найважливіших завдань держави стає розвиток соціально- економічної сфери, перед усім системи охорони здоров'я та супутніх галузей, удосконалення системи освіти й науки, забезпечення соціальних стандартів на європейському рівні, продовження політики стимулювання народжуваності.

Не зважаючи на виявлені негаразди, Україна зберігає необхідні передумови для подолання економічної кризи, розвитку конку рентоздатної економіки й створення позитивного іміджу в світовому економічному просторі. Основними "знаряддями" для цього е вигідне географічне розташування, багаті, ще не до кінця вичерпані, природні ресурси, освічена нація та висококваліфікована робоча сила, що створюють людський капітал; розвинута наука і система освіти, потужний потенціал виробничого й агропромислового комплексів.

Для виходу з тієї ситуації, яка зараз склалася в Україні внаслідок фінансово-економічної кризи та прорахунків державного управління необхідна реалізація комплексу заходів у наступних напрямах;

- досягнення та підтримка макроекономічної стабілізації;

- створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення інвестицій, оптимізація структури джерел їх надходження, раціоналізація розподілу серед секторів економіки;

- збільшення обсягів інвестування реального сектора економіки;

- фінансування розвитку природно-ресурсного потенціалу країни, визначення шляхів Його подальшого нарощування, оптимізації видобутку і раціоналізації використання природних ресурсів;

- стимулювання інноваційного розвитку вітчизняних підприємств, оновлення матеріально-технічної бази, запровадження нових сучасних технологій виробництва, спрямованих на підвищення якості продукції та зменшення витрат на її виробництво внаслідок застосування енерго- і ресурсозберігаючих технологій;

- підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності шляхом розробки та реалізації обгрунтованої експортно-імпортної політики, основними векторами якої мають статті: досягнення позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу й оптимізація товарної структури експорту в напрямі збільшення експорту готової продукції і зменшення експорту природних ресурсів;

- визначення програми інноваційного економічного розвитку та зміщення акцентів на внутрішній ринок з метою зменшення впливу зовнішнього економічного середовища;

- стимулювання розвитку наукового потенціалу країни, комплексних досліджень причин і наслідків фінансово-економічної кризи; розробки науковообгрунтованих методологічних і практичних рекомендацій щодо антикризових програм і стратегій розвитку національної економіки;

- мотивування і стимулювання трудових ресурсів, створення належних соціально-економічних умов для підвищення рівня життя населення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси