Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Перші психологічні дослідження у СРСР (20-ті pp.)

Переважаючий вплив на розвиток радянської психології мала марксистсько-ленінська ідеологія (К. Маркс, В.І. Ленін). Основними її положеннями, що прямо стосувались психології, є наступні:

  • - опора на принцип детермінізму;
  • - зв'язок психічного з матеріальним субстратом, насамперед, з мозком;
  • - зв'язок психічного з об'єктивним світом;
  • - активний, перетворювальний характер психічного;
  • - свідомість – створюваний в активному творчому акті адекватний образ дійсності, але не її копія;
  • - психічне – функція складно організованої матерії – мозку;
  • - практика – основоположне поняття;
  • - практика, а не тілесна дія первинна порівняно із суб'єктивним.

Завдання розроблення психологічної науки на ідеологічній основі марксизму-ленінізму вирішувалось у працях І.П. Павлова, В.М. Бехтерева, Л.С. Виготського та ін.

Іван Петрович Павлов (1849-1936 pp.) розробив фізіологічне вчення про умовні рефлекси, яке лягло в основу радянського варіанта психології поведінки. Єдиним засобом по-справжньому наукового дослідження психіки проголошено методи фізіології вищої нервової діяльності, яка ототожнювалась з поведінкою. З теорії Павлова залишається незрозумілим життєве призначення суб'єктивного, психічного.

Павлов обґрунтував типологію вищої нервової діяльності за ознаками сили, врівноваженості, рухливості нервових процесів, розробляв поняття аналітико-синтетичної діяльності, динамічної стереотипії, сигнальних систем. Завдяки працям Павлова був створений місток між фізіологією та психологією. У поглядах про співвідношення цих наук учений залишився на позиції психофізіологічного дуалізму: психічний візерунок накладається на фізіологічну канву.

Володимир Михайлович Бехтерев (1857-1927 pp.) свою теорію назвав рефлексологією. В ній предметом дослідження є поведінкові реакції, зумовлені біологічною природою людини і соціальним середовищем, провідним методом – спостереження. Суб'єктивне по суті відкидалося. Прагнув пояснити законами рефлекторної діяльності також і соціальне життя ("колективна рефлексологія"). У вивченні особистості розумів безсилість свого методу об'єктивних спостережень, що ігнорує суб'єктивність. Заперечуючи сам собі, допускає можливість вивчати суб'єктивні процеси інтроспективно. Щоб пояснити цю суперечність, пропонує суб'єктивні переживання розглядати як невиявлені рефлекси.

На відміну від Павлова, не зміг цілком виключити психічне з предмета досліджень, тому зробив крок уперед на шляху невтомних пошуків смислу психічного, у постановці і відстоюванні значення цієї проблеми.

Лев Семенович Виготський (1896-1934 pp.) здійснив спробу заперечити поведінкову психологію, що зводила психічне лише до біологічного та ігнорувала надбання культури. Поклав в основу психологічного дослідження діяльність з єдністю її зовнішніх та внутрішніх аспектів. Автор культурно-історичної концепції розвитку вищих психічних функцій. Основні положення цієї концепції наступні.

  • 1. Розмежовуються нижчі і вищі форми психічного. Перші мають натуральне походження і розвиток, другі зобов'язані своїм походженням історичному, культурному розвиткові людства.
  • 2. Соціальне виникає з біологічного, але має власне самостійне існування.
  • 3. Розвиток вищих психічних функцій людини відбувається без зміни її біологічного типу – у цьому його своєрідність серед всього живого світу. У тварин вдосконалення психіки неможливе без морфологічного вдосконалення нервової системи та організму в цілому, що призводить до появи нових видів живих істот.
  • 4. Вищі психічні функції – знакові за своєю сутністю. Внутрішня діяльність відбувається за допомогою знаків (мова, цифри, поняття...), зовнішня – знарядь.
  • 5. Механізмом формування вищих психічних функцій людини у філогенезі є соціалізація, а в онтогенезі – інтеріоризація.

Л.С. Виготський створив потужну наукову школу (О.М. Леонтьев, О.Р. Лурія, П.Я. Гальперін, О.В. Запорожець, П.І. Зінченко, Д.Б. Ельконін та ін.), послідовники якої працюють у багатьох країнах світу, насамперед, у Росії, Україні, країнах СНД.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші