Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Діяльність

План

  • 1. Потреба як джерело активності
  • 2. Загальні властивості діяльності
  • 3. Структура діяльності
  • 4. Види діяльності та форми їх виконання
  • 5. Психологічні засоби діяльності: знання, вміння, навички

Потреба як джерело активності

Найважливішою характеристикою психіки є її активність, необхідна для підтримки життєво важливих зв'язків організму з оточуючим. У взаємодії організму і середовища виникають вихідні причини активності – потреби.

Потреба – це стан нужди, що виражає залежність організму від конкретних умов існування, і виступає джерелом його активності.

Потреба фіксує зв'язок психіки з навколишнім світом, це – не тільки внутрішній стан, але й необхідність у чомусь поза організмом. Людські потреби істотно відрізняються від тваринних.

У тварин їх природна організація наперед визначає певне незмінне коло предметів, які є об'єктом потреб. Наприклад, вроджена потреба бобра – будувати загати – визначає і певні предмети, які можуть її задовольняти (порода дерева, форма стовбуру, його близькість до води). Якщо фіксований у потребі матеріал відсутній, то бобер не здатний його чимось замінити. В експерименті на березі річки, де жили бобри, були складені готові стовбури дерев, але тварини поводились так, ніби не помічали їх, будуючи загати як завжди. Змінити свою природну програму і скористатись готовим матеріалом тварини нездатні.

По-іншому відбувається у людини. Потреби формуються у вихованні, способи їх задоволення визначаються суспільством й вдосконалюються, а коло їх постійно розширюється. Так, потреба в їжі – біологічна, але щоб харчуватись, людина купує продукти, готує їх певним чином, їсть з дотриманням культурних норм.

У тварин всі потреби біологічно зумовлені й передаються спадково. Людина відзначається різними за походженням і характером предмета потребами.

За походженням вирізняють потреби:

  • а) природні, що відображають залежність від умов, необхідних для життя (їжа, сон, тепло);
  • б) культурні, що фіксують залежність людини від продуктів культури, як матеріальних, так і духовних (спілкування, освіта, одяг).

За характером предмета потреби бувають:

  • а) матеріальними – в матеріальних предметах (їжа, одяг, житло);
  • б) духовними – у продуктах духовної культури (читати книгу, слухати музику).

Задоволення потреб можливе лише за допомогою оточуючих предметів, які людина оцінює з погляду їх важливості для задоволення потреби – їх значущості. Наприклад, спрагу може задовольнити і огірок, але найкраще – вода, яка і має найбільшу значущість у цьому випадку.

Значущість предмета – це втілення в ньому потреб людини. Інколи людина може помилятись і надавати значущість предметам, які насправді її не мають. Так, дитина на уроці добре запам'ятовує яскраві малюнки, але не пояснення і висновки до них, які більш важливі для навчання. Таким чином, реальне значення предмета для задоволення потреб не завжди збігається з його значущістю.

Отже, людські потреби якісно своєрідні та істотно відрізняються від тваринних, породжуючи особливу форму активності людини – діяльність.

Загальні властивості діяльності

Діяльність – це форма реального зв'язку людини зі світом, природою, суспільством, а також найважливіша умова формування свідомості й особистості.

Діяльність – це внутрішня (психічна) і зовнішня (фізична) активність людини, що регулюється усвідомленою метою.

Поняття діяльності є вужчим за поняття активності, воно властиве лише людині. Натомість активність притаманна і тваринам. Не будь яка активність людини є водночас і діяльністю. Щоб чітко розрізняти ці поняття, необхідно орієнтуватись на загальні властивості діяльності. До них належать такі особливості.

  • 1) Цілеспрямованість (наявність мети), що відрізняє діяльність від інших форм активності людини, наприклад, імпульсивної поведінки, керованої безпосередньо емоціями і потребами.
  • 2) Зміст діяльності визначається метою, а не потребою, яка її породжує. Наприклад, робітник працює біля верстата тому, що прагне задовольнити потребу в їжі. Але саме по собі керування верстатом не вгамовує голод, воно спрямоване на виготовлення деталі, яка є метою діяльності. Таким чином, мета (те, на що спрямована діяльність) і мотив (задля чого ця діяльність) розмежовуються. У випадках, коли діяльність самоцінна, являє для людини значущість самим своїм виконанням, мета і мотив збігаються. Наприклад, у грі та творчості.
  • 3) Предметність – полягає у тому, що діяльність спрямовується на предмет, що у її процесі перетворюється на результат діяльності. Способи досягнення цілей визначаються об'єктивними властивостями речей. Папір ріжуть ножицями, а хліб ножем. Однакова ціль – розчленування предметів – досягається різними способами, залежно від особливостей предметів.
  • 4) Усвідомлюваність, що виявляється як розуміння людиною зв'язку між метою і задоволенням своїх потреб. Людина виготовляє деталі, які сама не може споживати, але отримуючи за свою роботу зарплату, задовольняє всі свої потреби.
  • 5) Опосередкованість означає, що діяльність виконується за допомогою певних засобів і способів. Засоби діяльності поділяють на зовнішні (інструменти, техніка) і внутрішні (знання, вміння, навички).
  • 6) Соціальність – виконання діяльності спирається на результати праці інших людей, виконується задля їх блага, її результати споживають інші люди. Так, щоб бути здатного до діяльності, людина повинна засвоїти засоби і способи, що існують у суспільстві і вироблені попередніми поколіннями.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші