Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мозок і психіка

Мозок – провідний орган психіки. Ще в давнину люди спостерігали випадки, коли при травмуванні головного мозку виникали різні захворювання психіки. При пошкодженні лобної частини руйнувалось уміння планувати, при враженні скроневих ділянок порушувалось мовлення. Тому виникло питання, як пов'язані окремі ділянки мозку із різними психічними явищами (проблема локалізації психічних функцій). Деякий час вважалось, що існує пряма відповідність між певними ділянками мозку і конкретними психічними функціями. Розроблялись спеціальні карти поверхні мозку (Клейст), однак спостереження показали, що порушення одного й того ж психічного процесу виникає при пошкодженні різних ділянок мозку і, навпаки – пошкодження однієї ділянки мозку викликає розлади різних психічних функцій. Наприклад, розлади письма виникають при травмах лобної, скроневої, потиличної ділянок мозку.

Отже, був зроблений висновок про відсутність жорсткої локалізації психічних функцій – тобто прямої відповідності між окремими психічними процесами і певною ділянкою головного мозку. Складна психічна діяльність здійснюється не окремим відділом головного мозку, а системою органів, кожен з яких відіграє певну роль у забезпеченні цієї діяльності. Таку систему П.К. Анохін назвав функціональною. Наприклад, щоб написати, людині необхідно почути (скронева ділянка), вимовити (моторна зона), перейти від звуків до букв (потилична і тім'яна), відтворити їх послідовність (лобна).

Олександр Романович Лурія – основоположник нейропсихології – науки про мозкову локалізацію психічних функцій – виділив у головному мозку людини три блоки за їх роллю у забезпеченні психічної діяльності.

Перший блокенергетичний (верхні відділи стовбуру мозку, ретикулярна формація і утворення давньої кори). Забезпечує постачання поживних речовин (кисню, глюкози тощо) до мозку, підтримує напругу (активацію), необхідну для роботи вищих відділів головного мозку. Порушення цих ділянок призводить до хронічної нестійкої уваги, втомлюваності, сонливості, байдужості, кволості.

Другий блок – прийому, зберігання і переробки інформації (задні відділи великих півкуль, тім'яні, скроневі, потиличні відділи головного мозку). Забезпечує надходження, обдумування та фіксацію інформації із зовнішнього світу. Порушення викликають різноманітні розлади пізнавальних процесів людини. Якщо вражені тім'яні відділи, людина не впізнає на дотик предмет, не відчуває положення тіла і рук; травми скроневої долі викликають розлади слуху; потиличної – зору.

Третій блок – програм, регуляції та контролю діяльності (лобні частини великих півкуль). Свідома діяльність починається з отримання і переробки інформації (II блок), а закінчується виникненням намірів, виробкою програм та їх здійсненням у діяльності. Порушення цього блоку майже непомітні у поведінці людини, немає розладів рухів або мовлення. Але при спостереженні за людиною виявляються різноманітні недоречності в організації її поведінки. Хворий не може довести роботу до кінця, забуває про свій намір у процесі його здійснення, не виправляє елементарних помилок, навіть у написанні власного імені.

Блоки головного мозку, забезпечуючи цілісну психічну діяльність людини, працюють злагоджено. Так, для першого блоку (енергетичного) сигналом до підвищення тонусу кори головного мозку є надходження інформації із зовнішнього світу, що здійснюється другим блоком – прийому, зберігання, переробки інформації. Без нової інформації людина навпаки – нудьгує, засинає. Третій блок (програм, регуляції і контролю діяльності) активізує перший блок з тим, щоб підвищити тонус кори головного мозку, що є необхідним для досягнення цілі, або знижує його, коли ціль досягнуто.

Людина може свідомо регулювати рівень своєї активності. Робота головного мозку тісно пов'язана зі всім організмом людини, забезпечуючи його зв'язок із зовнішнім світом і орієнтування в ньому. Перший блок безпосередньо отримує імпульси від внутрішніх органів, що утворює основу біологічних потреб (голод, температурний баланс, спрага), які потім обдумуються і задовольняються за допомогою другого і третього блоків.

Цілісна робота головного мозку відбувається за такими основними принципами:

  • 1) функціональної асиметрії, який полягає в тому, що півкулі виконують різні психічні функції;
  • 2) латералізації, що означає нерівноцінність півкуль, яка існує тільки у людини і пов'язана з виділенням ведучої правої руки. Найбільш важливі у суспільстві функції (мовлення, читання, логічне мислення) забезпечує ліва півкуля, яку називають провідною. Права півкуля – підпорядкована, виконує функції орієнтації в просторі, виникнення сновидінь, розчленування мелодій та звуків тощо.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші