Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ускладнення поведінки: інстинкт – навик – інтелект

У комах особливого розвитку досягають спадково закріплені форми поведінки – інстинкти. їх нервова система вже досить складна – гангліонарна. В передньому ганглії (вузлові) виділяється скупчення нервових клітин, які виконують однакові функції (зорові, нюхові), розвинені рецептори (око, вусики, ніжки). Психіка комах перебуває на сенсорній стадії розвитку, тобто комахи розрізняють не предмети, а лиш окремі їх ознаки (колір, смак, запах).

Характеристика інстинктів

  • - видова поведінка, тобто однакова для всіх представників виду;
  • - вроджені;
  • - спадково передаються;
  • - виробляються протягом мільйонів- років;
  • - пристосовані до постійних умов життя;
  • - їх викликають елементарні стимули. Наприклад, хімічний склад кінця листка – це елементарний стимул для земляних черв'яків, що викликає інстинкт затягування листка у нірку; – раціональні лише в незмінних умовах (бджола закриває й порожні стільники);
  • - особливо розвинені у комах, оскільки вони з надлишком відтворюються, і спадкових форм поведінки достатньо для продовження роду.

Хоча інстинктивна поведінка є досить складною і часто виглядає як розумна (у бджіл), все ж таки вона орієнтована на стандартні умови існування тварин і виявляє свою недоречність, якщо умови раптом змінились. Так, пінгвіни висиджують яйця, покладені лише на певне місце. Якщо їх пересунути на кількадесят сантиметрів убік, то птах вже не сідає на них, і потомство гине. Таким чином, така форма поведінки, як інстинкт є негнучкою і не змінюється під впливом нових умов існування. Значна частина тваринних видів з інстинктивною поведінкою гине, але сам вид зберігається внаслідок принципу надлишкового відтворення. Зокрема, кожне нове покоління комах налічує тисячі особин. Якщо навіть половина з них загине, то вид все одно виживе.

Для хребетних умовою збереження виду є виживання окремих тварин. Це підвищує вимоги до орієнтації у постійно змінних умовах. Поряд з інстинктом набуває свого значення індивідуально вироблена поведінка – навичка, яка пристосована до умов життя конкретного представника виду.

Ускладнюється головний мозок. Він має ієрархічну будову: нижчі підкоркові вузли (регуляція внутрішніх органів, обміну речовин, дихання, кровообігу), підкоркові вузли, давня кора, утворення нової кори.

Характеристика навика

  • - індивідуально вироблена поведінка;
  • - процес орієнтування в нових умовах не розмежований із активними рухами, у ході і в результаті яких виробляється нова схема поведінки;
  • - залежить від умов і образу життя тварин (у ведмедів, які водяться у лісі, навички інші, ніж у тих, що живуть у цирку); – вироблення навичок відбувається у ході неодноразового повторення певної схеми поведінки, тренування, дресирування;
  • - розвиток навичок відповідає перцептивній стадії психіки, коли тварина розрізняє предмети у цілому (квітку, дерево, людину);
  • - водночас, навичка є все ж таки не досить гнучкою поведінкою, тому не одразу стає ефективною в нових умовах. Наприклад, у досліді кішку розміщували в клітці, з одного боку якої були дверцята із засувом. Навпроти дверцят клітки клали приманку. Кішка, хаотично рухаючись кліткою, випадково зачіпляла засув, дверцята відкривались, і вона діставала приманку. Так повторювалось кілька разів. Раптом клітку розвернули в інший бік. Приманку клали на тому ж місці. Кішка одразу бігла у той бік клітки, де минулого разу були дверцята, і довго намагалась їх "відкрити", хоча тепер засув знаходився навпроти.

З удосконаленням нервової системи у тварин виникають передумови інтелектуальної поведінки, зокрема екстраполяційний рефлекс, зростають складність сприймання й міцність пам'яті. Екстраполяційний рефлекс полягає у тому, що тварина простежує рухи об'єкта й орієнтує свою поведінку на очікуване переміщення цього об'єкта. Ось як це виявилось у досліді. Перед тваринами різних видів знаходилась непрозора трубка з віконцем, де з'являлись рухомі приманки. Курка не відходила від віконця і чекала, коли знову з'явиться їжа, а хижаки очікували приманку біля кінця трубки у тому напрямку, куди вона зникла.

Зростання складності сприймання і міцності пам'яті ілюструє наступний дослід. У присутності тварин різних видів ховали їжу. Щури намагаються дістати її протягом всього 10-20 секунд, а потім забувають; мавпи роблять те ж саме набагато довше – 20-48 год.

У приматів (людиноподібних мавп) з'являється інтелектуальна поведінка, яка є ефективною у неповторюваних, одиничних ситуаціях. Процес орієнтування в нових умовах, у ході якого виробляється схема розв'язання задачі, виокремлюється і передує практичним спробам. Рухи тварини будуються потім за цією схемою. Інтелектуальна поведінка тварин розгортається у такій послідовності: орієнтувально-дослідницька поведінка → формування програми рухів → порівняння виконуваного з вихідною програмою.

Інтелектуальна поведінка тварин відзначається такими ознаками:

  • - пов'язана лише з біологічними потребами в їжі, теплі тощо; визначається безпосередньо сприйманими стимулами. Наприклад, мавпа намагається зірвати персик, що розташований в полі її зору, але якщо вона не бачить його, то уявну задачу за описом чи малюнком не розв'язує;
  • - швидко перетворюється на стандартну поведінку. Так, мавпа у приміщенні лабораторії навчилась гасити полум'я водою, відкриваючи кран з водою (прояв інтелекту). Коли мавпі довелось гасити полум'я у човні на озері, вона виходила на берег і бігла до лабораторії, щоб дістати воду з крана (навичка);
  • - не передається нащадкам і не засвоюється з чужого досвіду.

Свідома діяльність людини

Сутність людської свідомості пояснюється по-різному. По-перше, як вияв надприродного духовного начала, божого розуму. По-друге, як прямий результат еволюції тваринного світу. У вітчизняній психології прийнято положення про те, що свідомість – результат формування в умовах суспільства, головними з яких є спільна праця, застосування знарядь, мова та спілкування. У тваринному світі вдосконалення поведінки і психіки відбувалось тільки за умов ускладнення нервової системи, при появі нових її органів. В історичному розвитку суспільства нервова система людини залишається незмінною, а вдосконалення психіки пов'язане з навчанням та вихованням, що концентрують у собі надбання суспільного досвіду.

Свідома діяльність людини відрізняється від індивідуально- змінної поведінки тварин такими ознаками:

  • 1) не обов'язково пов'язана з біологічними потребами. Діяльність спрямовується потребами в спілкуванні, пізнанні тощо;
  • 2) не обов'язково визначається наочними враженнями, а програмується наперед: у сонячну погоду беруть парасольку; садять садок, знаючи, що він дасть урожай лише через кілька років.

Специфічною ознакою свідомості є використання, передача та зберігання знарядь діяльності. Тварини використовують допоміжні засоби (наприклад, за допомогою палки мавпа намагається дістати персик), яких вони не виготовляють, а у готовому вигляді беруть із середовища. Тварини не зберігають ці допоміжні засоби, не передають іншим. Тварини лише виражають свої стани (наприклад, рухи бджоли), але не позначають предметів, дій, ознак тощо, тому у тварин немає мови.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші