Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Психологічні дослідження суспільних явищ

Психологія народів виходила з положення, що пізнавати причини вчинків людей можна лише розглянувши їх історичну галерею протягом багатьох поколінь. Найбільш помітними результатами розробок у галузі психології народів були дослідження мови, міфів, первісного мислення й примітивного інтелекту. Особливостями цих досліджень був їх синкретизм, у них переплітались етнографічні, літературознавчі, лінгвістичні, філософські аспекти суспільних явищ без виокремлення психологічного.

Підсумок лінгвістичних, міфологічних, філософських досліджень викладений у фундаментальній праці В. Вундта "Психологія народів" (у десяти томах), який і досі не перекладений українською чи російською мовою.

Вільгельм Гумбольдт (1767-1835 pp.) показує, що мова - фокус єднання індивіда і спільноти, що концентрує її досвід. Кожен народ має різну історію та відповідно і різну мову та свідомість. Мова – протилежність об'єктивного і суб'єктивного: її творить народ, а користується кожен окремо.

Олександр Опанасович Потебня (1835-1891 pp.) – український філософ, мовознавець, створив комунікативну теорію психічного. Стверджував, що мова фіксує відношення індивідуального і народного. Слово – засіб взаєморозуміння, говорити – це пов'язувати свою думку із мисленням свого народу, так здійснюється єднання індивіду і народу, яке є творчим процесом: "Мова є найповніша творчість яка тільки доступна людині".

Запропонував теорію походження міфу (ілюзорного, міфологічного) і метафори (реального, поетичного) як суспільних явищ. Сперечався зі своїм послідовником – Афанасьєвим, який вважав метафору генетично первинним явищем (спочатку людина помічає, що сонце схоже на колесо, а потім момент порівняння забувається і сонце виступає колесом). Потебня називає цей погляд "історією падіння людської думки" і доводить, що спочатку з'являється міф як не досить чітке розмежування образу і значення. У міфі образ як засіб пояснення значення зливається з останнім, тому дійсна об'єктивність значення сприймається і як об'єктивність образу, по суті ілюзорного. Чітке розмежування образу і значення веде до поезії, а від неї – до науки.

Вчений не показав, що в основі міфотворчості – наділення природи душею, ідея про загальне одухотворення (анімізм) та пошуки людиною єдності з природою шляхом перенесення на неї своїх властивостей (антропоморфізм). Практичний вияв міфотворчості – магія, в основі якої лежать уявлення про взаємодію всього з усім.

Едуард Бернетт Тайлор (1832-1917 pp.), Джеймс Джордж Фрезер (1854-1941 pp.), Люсьен Леві-Брюль (1857-1939 pp.) показали перехід властивого для первісних народів міфологічного до властивої сучасному суспільству моралі. В історичному розвиткові міфологічного виділили етапи: міф – ритуал – звичай – мораль.

Люсьен Леві-Брнміь – французький філософ, антрополог, досліджував первісне мислення, примітивний інтелект. Стверджував, що природа цього мислення розкривається у законах:

  • 1) партиципації (від окремого до окремого);
  • 2) синкретизму думки і дії (підвищена афективність, образи уяви невіддільні від думок). Розрізнення реального і нереального утруднене внаслідок обмеженого досвіду, подібно до того, як діти у казках не одразу здатні відокремити справжнє від фантастичного.

Еміль Дюркгейм (1858-1917 pp.), його теорія – "психологія колективної свідомості" – посідає особливе місце. У ній стверджується існування соціального факту поза індивідом, як такого явища, що стоїть зовні і приймається індивідом вимушено.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші