Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ

Теорії особистості у глибинній психології

План

  • 1. Поняття про глибинну психологію
  • 2. Теорія особистості З. Фрейда
  • 3. Теорія особистості в аналітичній психології К.Г. Юнга
  • 3.1. Поняття про колективне несвідоме і архетип
  • 3.2. Тлумачення джерел активності особистості та її розвитку
  • 4. Теорія особистості в індивідуальній психології А. Адлера
  • 5. Соціокультурна теорія особистості Карен Хорні

Поняття про глибинну психологію

Глибинна психологія – напрямок у психології, що надає пріоритетного значення дослідженню глибинних, прихованих механізмів людської діяльності, основним об'єктом її вивчення виступає сфера несвідомого з його деструктивними, ірраціональними імпульсами, темними потягами. У глибинній психології значну роль у поведінці особистості відводять її минулому досвіду. Вважається, що те, що людина пережила у минулому, актуально присутнє в її теперішньому.

Традиційно глибинною психологією вважають психоаналіз. Іноді до неї відносять концепції особистості індивідуальної психології Адлера, аналітичної психології Юнга, неофрейдизму

Хорні, гуманістичного психоаналізу Фромма, екзистенційної психології Ганни Фрейд. Глибинну психологію протиставляють вершинній (психології свідомості).

Теорія особистості З. Фрейда

Класичний психоаналіз розроблений З. Фрейдом. Важливу його складову становить теорія особистості, в якій запропоновано структурну модель особистості відповідно до трирівневого трактування психіки. Ці рівні – свідомий, досвідомий та несвідомий. Думки, відчуття, переживання, що їх актуально усвідомлює людина, становлять свідомий рівень її психіки. Досвідоме охоплює весь досвід особистості, що легко переходить у сферу свідомого. Несвідоме – найглибша й найбільш важлива для розуміння особистості сфера психіки. До неї належать інстинкти, потяги, бажання, інші утворення, перехід яких у сферу свідомого викликає почуття загрози, тривоги, неспокою. Ці несвідомі психічні утворення виявляються у прихованій або символічній формі (сновидіння, помилкові дії, жарти, оговори). Саме цей рівень переважно і визначає поведінку особистості.

Відповідно до фрейдистського тлумачення психіки, структура особистості утворена з трьох компонентів: Id (латинський займенник Воно), що позначає вроджені біологічні потреби людини, Ego (латинський займенник Я), що становить зону конфлікту і примирення між біологічним (Воно) та соціальним (зверх Я), Superego (з латин. – зверх Я), що охоплює засвоєні людиною соціальні норми, традиції, цінності тощо. "Воно" цілком входить у сферу несвідомого, "Я" та "Зверх Я" функціонують на всіх трьох рівнях психіки.

"Воно" виступає енергетичною базою особистості і належить до первинних процесів. Вроджені несвідомі й незадоволені утворення "Воно" викликають хворобливу психічну напругу і підштовхують особистість до їх задоволення, що призводить до розрядки напруги та приносить полегшення. "Воно" діє за принципом задоволення. У процесі розвитку особистості, її прилучення до суспільства частина "Воно" переходить в "Я".

Сфера "Я" належить до вторинних процесів і підпорядкована принципу реальності, що спрямований на попередження передчасної інстинктивної розрядки напруги. За допомогою реалістичного мислення та інших розумових процесів у сфері "Я" формуються механізми адаптації особистості до середовища, його вимог (так звані захисні механізми). З одного боку, "Я" забезпечує самозбереження, а з іншого – дозволяє особистості узгоджувати впливи зі сфери "Воно" із вимогами середовища.

Сфера "Зверх Я" – це засвоєні особистістю соціальні норми (табу, заборони, правила, цінності, ідеали тощо) як результат процесу ідентифікації з близькою дорослою людиною своєї статі. Важливі компоненти "Зверх Я" – совість та "Я-ідеал".

Водночас, при засвоєнні соціальних норм у дітей формується так званий Едипів комплекс, який складається із суперечливих почуттів, що їх дитина переживає стосовно близького дорослого, з яким ідентифікується.

Згідно з 3. Фрейдом, людина конфліктна за своєю природою. Між всіма складовими особистості існує нестійка рівновага, що виникає внаслідок узгодження суперечностей у змісті та спрямуванні їх розвитку. У ній від народження борються два протилежних інстинкти, що визначають її поведінку. Такими інстинктами є ерос (сексуальний інстинкт, інстинкт життя і самозбереження) і Танатос (інстинкт смерті, агресії, деструкції й руйнування). Ця боротьба виявляється в амбівалентності людських почуттів, у їх суперечливості. Амбівалентність почуттів посилюється суперечністю соціального буття і доходить до стану конфлікту, який виявляється в неврозі. Основні внутрішні суперечності особистості виникають між рівнями "Воно" і "Зверх Я", які регулює і розв'язує рівень "Я". Якщо "Я" не вдається подолати суперечність між "Воно" і "Зверх Я", то у людини виникають глибокі переживання, що характеризують внутрішній конфліїст.

Фрейд розкриває такі механізми захисту від них, як проекція, раціоналізація, витіснення, регресія і ін.. Основним механізмом він вважає сублімацію, тобто перетворення сексуальної енергії людини в інші види її діяльності, у тому числі у творчість.

Поведінка у теорії мотивації Фрейда зумовлюється вродженими інстинктами, спрямована на їх задоволення. Вплив інстинктів на поведінку може бути як відкритим, так і прихованим. Інстинкт – вроджений стан енергетичної активації організму, що штовхає його до своєї розрядки. Основою розвитку особистості і людського суспільства виступає енергія інстинкту життя – лібідо. Фрейд запропонував періодизацію психосексуального розвитку особистості з п'ятьма стадіями: оральною, анальною, фалічною, латентною і генітальною.

Теорія особистості З. Фрейда мала численних послідовників, найбільш відомими з яких є А. Адлер, К.Г. Юнг, А. Фрейд, К. Хорні.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші