Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поняття про статистичні методи у психології

План

  • 1. Типи вимірювальних шкал
  • 2. Способи знаходження типових результатів варіаційного ряду
  • 3. Поняття про дисперсію та її обчислення
  • 4. Поняття про кореляцію та її обчислення

Типи вимірювальних шкал

Кількісний аналіз результатів дослідженій передбачає числову оцінку параметрів досліджуваного психічного явища.

Числові результати, розташовані в порядку зростання або спадання, утворюють варіаційний ряд. Окреме число, взяте з варіаційного ряду, називають варіантою і позначають х., (читають "ікс з індексом і"). Кількість однакових варіант у ряду становить частоту даної варіанти х. та позначається к..

За психологічним змістом числові результати відображають кількісні характеристики дослідженого явища – так чи інакше вимірюють його, а тому варіаційний ряд належить до одного з типів вимірювальних шкал. Тип вимірювальної шкали необхідно встановити насамперед, бо від цього залежить вибір подальших обчислень.

У шкалі найменувань числами позначають різні класи предметів, які розрізняються між собою наявністю вимірюваної властивості. Наприклад, за ознакою "характер занять до вступу в університет" першокурсники утворюють класи: 1 – випускники школи; 2 – демобілізовані зі служби в армії; 3 – випускники педагогічних коледжів; 4 – випускники професійно-технічних коледжів тощо. Позначимо кожен клас числом, яке показує, що студенти даного класу займались до вступу в університет однаковою діяльністю, а студенти решти класів – іншою. Таким чином, у шкалі найменувань числа мають розрізнювальне значення.

Шкала порядку: числа в ній мають порядкове значення, на відміну від попередньої, де вони тільки розрізняли (диференціювали) різні класи. Зростанню чисел відповідає зростання або спадання певної властивості. Наприклад, у шкільному класі встановили рівень пізнавального інтересу кожного учня, виражений числом. Складемо список учнів у порядку зростання числового показника пізнавальної активності – отримаємо послідовність зростаючих чисел, які утворили шкалу порядку.

Для розуміння особливостей шкали інтервалів порівняємо її з попередньою. У шкалах інтервалів однаковим різницям чисел відповідають однакові різниці вимірюваної властивості. Уявімо собі вищезгаданий список учнів, складений по мірі зростання у них пізнавального інтересу. Умовно позначимо кількість вимірюваної властивості (пізнавального інтересу) кружечками різного діаметру (див. табл. 3). Різниця між сусідніми кружечками кожен раз змінюється.

Таблиця 3

з/п

Список

учнів

Шкала порядку

Шкала інтервалів

Кількість

вимірюваної

властивості

Різниця між сусідніми учнями

Кількість

вимірюваної

властивості

Різниця між

сусідніми

учнями

1

П.Т.

2

А.З.

3

І.Д.

4

Р.В.

5

Я.С.

Так, очевидно, що між першим (П.Т.) і другим (А.З.) вона менша, ніж між другим (А.З.) і третім (І.Д.). У таблиці це показано у четвертій колонці. Така особливість характерна для шкал порядку. У шкалі інтервалів необхідно, щоб кожен наступний учень відрізнявся від попереднього на постійну кількість вимірюваної властивості (п'ята колонка). Тобто кружечки, що позначають різницю між сусідами – однакові (шоста колонка).

У шкалах інтервалів завжди наявна одиниця вимірювання. Приклади: шкала літочислення, температурна шкала. Так, тривалість періоду часу від 45 р. до н.е. до 40 р. до н.е. така ж, що і від 1990 р. н.е. до 1995 р. н.е. П'ять років позначає фіксований часовий проміжок, у якому місці шкали ми б його не визначили.

Шкала інтервалів найбільш складна, включає в себе ознаки попередніх, до неї можна застосувати будь-які обчислення. Після встановлення типу шкали визначаємо можливі операції з отриманими числовими даними.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші