Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Загальна психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Теорія особистості в аналітичній психології К.Г. Юнга

Поняття про колективне несвідоме і архетип

Карл Густав Юнг – швейцарський психіатр і психолог, розробник аналітичної психології. В аналітичній психології є низка моментів, спільних з психоаналізом 3. Фрейда, а саме: увагу сфокусовано на сфері несвідомого; використовується поняття лібідо, хоча і з іншим значенням; стверджується вирішальний вплив на особистість минулого досвіду.

На відміну від Фрейда, дію несвідомого Юнг поширив на все суспільство, запровадивши поняття колективного несвідомого – загальнолюдської основи ("грибниці") душевного життя індивідів, наслідуваної, а не сформованої на базі індивідуального досвіду. На основі дослідження давніх міфів, казок, звичаїв, ритуалів, релігійних вчень, давніх наук Юнг показав накопичення в процесі еволюції біологічного виду "людина" значного масиву колективного досвіду у формі архетипів. Архетип (від грец. слів початок і тип, образ) – вихідний образ, ідея, первісна форма для наступних утворень. Він не має свого змісту, а уподібнений осям кристала. Юнг звертає увагу на те, що особистість не тільки накопичує свої індивідуальні дитячі переживання, але й виступає носієм і перебуває під впливом досвіду минулих поколінь.

Архетипи виступають готовими формами сприймання й осмислення навколишнього, які концентрують у собі подібний досвід переживань багатьох попередніх поколінь людей. У людини, яка не приймає властиві для її індивідуальної історії архетипи, не усвідомлює їх, виникає хвороблива напруга, яка негативно впливає на систему "Я".

Таблиця 7

Характеристика основних архетипових фігур в аналітичній психології

Архетипові фігури

Ситуації людського досвіду, що фіксує архетип

Місце архетипових фігур у структурі психіки

Функція архетипової фігури в житті особистості

Тінь

ставлення до себе, запереченая або прийняття себе

природна, інстинктивна ;нодина, яка майже не змінилася з первісних часів. Охоплює підсвідомі бажання, несумісні з соціальними вимогами, нижчий рівень свідомості у контексті сучасного суспільства. Джерело життєвої сили, творчого начала. Символ – Сатана.

допомагає усвідомити власну недосконалість

Персона

ставлення до інших, їх вилив на людину

протилежна до Тіні. Це ідеальний образ моральної і суспільної людини, істоти цивілізованої, колективне “я" людства. Маска, яку особистість одягає, спілкуючись з іншими людьми, презентує нас такими, якими ми хочемо, щоб нас сприймали. Може маскувати до невпізнанності справжню особистість індивіда. Символ – маска.

призначена, щоб справиш враження, приховати свою особистість

Его

вибір, прийняття рішень

центр свідомості, внутрішній світ, як він розкривається самій людині. Виникає з несвідомого, як результат набуття власного досвіду, дає відчуття того, що саме Его (те, як ми себе усвідомлюємо) є основним елементом психіки, відвертає увагу від несвідомого.

забезпечує почуття стабільності й спрямованості, підтримує цілісність свідомості й дає переконання, що ми повинні свідомо планувати й аналізувати свій досвід

Аніма/Анїмус

статева ідентичність як поділ на чоловіче й жіноче начало

витіснений жіночий елемент у підсвідомості чоловіка (Аніма), чоловічий елемент у підсвідомості жінки – (Анімус). В особистості існує колективний образ людини протилежної статі, з допомогою якого вона розуміє її природу. Ця пара бере початок в найбільш глибинних, примітивних шарах людського досвіду. Аиіма виявляється як іраціональні почуття і нелогічні дії, надмірна вразливість. Анімус уособлює стриманість, організованість. Символи: Аніма – Діва Марія, Мона Ліза; Анімус – Іісус Христос.

дозволяє людині розуміти представників протилежної статі

Самість

ставлення до надприродного, того, що за межами людського розуміння, призначена для інтеграції різних підсистем особистості, створює єдність і стабільність особистості

Едність свідомого і несвідомого, уособлює гармонію й баланс полярних елементів психіки. Де свідоме і несвідоме, що доповнюють одне інше. Центр особистості, що містить у собі унікальний потенціал людини. Символ – німб святого, коло.

Визначає прагнення до самоактуалізації, до гармонійності й цілісності, найбільш повного розкриття можливостей особистості.

Тлумачення джерел активності особистості та її розвитку

Енергетичною базою особистості виступає суперечність між свідомим і несвідомим, що виникає за принципом полярності. Кожне свідоме прагнення викликає протилежну несвідому тенденцію. Цим Юнг пояснював випадки несвідомої відмови від свідомих намірів. Дія принципу полярності має генералізований характер. Він спостерігається і у відношеннях архетипових фігур ("Тінь" – протилежна до "Его" і "Персони"), і у психічних функціях (екстравертованість-інтравертованість) і у властивостях (якщо людина свідомо розвиває у собі стриманість, то емоційність, імпульсивність переходить у сферу несвідомого). Порушення принципу полярності призводить до розвитку неврозів.

Незважаючи на полярний принцип будови і функціонування психіки, особистість є цілісною завдяки трансцендентній функції. Остання продукує символи, в яких поєднані протилежні тенденції, гармонізований внутрішній конфлікт, врівноважені полюси. Трансцендентна функція є вродженою і несвідомою, спрямована на подолання порушень у розвитку, на розкриття нових перспектив і цілей особистості.

Енергія індивідуального і колективного несвідомого має руйнівну силу, яка може втручатись у свідоме і перешкоджати намірам особистості. Так, чим більше людина прагне бути ввічливою, толерантною, розуміючи важливість цих рис у спілкуванні з іншими, тим сильнішою може бути її раптова некерована агресивна реакція, що виглядає неадекватною. Наявність полярних утворень у психіці дозволяє компенсувати одним з них інше і викликає напругу, що спонукає до розвитку.

Розвиток особистості – індивідуація, за Юнгом, полягає у гармонізації свідомого й несвідомого, у формуванні балансу й цілісності особистості шляхом засвоєння індивідуального й колективного досвіду. Він проходить як усвідомлення своїх несвідомих потягів, потреб, почуттів, бажань, які тим не менш ніколи не стануть цілком свідомими. Завдяки індивідуації людина долає психічні суперечності, більш чутливо сприймає навколишнє і виражає свою природну сутність.

У процесі індивідуації особистість зіштовхується з архетиповими фігурами, які зосереджують у собі найбільш важливі і типові ситуації людського життя. Індивідуація спрямована на виявлення потенціалу Самості.

Функціонування особистості може набувати неправильного характеру, тоді її розвиток блокується. За умови ідентифікації Его з Самістю відбувається відхід до колективного несвідомого – інфляція, за Юнгом. Якщо переважає Самість, людина перебуває у полоні архетипів, відчуває над собою владу надприродної некерованої сили, переживає втрату себе. При переважанні Его людина – навпаки – почувається всесильною, обраною, наділеною особливими здібностями і владою. Засвоєння особистістю ідей і образів колективного несвідомого дають їй можливість сильно впливати на інших людей.

Аналітична психологія Юнга має численних послідовників, спричинила вплив на формування гуманістичної, трансперсональної, екзистенційної психології, знайшла відгук у літературі й мистецтві.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші