Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПЕРЕДМОВА

У сучасних умовах стоїть задача забезпечення європейських стандартів вищої школи. їх необхідною складовою виступають психологічні знання, які набувають особливого й різноманітного значення в сфері освіти.

Навчальна програма з загальної психологи для студентів галузі знань "Педагогічна освіта", що здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень "Бакалавр", передбачає засвоєння студентами фундаментальних знань психологічної науки, а також вироблення вмінь та навичок використання отриманих знань при вирішенні фахових задач, пов'язаних з удосконаленням педагогічного процесу в навчальних закладах.

Лекційний курс побудований у відповідності із запропонованою навчальною програмою. Його зміст спрямований на розкриття базових знань з психології, а саме: поняття про психологічну науку, її основні категорії, методи, принципи, етапи історичного розвитку. Окрема увага приділяється висвітленню властивостей психічних процесів, розкриттю психологічної будови особистості, її тлумачення у різних теоріях, основ її творчості. Подаються елементарні соціально-психологічні знання.

Структурою навчального посібника передбачено шість модульних блоків, які охоплюють сорок дві лекційних теми. Кожен модуль завершується завданнями тестового контролю знань. До третього й п'ятого модулів, що включають по чотири-п'ять лекційних тем, пропонується по п'ятдесят тестових завдань. До решти модулів, що охоплюють по сім-десять тем, тестовий контроль знань до кожного з них передбачає сто завдань. Запропонована кількість тестових завдань є зручною при оцінюванні знань студентів за стобальною шкалою.

Крім модульних блоків, посібник включає словник основних термінів та загальний список літератури.

Зміст кожної лекції складається з плану, списку літератури та викладу матеріалу, що висвітлює питання теми.

При укладанні змісту посібника ми прагнули спрямувати студента і на самостійне поповнення й осмислення своїх знань, а також на проведення дослідницької роботи щодо недостатньо висвітлених у науці проблем. Розкриття у посібнику дискусійності сучасних знань досягається через висвітлення провідних психологічних концепцій і теорій стосовно феноменів спілкування, діяльності, особистості, пізнавальних та емоційно-вольових процесів тощо. Це викликає у студента потребу не просто засвоїти готові знання, а виробити свій погляд на те чи інше питання, знайти додаткову інформацію про нього.

Сподіваємось, що запропонований посібник допоможе студентам глибше оволодіти психологічними знаннями, вміннями самоорганізації навчально-професійної діяльності й стане у нагоді як майбутнім педагогам, так і викладачам.

ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЇ

Предмет психології

План

  • 1. Перші уявлення про предмет психологи
  • 2. Сучасне тлумачення предмету психологи
  • 3. Психіка як форма відображення
  • 4. Характеристики свідомості. Несвідоме
  • 5. Мозок і психіка

Перші уявлення про предмет психологи

Кожна наука має свій предмет, що відображає ту сферу дійсності, яку ця наука вивчає. З сивої давнини походить думка, що ті явища, які вивчає психологія, особливі – не такі, як інша реальність. Дійсно, сприймання книги – це не сама книга; спогад про подію відрізняється від самої події. Всі ці явища належать до внутрішнього світу людини поряд з тими явищами, які її оточують і становлять так званий зовнішній світ. Зв'язок зовнішнього і внутрішнього світу став предметом філософських дискусій ще в давнину.

Ідеалістичний підхід полягає в тому, що він протиставляє духовне життя матеріальній дійсності. Духовне життя вважається проявом вищого розуму, не підвладного законам природи. Цей особливий внутрішній світ (суб'єктивний) не залежить від зовнішніх умов та впливів і зовні неспостережуваний, а розкривається у самоспогляданні (інтроспекції).

Предметом психології спочатку вважали внутрішній світ, що розумівся як душа, тобто надприродне, таємниче, недосяжне для наукового дослідження явище. Назва пішла від грецького "псюхе" – душа і "логос" – наука. Пізніше Декарт (1596-1650) розглядав психіку як утворену з двох частин (дуалізм). Одна з них включала відчуття, сприймання та інші елементарні психічні процеси, пояснювалась тими ж законами (переважно механічними), що й інша реальність. А друга – це мислення, воля, уява – вищі психічні прояви. На думку Декарта, вони лежать за межами дії законів реальності і керовані вищим розумом.

У науковому поясненні елементарної психіки Декарт вперше використав поняття рефлексу (від лат. – відображати), що розглядалось як механічне явище. Приблизна схема тодішнього розуміння рефлексу така: зовнішній поштовх приводить внутрішні провідні шляхи у коливання, що передаються у головний мозок. Показово, що тоді психологія намагалась взагалі представити людину як механізм, автомат. Одна з робіт Ламетрі (1709-1751) так і називалась "Людина-машина". Звичайно, така механістична схема не в змозі була пояснити найскладніших проявів розуму, волі, уяви людини. Зокрема, дію машини легко передбачити, але кожна людина поводиться своєрідно й переважно неочікувано.

Таке ж дуалістичне уявлення про психіку зберігається і у XIX ст. (Еббінгауз, Вундт). Початки моністичного підходу до тлумачення психіки зароджувались у роботах французьких матеріалістів, які намагались розглядати психічні явища як усі інші явища природи. Поворотний момент настав з появою роботи І.М. Сеченова "Рефлекси головного мозку" (1863), в якій було доведено необхідність і можливість наукового вивчення всіх без винятку психічних явищ.

Як зазначалось, ще Декарт показав рефлекторну природу елементарних проявів психіки. Сеченов представив і найбільш складні процеси психічного життя також як рефлекси: "Все акты сознательной и бессознательной жизни по способу происхождения – суть рефлексы" (І.М. Сеченов, 1947).

Поняття рефлексу дозволяє розкрити зв'язок внутрішнього світу із зовнішнім, обумовленість психіки людини зовнішніми умовами. Психіка розглядається не як замкнений і недосяжний для спостережень світ, а як регулятор діяльності, що виникає у відповідь на подразник. Психічне явище не обмежуються лише тим, що дано людині при інтроспекції своїх почуттів, думок, а воно включає в свій склад вплив зовнішнього подразника і рухову відповідь на нього. Роботи Сеченова розкрили рефлекторну природу психіки і стали основою сучасного уявлення про предмет психології у вітчизняній науці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші